- •2И4вопросы.Специфика формирования гражданского общества в Украине
- •9. Сутність політичного лідерства.
- •10. Типологія політичних лідерів.
- •11. Функції політичного лідера.
- •12. Тенденції розвитку політичного лідерства в Україні.
- •13. Умови функціонування та основні ознаки громадянського суспільства.
- •14. Політичні права людини і громадянина. Походу тоже самое что и 15 билет.
- •15. Конституція України про політичні права людини.
- •16. Сутність та форми політичної участі.
- •17. Фактори виникнення і розвитку політичних конфліктів.
- •18. Основні методи врегулювання політичних конфліктів.
- •20. Сутність та основні ознаки політичних партій.
- •21.Типологий ия партий
- •22. Политические партии выполняют важные функции в общественной системе.
- •25. Зарождение полит партий в Украину.
- •26.Конституция Украины о роли политических партий в жизни общества
- •27. Классификация современных политических партий Украины по идейной направленности.
- •28. Перспективы развития политических партий в условиях современной Украины.
- •29. Политическое сознание: сущность и структура.
- •30. Функции политического сознания.
- •31.Види політичної свідомості
- •32. Політична ідеологія та її функції
- •33. Сучасні світові ідеології
- •34. Політична культура суспільства: поняття, структура
- •35. Функції політичної культури
- •36. Типологія політичної культури.
- •Патріархально-підданська політична культура.
- •Піддансько-активістська політична культура.
- •37. Особливості політичної культури в умовах сучасної України.
- •38. Особливості молодіжної політичної субкультури.
- •39. Економічна політика.
- •40. Соціальна політика.
- •41. Політичні аспекти міжнаціональних відносин.
- •42.Принципи та зміст етнополітики в Україні.
- •1. Принципи державної етнонаціональної політики
- •43. Політичні аспекти глобальних проблем сучасності.
- •46. Основні принципи та форми зовнішньої політики.
16. Сутність та форми політичної участі.
Політична участь – це залучення членів певної соціально-політичної спільноти до процесу політико-владних відносин; дії, до яких вдаються пересічні громадяни, намагаючись впливати на формування органів державної влади, вибір державних посадових осіб та прийняття ними політичних рішень.
Розрізняють політичну участь пряму і опосередковану.
Пряма політична участь передбачає прийняття рішень безпосередньо всіма громадянами держави або всіма членами відповідної громади. До прямих форм політичної участі відносять всенародні вибори представницьких органів різного рівня, основних посадових осіб (президентів, губернаторів, мерів тощо) та референдуми і плебісцити.
Референдуми – це всенародні голосування з метою виявлення громадської думки для прийняття остаточного рішення щодо державних законів та інших питань загальносуспільного значення
Референдуми бувають загальнонаціональні і місцеві.
Плебісцити – це опитування населення як одна із форм визначення його волевиявлення з того чи іншого питання шляхом народного голосування. Плебісцит – це фактично дорадчий (консультативний) референдум.
Опосередкована участь мас у політиці здійснюється у формі представництва, яке передбачає зосередження владних функцій в руках представницьких органів, обраних безпосередньо народом.
17. Фактори виникнення і розвитку політичних конфліктів.
Политический конфликт – это разновидность (и результат) конкурентного взаимодействия двух и более сторон, групп, индивидов, государств, оспаривающих друг у друга властные полномочия или ресурсы. Каждая из сторон, участвующих в конфликте, преследует, как правило, не одну, а целую совокупность целей. Он является одним из возможных вариантов взаимодействия политических субъектов.
Для наличия конфликта характерны три условия:
• объективно складывающаяся конфликтная ситуация
• субъекты конфликтов
• повод для конфликтов
18. Основні методи врегулювання політичних конфліктів.
Разрешение конфликта является полным или частичным. Полное разрешение возможно лишь при устранении его коренной причины. При частичном разрешении конфликта чаще изменяется только внешняя его сторона, но при этом сохраняются внутренние побуждения к продолжению конфликта.
В. Парето в начале XX века предложил принцип его разрешения – выбор среди нескольких второстепенных компромиссов для приближения к главному. Из множества возможных коллективных решений следует рассматривать лишь те, которые нельзя улучшить одновременно для всех участников конфликта. Однако на практике модель Парето не нашла применения.
В настоящее время одним из актуальных политических конфликтов стал межнациональный. На состояние межнациональных отношений влияет степень социальных, этнографических, культурных различий между народами многонациональных стран. При этих ярко выраженных различиях народы часто тяготеют не друг к другу в рамках страны, а к близким им по культуре народам других стран. К объективным причинам следует отнести тот факт, что в национальной психике велико значение способности собирания и переноса энергии иных по своей природе конфликтов на национальную почву
19. Політична позиція та політична поведінка. ,
Політична позиція особи включає:
-
емоційне ставлення до політичних процесів і явищ;
-
переконання стосовно політичних норм і цінностей;
-
схильність до політичної діяльності відповідного напрямку.
Політична позиція – це індивідуальне явище, яке дозволяє зрозуміти мотиви індивідуальної політичної поведінки. Вона не піддається безпосередньому спостереженню. Спостерігати можна лише її зовнішні прояви, зокрема політичну поведінку та політичну діяльність особистості. Носіями політичної діяльності є перш за все політичні організації, об'єднання, а також особи, які отримали владні повноваження від населення в результаті обрання.
На характер політичної поведінки особи впливають такі первинні фактори, як сімейний уклад, соціальне оточення, а також соціально-психологічні, ідеологічні та соціально-культурні умови політичного життя.
Величезний вплив на зміст та інтенсивність політичної поведінки людей і суспільства в цілому справляє політична культура, яка являє собою сукупність політичних позицій, цінностей та зразків поведінки, що стосуються взаємовідносин органів влади та громадян. Формуючись у процесі історичного розвитку, політична культура створює своєрідні нашарування в суспільній свідомості, з яких за певних умов складаються базові суспільні, у тому числі політичні, орієнтації, що відзначаються високою стійкістю й утворюють основу, на якій виникає конкретна політична поведінка.