III. Актуалізація опорних знань.

Розмноження та розвиток земноводних, як і в риб, відбуваються у воді. Земноводні - роздільностатеві тварини, яким здебільшого притаманне зовнішнє запліднення. Протоки статевих залоз у земноводних відкриваються в клоаку.

Навесні земноводні пробуджуються від зимової сплячки і починають шукати прогріті сонцем водойми, оскільки яйця (ікра) земноводних не має водонепроникної оболонки і для успішного розвитку ікри необхідне постійне зволоження. Переважна більшість земноводних відкладає ікру в прісних водоймах, але існують і виключення – велетенські саламандри, жаба амфіума та деякі інші амфібії відкладають ікру на суходолі. Зволоження ікри необхідне і в даному випадку, і забезпечується батьками.

Навесні ви часто чули гучний «жаб'ячий спів». Річ у тім, що в самців деяких видів жаб у кутках ротової щілини розвиваються особливі парні мішки – резонатори. Вони можуть роздуватися, підсилюючи звуки. У такий спосіб самці жаб сповіщають про свою присутність.

Самки жаб відкладають у воду дозрілі ікринки, а самець випускає на них рідину, що містить сперматозоїди. Через деякий час зовнішня оболонка ікринок набрякає і збільшується за об'ємом. Набряклі драглисті оболонки допомагають ікринкам утримуватися біля поверхні води, де вища температура. Вночі, коли температура знижується, в кладках завдяки драглистим оболонкам температура продовжує залишатися на декілька градусів вищою, ніж у воді.

Верхня частина яйця всередині прозорої оболонки містить темний пігмент, а нижня - світла. Завдяки пігменту сонячне проміння уловлюється краще і яйце отримує більше тепла, необхідного для розвитку зародка. Крім того, темний пігмент захищає зародок від шкідливого ультрафіолетового випромінювання Сонця.

Земноводним прита манний непрямий розвиток.

Личинка жаб має назву пуголовок .Спочатку вона схожа на личинку кісткової риби. Дихає пуголовок спочатку зовнішніми зябрами, розташованими з боків голови. Вони невдовзі замінюються внутрішні, непомітні ззовні (прорізуються зяброві щілини). Пуголовок має одне коло кровообігу і двокамерне серце. На його шкірі помітна бічна лінія. Отже, у личинок земноводних є багато спільного з кістковими рибами.

Всі жаби відкладають ікру у формі грудки. Бурі жаби відкладають ікру біля берега в добре прогрітих місцях, а зелені жаби переважно серед водяних рослин. Квакші відкладають ікру на мілині і вона містить меншу кількість ікринок та менша за розміром.

В період розмноження в самців відбувається значне розростання перетинок між пальцями задніх кінцівок. В самок воно незначне, оскільки самки менше часу перебувають у воді, що особливо помітно в наземних видів. В самців звичайного тритона в період розмноження на пальцях задніх кінцівок з’являється облямівка, яка грає роль плавальних перетинок, в усіх тритонів розвивається широкий спинний і хвостовий плавники.

Ці утвори слугують не тільки збільшенню рухливості тварин у воді, а й додатковими органами дихання. Після переселення на суходіл плавники зникають. Таким чином, в наземних земноводних на період розмноження розвиваються риси, які дозволяють пристосуватись до водного способу життя.

В безхвостих земноводних до запліднення самець обхоплює самку передніми кінцівками, інакше ікра не буде відкладена. Як засіб для міцного утримання самки в самців на зовнішніх пальцях передніх лап розвиваються мозолі, які після періоду розмноження зникають. Самки жаб відкладають у воду ікринки, а самець запліднює їх рідиною, яка містить сперматозоїди. Оболонки ікри майже в усіх видів склеєні між собою. Через деякий час зовнішня оболонка ікри набухає і стає більшою в об’ємі, що дозволяє ікринкам триматися у поверхні води, де температура більша, і зберігати температуру уночі.

Деякі види жаб носять ікру із собою, наприклад, самка сітчатої веслоногої жаби носить ікру на животі, а в жаб-повитух самці намотують ікру собі коло задніх ніг. В жаби піпи сурінамської самці вдавлюють ікру в спину самки, де ікра знаходиться до часу вилуплення молодих осіб.

Сезонні явища у житті земноводних. Як і у риб, життя земноводних підпорядковане сезонним змінам у природі. Тому річний цикл земноводних, які мешкають у нашій країні, поділяється на такі періоди: весняне пробудження, розмноження (нерест), період літньої активності, зимівля.

Улітку земноводні ведуть активний спосіб життя, накопичуючи у внутрішніх органах запас поживних речовин. Восени зі зниженням температури довкілля активність земноводних зменшується, вони стають малорухливими. Тварини готуються до зимівлі й шукають придатні для неї місця. Зелені жаби зимують на дні тих самих водойм, де вони перебували все літо. Бурі жаби, залежно від виду, зимують і під водою, і на суходолі. Кумки і тритони, які влітку живуть на зимівлю виходять на суходіл. Ропухи, які все літо мешкають на суходолі, там і зимують. Для наземної зимівлі земноводні вибирають ями, заповнені листям, нори гризунів, підвали, льохи, трухляві колоди повалених дерев тощо. Зимівля суходолі для земноводних небезпечніша, ніж у водоймі, через зимові коливання температури.

Демонстрація

Слайду №1,2

Демонстраця

Слайду №3

Демонстрація

Слайду №4,5

Демонстрація

Слайду№6,7

Демонстрація

Слайду№8

Демонстрація

Слайду№9,10

Демонстрація

Слайду№11,12

Демонстрація

Слайду№13,14

Демонстрація

Слайду№15,16

Демонстрація

Слайду№17,18

Демонстрація

Слайду№19,20.