6. Профілактика анафілактичного шоку

Деякі пацієнти з алергією входять до групи ризику розвитку АШ. Вони повинні знати свій алерген та за можливості не контактувати з ним, а також завжди мати при собі епінефрин, Н1-антигістамінні препарати та джгут. Крім того, такі діти повинні мати при собі письмові рекомендації щодо проведення невідкладних заходів у разі контакту з алергеном та інформацію про свою хворобу у вигляді медичного браслету чи медичного паспорту у документах. В ньому повинні бути вказані: діагноз алергічного захворювання, перелік продуктів або лікарських засобів, які хворий не переносить, перелік медикаментів, які хворий отримує.

Зі свого боку медичний персонал (лікарі та медсестри) повинні:

• ретельно збирати алергологічний анамнез (індивідуальний і сімейний);

• у хворих з обтяженим алергологічним анамнезом на сигнальному листі історії хвороби ставлять штамп “алергія” і перераховують медикаментозні препарати, які викликають алергію;

• після ін’єкції антибіотика необхідно спостерігати за хворим впродовж 20-30 хвилин;

• бути спеціально підготовленим для надання невідкладної медичної допомоги при медикаментозному АШ і лікування подібних станів.

В усіх процедурних, хірургічних та інших кабінетах, у медичних пунктах необхідно мати протишокову аптечку для надання невідкладної допомоги при АШ.

Коментар: Якщо у хворого в анамнезі є відомості про перенесений анафілактичний шок на введення медичних засобів, то шкірні проби з розчинами медичних засобів проводити протипоказано. Якщо ж цього не було, але на підставі зібраного анамнезу є певна ймовірність виникнення медикаментозної алергії, прик-тест з розчином медичних засобів робити доцільно (див. протокол щодо медикаментозної алергії у дорослих). Провокаційні проби з медичними препаратами не рекомендовані.

7. Маршрутизація ведення хворих на анафілактичний шок

Розвиток клінічних ознак АШ

Укладачі: Недєльська С.М., Охотнікова О.М., Мєлліна К.В., Усова О.І., Беш Л.В.,

Уманець Т.Р., Жовнір В.А

Препарати для лікування анафілактичного шоку у дітей

№	Препарат	Дозування
1	адреналін 0,1% р-н	0,1 мл/рік життя (але не більше 1 мл)
2	преднізолон 3% р-н
3	дексаметазон 0,4% р-н
4	дімедрол 1% р-н	0,05 мл/кг(не більше 0,5 мл дітям до 1 року та 1,0 м старше року)
5	ізотонічний розчин натрію хлориду	20-30 мл/кг
6	розчин Рінгера
7	0,2 % розчину норадреналіну	0,1 – 2 мкг/кг/хв
8	допамін 40% р-н	8-10 мкг/кг на хв