- •Політологія як наука. Предмет політології.
- •Роль політики в політичному житті суспільства.
- •Політологічні школи світу
- •Політичне життя суспільства.
- •Політика як вид регулювання суспільних видносин
- •Політика як наука і мистецтво.
- •Політична свідомість і політична культура.
- •8. Політичний конфлікт
- •Розвиток політичної думки в Україні
- •Політичні концепції українських мислителів 20-го сторіччя Національно зорієнтоване просвітництво
- •Демократичне народництво
- •Лібералізм
- •Націонал-демократія, або наіпонал-державництво
- •Консерватизм
- •Український націонал-комунізм
- •Інтегральний націоналізм
- •Державна влада і концепція розподілу влади.
- •12.Проблема парламентаризму.
- •13.Інститут президентства.
- •14.Органи виконавчої влади
- •15.Вебер: про особливості влади1
- •16.Моделі та форми демократії.
- •17.Політична система суспільства
- •18.Держава в політичній системі суспільства
- •19.Політичні партії та партійні системи.
- •20.Громадські організації та рухи.
- •21.Політична ідеологія
- •22.Консерватизм. Неоконсерватизм.
- •23.Лібералізм та неолібералізм.
- •24.Соціалістична ідеологія
- •25.Соціал-Демократизм.
- •26.Релігійно-клерикальні концепції суспільного розвитку
- •27.Релігія і політика
- •28.Збройні сили
- •29.Технології і антитехнології в політичному процесі в умовах міжпартійного суперництва
- •Антитехнології.
- •30.Проблеми формування і функціонування політичної влади в Україні
- •31.Політична еліта
- •32.Лідерство
- •33.Етнонаціональна політика
- •34.Економічна політика держави в умовах переходу до ринку
- •35.Проблеми економічної політики України на сучасному етапі
- •36.Політика і глобальні проблеми сучасності.
- •37.Світовий політичний процес
- •38.Політика та міжнародні відносини.
24.Соціалістична ідеологія
Соціалізм – суспільно-політична течія. Вона прагне створити суспільство, де панує свобода, як можливість робити все, що не завдає шкоди іншим людям, справедливість як рівність стартових можливостей для всіх громадян, солідарність, як можливість для людини розраховувати на допомогу і соціальний захист з боку суспільства і держави. Термін –соціалістична ідеологія зв’явився в др пол.19 ст. Його ввів Леру. Представники цієї течії Т.Мор, Кампанелла, Сен-Симон, Фур’є, Оуен, Макркс, Енгельс.
В основі соц. ідеї лежить концепція самоцінномті людини незалежно від її соціального та економічного статусу. Зміст соціалізму – суспільство повинне не тільки проголошувати , а й гарантувати кожному можливість існування і духовного розвитку. Суспільство може взяти на себе відповідальність за самореалізацію людини. Всі люди рівні перед Богом і спільність людей повинна забезпечити втілення цієї рівності. Зрівняльність в розподілі і в споживанні є вторинними.
Як свідчить історичний досвід, будь-який перерозподіл порушує принцип рівності можливостей, найприкріше те, що перерозподіляє здобуті блага не той, хто створив ці цінності, а урядовці. Це яскраво виявилося в практиці радянської моделі соціалізму.
Після Жовтневої революції соціалізм розвивався у двох напрямках – комуністичному і соціал–демократичному. Соціал-демократія орієнтується на формування капіталізму. Прихильники соціал-демократії вважають, що соціалізм може бути втілений в довгому процесі реформування капіталізму, ствердження політичний, економічної, соціальної демократії, свободи, справедливості, рівності, солідарності. Політика соціал-демократії впливає на демократизацію відносин влади і власності, на зростання рівня життя найманих робітників.
Комуністична ідеологія втілює лад, основні риси якого монополія державної власності, директивне централізування , планування, диктатура верхівки партійно-державного апарату, який спирався на насильство, репресії. Господство тоталітарної системи, яка була в СРСР, призвела до економічної, політичної і духовної кризи.
25.Соціал-Демократизм.
Соціал-демократія - ідеолог. і політ, течія, яка виступає за здійснення ідей дем. соціалізму в усіх сферах життя сусп-ва; важлива складова політ, лівих сил сучасності, впливова серед ро-бітн. і дем. кіл передусім Зх. Європи.
Як політ, течія С.-д. утворилася в міжнар. робітн. русі в останній третині XIX ст. Після розколу II Інтернаціоналу під час першої світової війни розпочалася ворожнеча між комуністами марксистсько-ленінської течії - прихильниками революц. методів досягнення соціалізму і соціал-демократами - послідовниками реформіст, засобів переходу до соціалізму, яка продовжувалася до кінця 80-х pp. У 70-80-х pp. сформувалися нові центри С.-д. в Лат. Америці, Африці. На межі 80-90-х pp. соціал-дем. партії поновлені в країнах Сх. Європи та д-вах, що входили до складу колишнього СРСР. У сучас. світі налічується понад 80 партій соціал-дем. орієнтації з кількістю членів близько 20 млн. чол. Переважна більшість їх об'єднана в Соціалістичний Інтернаціонал, засн. у 1951 p.
Ідеолог, основою С.-д. є доктрина демократичного соціалізму, яка спирається на досить широке коло джерел (філософське вчення І.Канта, елементи марксист. філософії, лібералізм, австромарксизм, християнство, соц. філософію франкфуртської школи). Значний відбиток в ідеології С.-д. залишили ідеї й висновки Е.Бернштейна. Гол. базові цінності С.-д. - свобода, справедливість, рівність і солідарність. Вирішальна умова утвердження соціалізму - здійснення справжньої демократії. Прийнята 1989 p. на конгресі Соцінтерпу «Декларація принципів» проголосила вірність документам, що містять оси. цінності демократичного соціалізму. С.-д. не визнає принципу екон. детермінізму, віддає перевагу еволюц. розвитку політ. процесу, розглядаючи його як безкінечне наближення до етичної мети, забезпечення соц. прав трудящих, ліквідацію всіх форм гноблення, дискримінації, вільний розвиток кожної особи. У центрі уваги С.-д. - ідея створення «соціальної держави» як інструмента формування «солідарного суспільства», в якому мають з'єднатися два великих досягнення XX ст.: індивідуальність творчості та колективна солідарність. Визнається примат громадян. сусп-ва над д-вою.
70-90-ті роки засвідчили зближення С.-д. з лібералізмом, що позначається на організац. принципах соціал-дем. партій (внутрі-парт. демократія, свобода дискусій, терпимість до інакодумців). Політ, стиль С.-д. відзначається практицизмом, здатністю коригувати свою позицію з важливих проблем кожного разу, коли вони перестають відповідати реальностям; прихильністю до консенсусної теорії «структурного функціоналізму». Практичними завоюваннями С.-д. вважаються створення інституту соц. партнерства (на основі концепції «соціального партнерства», що замінила і вдосконалила концепцію «класової боротьби»), ефективної системи соц. захисту, досягнення гідного життєвого рівня для трудових верств населення. Однак нездійсненність в умовах сьогодення запропонованих С.-д. моделей «демократичного соціалізму», «держави всезагального благоденства», а також непереконливість вирішення ряду соц. проблем, породжених технологічним ривком індустр. д-в, підірвали її авторитет в єврсп. сусп. думці.
Створена 1990 p. в Україні соціал-дем. партія, що неодноразово зазнавала структурної перебудови, намагається поєднати традиції укр. С.-д. початку XX ст. з кращими надбаннями зх. С.-д.