Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
методичка ЦО.docx
Скачиваний:
7
Добавлен:
18.12.2018
Размер:
191.88 Кб
Скачать

Особливості РіІнр у осередку хімічного ураження

У осередку хімічної поразки, що може виникнути на хімічно небезпечному підприємстві або на залізничному транспорті з виливанням НХР і в інших випадках, при проведенні рятувальних робіт виникають особливості, які впливають на порядок проведення робіт. Для проведення РіІНР залучаються:

  1. формування радіаційного і хімічного захисту

  2. команди знезаражування

  3. формування механізації робіт

  4. формування загального призначення

  5. медичні формування

  6. формування охорони суспільного порядку

Особовий склад формувань, приваблюваний для РіІНР у осередку хімічного ураження повинний бути забезпечений засобами індивідуального та хімічного захисту, тобто засобами захисту органів дихання, шкіри, аптечками індивідуальними, протихімічними і дегазаційними пакетами.

Для виявлення типу небезпечної хімічної або отруйної речовини використовуються прилади хімічної розвідки – універсальний газосигналізатор УГ – 1 або УГ – 2, ВПХР, інші прилади і сигналізатори. На маршрутах руху через кожні 350-400 м визначається зараженість повітря, по перш всього, візуальним спостереженням – за зовнішніми ознаками наявності цих речовин.

При виявленні зараженості повітря командир групи (ланки) розвідки:

  • наказує хіміку – розвіднику визначити тип НХР(ОВ);

  • вказує установити знаки огородження на відстані 30 - 40 м. від межі зараженій ділянці з правої сторони дороги;

  • доповідає командирові формування, що направив розвідувальний дозор, або начальнику штабу цивільної оборони об’єкта про наявність хімічного зараження, концентрацію, тип НХР або ОР, напрямок поширення хмари зараженого повітря.

Командир формування загального призначення, яке буде вести рятувальні роботи, на основі інформації старшого начальника, даних розвідки приймає рішення на проведення РіІНР, у якому визначає ділянки (об'єкти), на яких необхідно зосередити основні зусилля формувань, ставить задачі підлеглим і доданим формуванням.

Рятувальні команди (групи) і ланки санітарної дружини на зазначеній їм території:

  • оглядають житлові і виробничі приміщення, захисні спорудження з метою виявлення там людей;

  • визначають чисельність уражених;

  • місця їхнього перебування;

  • можливість підходу до них.

Допомогу ураженим роблять на місці, при цьому:

а) надягають протигаз;

б) вводять антидоти;

в) дегазують (знезаражують) краплі НХР(ОР) на шкірі й одязі за допомогою ІПП.

Уражені евакуюються в найближчі медичні загони. Після евакуації уражених командир формування організовує виведення населення з зараженої зони в безпечні районі по найменш коротким і найменш забрудненим маршрутам з урахуванням напрямку вітру (перпендикулярно напрямку). Люди, що знаходяться в укриттях, евакуюються в останню чергу.

Формування радіаційного та хімічного захисту:

  • ліквідують аварії на комунікаціях, ємностях з НХР;

  • проводять дегазацію місцевості і споруджень.

Команди знезаражування проводять дегазацію на ділянках, зазначених командиром формування. Командир указує:

  • порядок і заходи щодо проведення дегазації;

  • місце пункту готування дегазаційних розчинів і зарядження машин дегазуючими розчинами;

  • час початку і закінчення робіт

Формуванням механізації ставиться задача:

  • по устаткуванню загороджувальних валів і канав, що обмежують розтікання НХР;

  • указують час початку і закінчення робіт.

Крім цього, усім формуванням указуються:

  • місця забору води для санітарно-технічних нестатків;

  • місця розташування пунктів спец. обробки;

  • пункт збору і порядок дій після виконання задачі.