- •Політологія як наука. Предмет політології.
- •Роль політики в політичному житті суспільства.
- •Політологічні школи світу
- •Політичне життя суспільства.
- •Політика як вид регулювання суспільних видносин
- •Політика як наука і мистецтво.
- •Політична свідомість і політична культура.
- •8. Політичний конфлікт
- •Розвиток політичної думки в Україні
- •Політичні концепції українських мислителів 20-го сторіччя Національно зорієнтоване просвітництво
- •Демократичне народництво
- •Лібералізм
- •Націонал-демократія, або наіпонал-державництво
- •Консерватизм
- •Український націонал-комунізм
- •Інтегральний націоналізм
- •Державна влада і концепція розподілу влади.
- •12.Проблема парламентаризму.
- •13.Інститут президентства.
- •14.Органи виконавчої влади
- •15.Вебер: про особливості влади1
- •16.Моделі та форми демократії.
- •17.Політична система суспільства
- •18.Держава в політичній системі суспільства
- •19.Політичні партії та партійні системи.
- •20.Громадські організації та рухи.
- •21.Політична ідеологія
- •22.Консерватизм. Неоконсерватизм.
- •23.Лібералізм та неолібералізм.
- •24.Соціалістична ідеологія
- •25.Соціал-Демократизм.
- •26.Релігійно-клерикальні концепції суспільного розвитку
- •27.Релігія і політика
- •28.Збройні сили
- •29.Технології і антитехнології в політичному процесі в умовах міжпартійного суперництва
- •Антитехнології.
- •30.Проблеми формування і функціонування політичної влади в Україні
- •31.Політична еліта
- •32.Лідерство
- •33.Етнонаціональна політика
- •34.Економічна політика держави в умовах переходу до ринку
- •35.Проблеми економічної політики України на сучасному етапі
- •36.Політика і глобальні проблеми сучасності.
- •37.Світовий політичний процес
- •38.Політика та міжнародні відносини.
21.Політична ідеологія
Ідеологія політична (від грец. idea - поняття і logos - учення) - система концептуально оформлених уявлень, ідей і поглядів на політ, життя, яка відбиває інтереси, світогляд, ідеали, умонастрої людей, класів, націй, сусп-ва, політ, партій, громад, рухів та ін. суб'єктів політики. І.п. може розглядатися як форма сусп. свідомості й як явище культури. Як елемент культури І.п. є продуктом соц.-політ, діяльності людей, їх духовного виробництва. Але її специфіка і відмінність від багатьох ін. елементів культури полягає в тому, що вона створюється діяльністю певних верств - ідеологів, політиків, учених. Народні маси, соц. спільноти безпосередньо не створюють ідеології, проте їхні інтереси, уявлення про сусп.-політ. життя є поживним грунтом для її формування.
Структурно І.п. складається з політ, теорій та ідей, сусп.-політ. ідеалів, цінностей, концепцій політ. розвитку і політ, програм, політ, символів тощо. На відміну від науки І.п. містить у собі не лише знання політ, життя, але й ставлення, оцінку політ, процесів з позицій інтересів соц. спільноти, політ, партії - носія цієї ідеології, через що І.п. більш упереджена, ніж політ, наука. І.п. може містити в собі, поряд із справжніми знаннями, і неправильні, хибні уявлення про політ, процеси, відносини і стан політ, життя, що проявляється в політ, міфах, утопіях. Політ, міфологія спотворено відбиває стан політ, життя, дас помилкові орієнтири політ, поведінці мас, їх громадсько-політ. об'єднань. Поширення міфів у сусн. свідомості може спричинити тимчасовий успіх, але рано чи пізно за принципом бумеранга повертається проти самих твор-. ців таких міфів. Серед цінностей І.п. виділяються політ, символи -умовна знакова система, що виражає ті чи ін. політ, ідеї та ідеали. приналежність власника певного символу до певного товариства, руху, орг-ції. На думку П.Сорокіна, «червоний колір переслідується не тому, що він червоний, а тому, що він символ думок, бажань і почуттів, які ворожі існуючому ладові». Політ, історія підтверджує також думку франц. політ, діяча М.Рокара, що конфронтація поміж окремими прошарками сусп-ва нерідко йде навколо символів.
І.п. виконує важливі соц. функції: пізнавальну, мобілізаційну. нормативно-регулюючу, контрольну, політ, соціалізації тощо. І.п. глибоко взаємопов'язана з політикою. Вона наділяє її системою ідеалів і цінностей, сприяє вибору мети, спрямовує політику. Одночасно політика по суті справи ідеологічна, на грунті певної І.п. формулюються політ, мета і підбираються засоби її реалізації, мобілізується соц. маса для підтримки цієї мети та участі в її здійсненні. Разом з тим існує проблема межі взаємопроникнення ідеології й політики. Гіперідеологізація політики спотворює її, позбавляє можливості адекватно реагувати на нагальні потреби сусп-ва, на зміни, що в ньому відбуваються, ефективно вирішувати життєво важливі проблеми. Одночасно обмеження простору, в якому І.п. має взаємодіяти з політикою, створює вакуум у системі сусп.-політ. орієнтацій і регуляцій, послаблює чи руйнує соц. і духовні ресурси політики.
Необхідністю І.п. для сучас. України визначається потребами вироблення певної системи політ. поглядів, надання цій ідеолог. системі основоположного значення у виробленні політ, курсу д-ви та поширення знань про неї задля сприйняття її більшістю населення. Це уможливить вироблення цілісної політики в економіці та соціальній сфері, усунення суперечностей у процесі державотворення.