- •1.8 Поняття рангу матриці.
- •1.11 Матричний запис слар
- •1.12 Розвязуання слар матричним способом
- •2.18 Базис на площині і в просторі. Розкладання вектора за базисом (на площині і в просторі).
- •2.19 Координати вектора. Довжина
- •2.20 Лінійні операції над векторами
- •2.23 Кут між векторами
- •2.24 Векторний добуток. Означення і властивості
- •2.26 Мішаний добуток
- •2.27 Міш добуток, що задані в координатній формі.
- •2.28 Геометричні застосування мішаного добутку.
- •2.29 Умова компланарності векторів
- •3.30. Прямокутна декартова система координат
- •3.31 Пряма на площині.
- •3.38 . Криві другого порядку. Означення, властивості та канонічні рівняння: еліпс; гіпербола; парабола
- •3.39 Площина в просторі.
- •3.40. Рівняння площини в векторній і координатній формі:
- •3.53 Полряні координта точки.
- •3.54. Зв'язок між полярними і декартовими координатами.
- •3.55. Рівняння кривих в полярних координатах. Побудова кривих, що задані рівняннями в полярних координатах
- •3.56 Параметричне задання лінії
- •3.57 Параметричне рівняння кривої на площині і в просторі.
- •3.58. Побудова кривих, що задані параметричними рівняннями на площині.
- •3.60. Канонічні рівняння поверхонь іі порядку:
- •3.61. Дослідження форми цих поверхонь.
3.57 Параметричне рівняння кривої на площині і в просторі.
Наприклад гвинтова лінія задається у тривимірному просторі системою рівнянь:
В двовимірному просторі наприклад коло задається системою:
де а – радіус кола.
3.58. Побудова кривих, що задані параметричними рівняннями на площині.
Потрібно розділити декартову систему координта на рівні за градусною мірою частини. Наприклад, на 24 частини. Ділимо променями, що виходять з початку координат. Підставляємо кут нахилу кожного променя у параметричне рівняння і отримуемо значення х і у для кожної точки. Наносимо точки на промені , зєднуемо плавною лінією, і отримуемо графік даної функції.
3.59. Поверхні ІІ порядку.
Поверхнею другого порядку називається множина точок, прямокутні координати яких задовольняють рівняння виду ах2 + by2 + cz2 + dxy + exz + fyz + gx + hy + kz + l = 0, де принаймні один з коефіцієнтів а, b, c, d, e, f відмінний від нуля. Це рівняння називається загальним рівнянням поверхні другого порядку.
3.60. Канонічні рівняння поверхонь іі порядку:
- еліпсоїд;
- гіперболоїди;
- параболоїди;
- циліндри.
3.61. Дослідження форми цих поверхонь.
Також важливою характеристикою поверхні є її орієнтація. Поверхня називається двосторонньою, якщо на всій її протяжності вона володіє неперервним вектором одиничної нормалі. В протилежному випадку поверхня називається односторонньою. Орієнтованою називаєтся двостороння поверхня з вибранним напрямком одиничної нормалі. Прикладами односторонніх, а відповідно і неорієнтовних поверхонь є пляшка Клейна чи стрічка Мебіуса.