- •Умови надання медичної допомоги
- •1.Сезонний ар (сар):
- •1.1. У сезон пилкування.
- •2.Цілорічний ар (цар).
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування ар
- •Надання медичної допомоги при полінозі.
- •2.Діагностика.
- •3. Профілактично-лікувальні заходи
- •3.3. Лікування безпосереднє.
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування полінозу
- •3.Протокол надання медичної допомоги хворим на алергічну бронхіальну астму (аба )
- •1. Термінологія
- •2. Класифікація
- •2.1. За етіологією:
- •2.2. За рівнем контролю:
- •2.3. За ступенем важкості захворювання.
- •2.4. Ускладнення захворювання (вказати при наявності):
- •3. Приклади формулювання діагнозу.
- •4. Коротка епідеміологічна інформація.
- •Діагностика алергічної бронхіальної астми
- •5.1 Факторами ризику розвитку аба є:
- •5.4. Клінічні симптоми аба:
- •5.5. Допоміжні діагностичні критерії:
- •5.5.1 Критерії порушення функції зовнішнього дихання
- •Діагностика та лікування аба
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування аба Базові (контролюючі) препарати:
- •Розраховані еквіпотентні добові дози монопрепаратів ігкс,мкг
- •1. Термінологія
- •Класифікація
- •3. Клінічні симптоми іа:
- •4. Діагностика.
- •4.1.Анамнестичне, клінічне, загально лабораторне обстеження.
- •5.2.1. Гостра алергічна реакція
- •5.2.1.1. Місцева алергічна реакція:
- •5.2.1.2. Системні алергічні реакції.
- •5.2.2. Лікування анафілактичного шоку при іа (див. Протокол щодо лікування анафілактичного шоку).
- •5.2.3. Лікування енцефаломієлорадікулопатії (пізній тип реакції).
- •5.3. Алерген-специфічна імунотерапія (сіт) хворих на іа.
- •6.Навчання хворих.
- •7. Реабілітація.
- •8 . Профілактика важких проявів іа.
- •5. Протокол надання медичної допомоги хворим на кропив’янку та ангіоневротичний набряк
- •1. Термінологія
- •2. Класифікація
- •Класифікація Кр
- •Оцінка активності захворювання у хворих на хКр
- •3. Клінічні симптоми Кр:
- •4.1.Анамнестичне, клінічне, загально лабораторне обстеження:
- •4.2. Алергологічне обстеження
- •4.3. Інструментальні дослідження
- •4. 4. Консультації фахівців
- •Шкірні та інші діагностичні і провокаційні тести при різних варіантах Кр
- •Диференціальна діагностика Кр аКр КрШкт в сТк дд нк
- •Диференціально-діагностичні ознаки спадкового й алергічного ангіоневротичного набряку
- •5. Лікування.
- •6. Навчання хворих.
- •7. Реабілітація.
- •Лікування хКр згідно рекомендацій eaaci/ga2len/edf
- •Діагностика та лікування кропив’янок та ангіоневротичного набряку в залежності від рівня медичної допомоги
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування кропив»янки і ангіоневротичного набряку
- •6. Протокол
- •1. Паспортна частина
- •Типы медикаментозних алергічних реакцій
- •1 Этап. Клінико-анамнестична діагностика ма.
- •Діагностика ма. Повинна проводитися згідно алгоритму, наведеному на рис.1.
- •Алгоритм діагностики медикаментозної алергії
- •Профілактично-лікувальні заходи
- •Профілактичні заходи, які проводять щодо ма медичні працівники, повинні включати:
- •Діагностика та лікування медикаментозної алергії в залежності від рівня медичної допомоги
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування медикаментозної алергії (ма)
- •Протокол надання медичної допомоги при гострій токсико-аллергічній реакції на медикаменти
- •Визначення
- •2.Обов»язкові організаційні заходи.
- •3.Діагностика
- •1) Обов»язкові лабораторні обстеження:
- •5.Догляд за хворими на гтар на лікарські засоби (III- IV ступеня тяжкості)
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування готар
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування готар
- •8. Протокол
- •1. Термінологія
- •Класифікація
- •3.Клінічні симптоми аш.
- •Диференціальний діагноз.
- •5.Лікування.
- •Діагностика та лікування анафілактичного шоку в залежності від рівня медичної допомоги
- •Рекомендована рецептура препаратів для лікування анафілактичного шоку
- •2. Протоколи надання медичної допомоги хворим на алергічні захворювання дітям.
- •2.1.Протокол діагностики та лікування бронхіальної астми у дітей
- •1. Термінологія
- •2. Класифікація бронхіальної астми
- •2.4. За періодом захворювання:
- •2.5. Ускладнення захворювання (вказати за наявності):
- •3. Діагностика бронхіальної астми
- •3.1. Факторами ризику розвитку ба у дітей є:
- •3.3. Клінічні симптоми ба:
- •3.4. Допоміжні діагностичні критерії:
- •4. Лікування бронхіальної астми
- •4.1. Фармакотерапія ба
- •4.1.3. Алгоритм визначення об’єму базисної терапії в залежності від рівня контролю у дітей старше 5 років
- •4.2. Лікування загострень ба
- •4.2.1 Критерії важкості загострень ба
- •4.2.2 Лікування загострень на амбулаторному етапі надання медичної допомоги
- •4.2.3 Алгоритм лікування загострення ба на стаціонарному етапі надання медичної допомоги
- •4.3. Алерген-специфічна імунотерапія (сіт)
- •4.4. Додаткове лікування ба:
- •Рецептура препаратів для лікування бронхіальної астми у дітей
- •2.2.Протокол діагностики та лікування алергічного риніту у дітей
- •3.2. Клінічні критерії:
- •3.3. Лабораторні та інструментальні дослідження:
- •3.4. Обов’язкові консультації фахівців:
- •4. Лікування алергічного риніту
- •Алгоритм лікування алергічного риніту
- •4.1.3. Медикаментозні препарати, які застосовуються в терапії алергічного риніту
- •Препарати для лікування алергічного риніту/кон’юнктивіту у дітей
- •2.3. Протокол діагностики та лікування кропив’янки та ангіоневротичного набряку (набряку квінке)
- •1. Термінологія
- •2. Класифікація кропив’янки
- •3. Діагностика кропив’янки
- •3.І. Обов’язкові лабораторні обстеження:
- •3.2. Алергологічне обстеження
- •3.2. Обов’язкові інструментальні дослідження:
- •3.3. Додаткові інструментальні дослідження:
- •3.4. Консультації спеціалістів:
- •Лікування кропив’янки
- •4.1. Лікування загострення захворювання.
- •4.2.1. Покрокова терапія хронічної кропив’янки:
- •4.2.3. Особливості лікування автоімунної кропив’янки:
- •4.2.4. Лікування набряку Квінке:
- •4.2.5. Лікування спадкового ангіоневротичного набряку
- •5. Вимоги до результатів лікування:
- •Препарати для лікування кропив’янки та набряку Квінке у дітей
- •2.4. Протокол діагностики та лікування атопічного дерматиту у дітей
- •1. Термінологія
- •2. Класифікація атопічного дерматиту
- •3. Діагностика атопічного дерматиту
- •3.1. Клінічні форми захворювання та типові прояви АтД у різні вікові періоди
- •3.1.4. Обов’язкові лабораторні та інструментальні дослідження:
- •3.1.5. Додаткові обстеження:
- •3.1.6. Алергологічне обстеження:
- •3.1.7. Обов’язкові консультації:
- •3.2.1. Діагностичні критерії та оцінка ступеню тяжкості АтД.
- •4. Лікування і профілактика атопічного дерматиту
- •4.1. Елімінаційний режим і догляд за шкірою.
- •4.1.1. Елімінаційний режим:
- •Розподіл харчових продуктів залежно від ступеня алергенності
- •Послідовність застосування лікарських форм для зовнішньої терапії залежно від гостроти і динаміки запального процесу шкіри
- •4.4. Додаткове або альтернативне лікування атопічного дерматиту
- •4.4.2. Інші методи терапії АтД
- •4.5. Лікування супутніх захворювань:
- •5. Вимоги до результатів лікування:
- •Препарати для лікування атопічного дерматиту у дітей
- •2.5.Протокол діагностики та лікування анафілктичного шоку у дітей
- •2. Етіологічні чинники анафілактичного шоку:
- •2.1. Фактори ризику розвитку анафілактичного шоку:
- •3. Класифікація анафілактичного шоку
- •4. Діагностика анафілактичного шоку
- •5. Лікування анафілактичного шоку
- •5.2. Алгоритм лікування анафілактичного шоку
- •6. Профілактика анафілактичного шоку
- •7. Маршрутизація ведення хворих на анафілактичний шок
- •Препарати для лікування анафілактичного шоку у дітей
4. Лікування і профілактика атопічного дерматиту
Основні завдання лікування і профілактики АтД:
-
усунення або зменшення запальних змін на шкірі та свербіння;
-
попередження розвитку тяжких форм АтД, які призводять до зниження якості життя хворого та інвалідизації; відновлення структури і функції шкіри (нормалізації гідро- та ліпобалансу);
-
лікування супутніх захворювань, які обтяжують перебіг АтД.
Лікування АтД включає:
1. Елімінаційний режим та догляд за шкірою.
2. Місцеве лікування.
3. Системне лікування.
4. Додаткове та альтернативне лікування.
4.1. Елімінаційний режим і догляд за шкірою.
4.1.1. Елімінаційний режим:
─ при гіперчутливості до побутових алергенів (домашнього пилу, постільних кліщів, тарганів, пір’я птахів, вовни тварин):
-
використовувати спеціальні чохли для подушок/матрасів;
-
не використовувати пір’йових подушок, перин та матрасів;
-
прати білизну в гарячій воді, краще з використанням спеціальних акарицидних додатків;
-
замінити килимові покриття (ковроліни, ворсисті килими) лінолеумом, паркетом, пластиком;
-
виключити усі можливі предмети і речі, домашніх тварин, на яких збирається пил, частіше здійснювати прибирання помешкань;
-
застосовувати спеціальні препарати для знищення постільних кліщів і продуктів їх життєдіяльності, використовувати сучасні пилососи з водяними фільтрами;
-
взимку періодично виносити речі на мороз; речі хворих можна обробляти ультрафіолетовими опромінювачами;
-
придбати меблі, що обтягнуті не тканиною, а шкірою або шкірзамінником. Пріоритет надавати дерев'яним або пластиковим виробам;
-
щільно закривати двері платяних шаф; вчасно чистити побутові кондиціонери;
-
усі дрібні предмети побуту тримати на засклених полицях або в закритих шафах;
-
для приготування їжі віддавати перевагу електроплитам, користуватися витяжками над плитою, готувати їжу за відсутності хворого;
-
в приміщенні, де перебуває пацієнт, не палити, не користуватися освіжувачами повітря та інсектицидами, засобами побутової хімії;
-
необхідно боротися з тарганами (не за допомогою інсектицидів);
-
слід уникати одягу, який потенційно є подразнюючим (ворс, груба вовна), у продажу є одяг зі спеціальних тканин для хворих на АтД;
-
уникати гарячої води і лужного мила, абразивів, скрабів та інших подразнюючих засобів при гігієнічних процедурах, застосовувати теплу воду із додаванням емолієнтів, що забезпечує збереження природного рН шкіри (на рівні 5,5-6,0) і нейтралізує вплив жорсткої води;
-
при пошкодженнях шкіри для мінімізації ризику вторинного інфікування і оптимального догляду за шкірою застосовувати засоби, які містять протизапальні, антибактеріальні і протигрибкові компоненти (комплекс міді та цинку, вітамінів, СРО 1,5%, природні антисептичні компоненти тощо).
─ при гіперчутливості до мікрогрибів:
-
уникати робіт восени і навесні в саду, на дачі (пріла трава – джерело мікрогрибів);
-
дуже обережно вживати в їжу дріжджове тісто, пиво, квас, виноград, виноградний сік, кефір, тверді сири, сири з пліснявою, інші продукти бродіння;
-
не допускати кутання дітей, особливо перших 3 років життя, оскільки спітніння сприяє розмноженню мікрогрибків на шкірі та її мацерації;
-
щоденно міняти одяг дітей (особливо віком до 3 років), що прилягає до шкіри, оскільки в ньому також розмножуються мікрогрибки, перш за все у бавовняному одязі;
-
не заводити кімнатні рослини, особливо африканські фіалки та герань, не ставити акваріум, навколо яких часто розселяються мікроміцети;
-
триматися подалі від гнилих дерев і заливних луків, намагатися обмежити перебування дітей у котеджах на березі моря і будівлях, що продуваються всіма вітрами. Разом з тим, небезпечними є приміщення з поганою вентиляцією та застійним повітрям;
-
не тримати довго в кошику вологу білизну після прання, намагатися одразу її прасувати;
-
протирати антигрибковими розчинами стіни і підлоги;
-
лікувати супутні грибкові захворювання шкіри, нігтів і волосся у хворих та членів їх родин.
─ при гіперчутлівості до пилку рослин у сезон їх пилкування необхідно:
-
використовувати повітряні кондиціонери, які очищують, охолоджують і підсушують повітря;
-
звести до мінімуму активну фізичну діяльність рано вранці, коли пилок виділяється особливо інтенсивно (з 5 до 10 годин ранку);
-
уникати вживання спиртних напоїв в період пилкування рослин: алкоголь сприяє розширенню кровоносних судин носової порожнини, явищам гіперемії та набряку;
-
щоденно проводити вологе прибирання у будинку;
-
виключити з раціону харчування продукти, до складу яких може входити пилок або інші частини відповідних рослин;
-
не вивішувати для сушки на відкритому повітрі білизну та одяг: на них може осідати пилок;
-
не лікуватися препаратами, які виготовлені з рослинної сировини (відвари, настої трав, деякі гомеопатичні засоби тощо).
─ при харчовій алергії:
● елімінаційна дієта, складена на основі фактів гіперчутливості до певних харчових продуктів в анамнезі або в харчовому щоденнику (див. табл.);