Тема 2.1. Відповідальність платників податків за дотримання вимог податкового законодавства

План лекції

1. Передумови та наслідки виникнення податкових правопорушень.

2. Правові засади встановлення відповідальності платників податків за порушення вимог податкового законодавства.

3. Адміністративна відповідальність за порушення законів про податки.

4. Фінансова відповідальність платників податків

5. Кримінальна відповідальність за ухилення від оподаткування

1. Передумови та наслідки виникнення податкових правопорушень.Литература –Крисоватий, Кізима Податковий менеджмент.

У системі ринкових відносин ухилення від сплати податків - це явище, яке базується на відносинах, які складаються у процесі розподілу і перерозподілу доходу.

У західній фінансовій літературі для означення різнохарак­терних видів ухилення від податків використовуються окремі терміни. Ті з них, що мають цілком легальний характер, виника­ють через недосконалість законодавства чи у результаті лобіювання у парламенті навмисне створених "податкових лазівок" (tах ІоорhоІеs) для певних категорій платників, носять назву 'Tах аvоіdапсе" - уникнення, обхід податку.

Виходячи з особливостей нормо-творчості та юридичних казусів, створюваних економічно-комерційною практикою, ухи­лення такого виду не передбачає кримінального характеру, не є податковим злочином і припиняється внесенням відповідних змін у фіскальне і господарське право.

Крім того, уникнення від сплати податків може ґрунтуватись на основі податкового планування за допомогою використання законних пільг та механізмів, на детальному і досконалому знанні норм податкового законодавства і вірному їх застосуванні з метою побудови економічної діяльності таким чином, щоб виключити або зменшити розмір податкових зобов'язань або податкових платежів, тобто з метою їх оптимізації.

Нелегальне ухилення злочинним способом, яке переслідується законом, іменується 'tах еvаsіоn" - ухилення від податку у незаконній формі. Ухилення такого роду є продуктом анти­державної поведінки податкоплатників у силу їхніх намірів чи створених їм умов.

Рівень усвідомлення необхідності сплачувати податки залежить як від давності податкових традицій, рівня правової культури, так і від характеру та результативності податково-бюджетної політики держави та суб'єктивної оцінки кожним платником міри своєї плати за участь у споживанні суспільних благ.

Платники, що приймають рішення в умовах держави, апарат якої прагне не тільки (а може й не стільки) максимізувати суспільний добробут, а й (скільки) реалізувати власні інтереси, керуються в своїх рішеннях не тільки (не стільки) суспільними інтересами, а й (скільки) власними. А тому в разі зростання фіскального експансіонізму держави, платники вдаються до пошу­ку можливостей ухилення від оподаткування як легальним (змен­шення обсягів виробництва і споживання оподатковуваних товарів і послуг), так і нелегальним (приховування доходів від оподат­кування, переміщення діяльності в тіньову економіку, переведення капіталів за кордон) шляхом. Опір платників створює природні межі для зростання державних видатків і рівня оподаткування.

Податковою теорією і практикою описано чотири основних види причин нелегального ухилення від сплати податків (рис.1): - моральні; - політичні; - економічні; - технічні або організаційно-управлінські.

Основні причини, які сприяють правопорушенням у сфері оподаткування

Моральні: - відсутність моральної відповідальності за ухилення від оподаткування; - неспрнймання платниками податків законодавства у сфері оподаткування; - могутній власницький інстинкт, який особливо інтенсивно виявляється на рівні особистості.

Політичні: - лобіювання інтересів окремих груп платників податків.

Економічні: - розбалансованість банківської системи; - криза платежів; - інфляційні процеси; - зниження платоспроможності населення; - дефіцит бюджету.

Технічні: - складність, суперечливість, нестабільність податкового законодавства; - недостатній рівень юридичної і економічної підготовки працівників контролюючих органів у сфері оподаткування, - відсутність достатнього досвіду боротьби з податковими правопорушеннями; - недостатня захищеність працівників контролюючих органів при виконанні ними службових обов'язків;

Загальновідомо, що для багатьох громадян вкрасти з бюджету - не значить вкрасти. Більше того, у будь-якій державі мають місце факти корупції у вищих ешелонах влади, використання державних коштів на особисті потреби. Тому платники податків не відчувають моральної відповідальності за ухилення від опо­даткування. Загальні потреби, для задоволення яких через податки формується бюджет держави, не сприймаються платни­ками податків як необхідна реальність, особливо якщо витрати держави не підзвітні громадськості.

На думку деяких соціологів, фіскальний патріотизм - найслабша ланка громадянських чеснот. Ухилення від сплати подат­ків зумовлюється силою могутнього власницького інстинкту, котрий особливо інтенсивно виявляється на рівні особистості.

Багато платників податків ухиляється від їх сплати податків, мотивуючи це значним рівнем податкового тягаря, а також над­мірним державним регулюванням на мікрорівні, яке робить опера­ційні витрати на ведення легального бізнесу надто високими.

Розглядаючи податковий тягар як причину, необхідно зауважити, що з погляду інституціонального напрямку фінансової науки платники вдаються до приховування своїх доходів від оподаткування в тому разі, якщо вартість їх приховування є нижчою за вигоди, які це приховування дає.

Крім цього фактору є й інші фактори, що впливають на рі­шення індивідів про сплату податків чи ухилення від них. Серед таких факторів - ефективність використання державою податко­вих надходжень, яка оцінюється наявністю позитивних наслідків державної діяльності в економічній і соціальній сферах, відсут­ність марнотратства державних коштів; інфляція, яка спричиняє невдоволення індивіда фіском, оскільки через фіксовані прогре­сивні ставки прибуткового податку він змушений сплачувати більшу частку свого доходу; наділення громадян демократичним правом участі в ухваленні рішень (наприклад, через референдум або народну ініціативу).

Існують і політичні причини ухилення від податків. У тих випадках, коли у державі є стійка тенденція лобіювання при визначенні напрямків економічної політики, платник податків вважає своїм обов'язком потурбуватись про особисті інтереси і інтереси своїх працівників, які залишились без захисту лобістів. Якщо при проведенні державної політики інтереси окремих груп ставляться над інтересами інших (без економічних на те причин), то платники податків, які рахують себе обділеними, вишукують різноманітні варіанти зменшення податкових виплат.

Що ж стосується економічних причин ухилення від сплати податків, то тут необхідно відмітити, що процес становлення сис­теми оподаткування в Україні відбувається в умовах, які харак­теризуються розбалансованістю банківської системи, кризою платежів, інфляційними процесами, зростанням цін і знижен­ням платоспроможності населення, значним дефіцитом бюджету. Суттєвою технічною причиною ухилення від сплати податків є складність і суперечливість національного законодавства. Технічна складність оподаткування дозволяє платнику податків уникати платежів, не порушуючи закону. Це ускладнює і практику подат­кового контролю. Його результати прямо залежать від зрозумі­лості методик оподаткування, технічного забезпечення податкових перевірок, бухгалтерського обліку і звітності, системи обліку платників податків.

В останні роки податкове законодавство змінювалось досить часто, що негативно позначилось на розвитку виробництва і діяльності суб'єктів підприємництва. Діяльність у сфері оподатку­вання до 2011 р. була врегульована величезною кількістю нормативних актів.

Крім того, недостатній рівень юридичної і економічної під­готовки працівників податкових органів, відсутність достатнього досвіду боротьби з порушеннями податкового законодавства також сприяє ухиленню від сплати податків. Цьому ж сприяє і недостат­ня захищеність працівників податкових органів при виконанні ними службових обов'язків від фізичного і психологічного тиску зі сторони порушників податкового законодавства.

На кінцеві результати по виявленню порушень податкового законодавства негативно впливає і відсутність достатнього досвіду по виявленню і збору доказів таких злочинів і чіткого механізму взаємодії між працівниками контролюючих органів.

З соціально-психологічної точки зору ухилення від податків є деструктивною формою відчуження податкоплатників від дер­жави і суспільства. У західних країнах сама держава не прово­кує ухилення надто високими нормами оподаткування, а також підкреслено ставить діяльність державних структур на службу інтересам платників, не відособлюючи себе від них. Ці факто­ри знижують масштаби ухилення, хоч і не викорінюють цього явища повністю.

Суб'єктивно-економічна мотивація поведінки платників - лише один із факторів, які зумовлюють масштаби ухилення. Інші чин­ники діють на основі фінансової політики та умов, у які по­ставлені податкоплатники: структура податкової системи, висота норми оподаткування, міра і характер покарань за податкові делікти; величина витрат на утримання податкового апарату, його активність і компетентність тощо. З боку платників ухилення від сплати податків є своєрідним негативним фінансовим мистецтвом, протиставленим позитивному професійному мистецтву фіс­кальних органів.

Природа ухилення від сплати податків носить комплексний характер:

- з фіскального боку - казнокрадство в його легалізованій або кримінальній формах;

• в ментально-психологічному аспекті - результат спонтанної чи вимушеної високою нормою оподаткування атрофії громадянської свідомості і суспільної відповідальності податкоплатників;

• з економічної точки зору - розрахунок на вигоду, при якому корисливі імпульси отримують верх над страхом покарання.

Податкове законодавство України часто дає платнику можли­вість ухилитися від сплати податків. Це обумовлено:

• наявністю в законодавстві значного числа податкових пільг;

• наявністю різноманітних ставок оподаткування;

• наявністю різних способів віднесення витрат: на собівартість, фінансовий результат, прибуток, який залишається в роз­порядженні підприємства;

• наявністю значних недоопрацювань в податкових законах, які пояснюються недосконалістю юридичної техніки і неврахування законодавцями всіх необхідних обставин, які можуть виникнути при нарахуванні чи сплаті того чи іншого податку.

Податкове правопорушення - це протиправна дія або бездіяння, що виявляється в невиконанні або в неналежному виконанні податкових зобов'язань, за які встановлюється відповідальність.

Найбільшої уваги у сучасних умовах потребує попередження податкових правопорушень у сферах:

• кредитно-фінансових відносин;

• зовнішньоекономічної діяльності;

• реалізації нафтопродуктів;

• імпорту і реалізації медичних препаратів;

• операцій з нерухомістю;

• виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції;

• операцій з чорними і кольоровими металами;

• торгівлі;

• грального бізнесу;

• виробництва і реалізації підакцизних товарів тощо.

На вибір способу правопорушення впливають різні фактори. Це можуть бути обставини об'єктивного характеру (сфера діяль­ності суб'єкта господарювання, рівень ефективної діяльності конт­ролюючих органів, характер фінансово-господарських операцій) і суб'єктивного характеру (наявність зв'язків з працівниками правоохоронних органів, які здійснюють прикриття злочинної діяльності, наявність досвіду у здійсненні злочинів, у т.ч. і у сфері оподаткування, знання правил ведення бухгалтерського обліку та інше).

Аналіз практики дозволяє виділити найбільш загальні способи ухилення від сплати податків:

• неподання документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів і обов'язкових платежів до бюджетів чи державних цільових фондів (наприклад, декларацій, бухгал­терських звітів і балансів тощо);

• приховування об'єктів оподаткування;

• заниження об'єктів оподаткування;

• заниження сум податків, зборів, обов'язкових платежів, які підлягають сплаті у відповідний бюджет чи фонд;

> приховування втрати підстав на пільги з оподаткування. Підвищення рівня викриття податкових правопорушень забез­печується за рахунок посилення оперативної роботи, проведення ефективних превентивних заходів, прийняття законодавства, адек­ватного економічній ситуації.

Вплинути на поведінку платника, тобто на його наміри при­ховувати доходи, можна за допомогою: забезпечення стабільного податкового законодавства, зниження податкових ставок; забезпе­чення такого співвідношення між величиною граничної ставки податку і граничної ставки штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, за якого остання є більшою за першу; спрощення процедури адміністрування податків, підвищення ефективності роботи податкової служби по виявленню фактів ухилення від оподаткування; забезпечення невідворотності покарання в разі виявлення таких фактів; формування податкової етики.