- •Галецька і. Оцінка ефективності психотерапії //Дитяча психотерапія: теорія і практика / за ред.. Г.Католик. – Львів: Астролябіум, 2009.– с. 185-203.
- •Історичний екскурс досліджень ефективності психотерапії
- •Методологічні проблеми організації дослідження ефективності психотерапії
- •Хто має здійснювати оцінку ефективності ?
- •Критерії оцінки ефективності психотерапії
- •Методи оцінки ефективності психотерапії
- •Небажані явища в психотерапії: проблеми визначення та оцінювання.
- •Вплив досвіду психотерапевта на результати психотерапії
- •Доказова медицина, плацебо-ефект та психотерапія
- •Застосування метааналізу в дослідженнях психотерапії
- •Порівняння ефективності методів психотерапії
- •Підсумки
Хто має здійснювати оцінку ефективності ?
Б.Д. Карвасарский звертає увагу на те, що у деяких школах психотерапії питання ефективності фактично зводяться до інтуїтивного відчуття ефективності самим психотерапевтом. Проте на сучасному етапі досліджень ефективності психотерапії усталеною є думка про доцільність різнопланової оцінки ефективності, здійснювати яку мають не безпосередньо психотерапевт, або ж не лише психотерапевт. Мимовільно упереджене ставлення може впливати на результати дослідження ефективності психотерапії, якщо оцінка здійснюється шляхом спостереження, а також інтерпретації. Звичайно, оцінка психотерапевта процесу та результатів терапії мусить бути врахована як один із діагностичних критеріїв, а також для дослідження процесу психотерапії, взаємин терапевт - клієнт. Оцінку ефективності психотерапії мусить здійснювати стороння особа, яка не повинна володіти інформацією, хто з досліджуваних був клієнтом терапії, а хто належить до контрольної групи (коли йдеться про опрацювання даних, одержаних за допомогою записів бесід та проективних методів). Доцільно також залучати самооцінку клієнтом та оцінку особами з оточення клієнта.
Критерії оцінки ефективності психотерапії
Визначення критеріїв ефективності психотерапії потребує врахування динаміки окремих симптомів, загальної інтегрованості, часової динаміки, емоційного комфорту.
У зв'язку із суттєвими відмінностями, які існують між теоретичними підходами різних методів психотерапії, критерії психічного здоров'я, а отже, й визначені цим цілі психотерапії визначаються по-різному. Проте, не зважаючи на відмінності цілей різних методів психотерапії, можна узагальнити, що терапевтичний ефект оцінюють в трьох площинах: соматичній, психологічній та соціальній, а також ураховують професійний, сімейний та соціально-економічний ефект.
Зміни в соматичній площині стосуються динаміки соматичних симптомів соматичних розладів, а також фізіологічних корелятів психічних процесів, станів та розладів. Оскільки механізми втручань невідомі, для об'єктивізації їх наслідків часто використовують “матеріальні” критерії, які визначають за допомогою електрофізіологічних та біохімічних методик. Фізіологічні показники можна розглядати лише як непрямі чи “сурогатні”, а інтерпретації динаміки рівня адреналіну можна трактувати як підтвердження вирішення “комплексу кастрації”, опираючись на відому кореляцію рівнів адреналіну та тривожності [Зорин H.A., 2005].
Соціальними вимірами ефективності є соціальне функціонування: соціально-психологічна адаптація, професійна діяльність, соціально-економічний статус, ступінь нормалізації соціального функціонування в різних сферах.
Психологічна площина охоплює емоційний, когнітивний та поведінковий рівні, критеріями ефективності є усунення або компенсація хворобливих симптомів, зміна ставлення до себе, розуміння власної ролі у виникненні конфлікту та психологічних механізмів свого захворювання-розладів-проблеми, підвищення здатності до сприйняття нового реального досвіду.