4. Лікування і профілактика атопічного дерматиту

Основні завдання лікування і профілактики АтД:

• усунення або зменшення запальних змін на шкірі та свербіння;

• попередження розвитку тяжких форм АтД, які призводять до зниження якості життя хворого та інвалідизації; відновлення структури і функції шкіри (нормалізації гідро- та ліпобалансу);

• лікування супутніх захворювань, які обтяжують перебіг АтД.

Лікування АтД включає:

1. Елімінаційний режим та догляд за шкірою.

2. Місцеве лікування.

3. Системне лікування.

4. Додаткове та альтернативне лікування.

4.1. Елімінаційний режим і догляд за шкірою.

4.1.1. Елімінаційний режим:

─ при гіперчутливості до побутових алергенів (домашнього пилу, постільних кліщів, тарганів, пір’я птахів, вовни тварин):

• використовувати спеціальні чохли для подушок/матрасів;

• не використовувати пір’йових подушок, перин та матрасів;

• прати білизну в гарячій воді, краще з використанням спеціальних акарицидних додатків;

• замінити килимові покриття (ковроліни, ворсисті килими) лінолеумом, паркетом, пластиком;

• виключити усі можливі предмети і речі, домашніх тварин, на яких збирається пил, частіше здійснювати прибирання помешкань;

• застосовувати спеціальні препарати для знищення постільних кліщів і продуктів їх життєдіяльності, використовувати сучасні пилососи з водяними фільтрами;

• взимку періодично виносити речі на мороз; речі хворих можна обробляти ультрафіолетовими опромінювачами;

• придбати меблі, що обтягнуті не тканиною, а шкірою або шкірзамінником. Пріоритет надавати дерев'яним або пластиковим виробам;

• щільно закривати двері платяних шаф; вчасно чистити побутові кондиціонери;

• усі дрібні предмети побуту тримати на засклених полицях або в закритих шафах;

• для приготування їжі віддавати перевагу електроплитам, користуватися витяжками над плитою, готувати їжу за відсутності хворого;

• в приміщенні, де перебуває пацієнт, не палити, не користуватися освіжувачами повітря та інсектицидами, засобами побутової хімії;

• необхідно боротися з тарганами (не за допомогою інсектицидів);

• слід уникати одягу, який потенційно є подразнюючим (ворс, груба вовна), у продажу є одяг зі спеціальних тканин для хворих на АтД;

• уникати гарячої води і лужного мила, абразивів, скрабів та інших подразнюючих засобів при гігієнічних процедурах, застосовувати теплу воду із додаванням емолієнтів, що забезпечує збереження природного рН шкіри (на рівні 5,5-6,0) і нейтралізує вплив жорсткої води;

• при пошкодженнях шкіри для мінімізації ризику вторинного інфікування і оптимального догляду за шкірою застосовувати засоби, які містять протизапальні, антибактеріальні і протигрибкові компоненти (комплекс міді та цинку, вітамінів, СРО 1,5%, природні антисептичні компоненти тощо).

─ при гіперчутливості до мікрогрибів:

• уникати робіт восени і навесні в саду, на дачі (пріла трава – джерело мікрогрибів);

• дуже обережно вживати в їжу дріжджове тісто, пиво, квас, виноград, виноградний сік, кефір, тверді сири, сири з пліснявою, інші продукти бродіння;

• не допускати кутання дітей, особливо перших 3 років життя, оскільки спітніння сприяє розмноженню мікрогрибків на шкірі та її мацерації;

• щоденно міняти одяг дітей (особливо віком до 3 років), що прилягає до шкіри, оскільки в ньому також розмножуються мікрогрибки, перш за все у бавовняному одязі;

• не заводити кімнатні рослини, особливо африканські фіалки та герань, не ставити акваріум, навколо яких часто розселяються мікроміцети;

• триматися подалі від гнилих дерев і заливних луків, намагатися обмежити перебування дітей у котеджах на березі моря і будівлях, що продуваються всіма вітрами. Разом з тим, небезпечними є приміщення з поганою вентиляцією та застійним повітрям;

• не тримати довго в кошику вологу білизну після прання, намагатися одразу її прасувати;

• протирати антигрибковими розчинами стіни і підлоги;

• лікувати супутні грибкові захворювання шкіри, нігтів і волосся у хворих та членів їх родин.

─ при гіперчутлівості до пилку рослин у сезон їх пилкування необхідно:

• використовувати повітряні кондиціонери, які очищують, охолоджують і підсушують повітря;

• звести до мінімуму активну фізичну діяльність рано вранці, коли пилок виділяється особливо інтенсивно (з 5 до 10 годин ранку);

• уникати вживання спиртних напоїв в період пилкування рослин: алкоголь сприяє розширенню кровоносних судин носової порожнини, явищам гіперемії та набряку;

• щоденно проводити вологе прибирання у будинку;

• виключити з раціону харчування продукти, до складу яких може входити пилок або інші частини відповідних рослин;

• не вивішувати для сушки на відкритому повітрі білизну та одяг: на них може осідати пилок;

• не лікуватися препаратами, які виготовлені з рослинної сировини (відвари, настої трав, деякі гомеопатичні засоби тощо).

─ при харчовій алергії:

● елімінаційна дієта, складена на основі фактів гіперчутливості до певних харчових продуктів в анамнезі або в харчовому щоденнику (див. табл.);