Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка по ТСР.doc
Скачиваний:
41
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
1.18 Mб
Скачать

РОЗДІЛ 1. ВСТУП ДО ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ: ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

1.1. Соціальна робота як соціальний феномен

Соціальна робота – це складний багатоаспектний соціальний феномен, зумовлений існуванням людського суспільства, історико-культурними, політико-економічними, правовими, соціально-психологічними закономірностями його розвитку та функціонування.

Деякі автори [словарь] пов'язують існування цього феномену із функціонуванням ринкової економіки, оскільки досягнення її ефективності супроводжується соціальним розшаруванням. Якщо не функціонує мережа соціальної підтримки, то загострюються проблеми в соціальній сфері, виникає соціальна напруженість. В країнах з розвиненою ринковою економікою протягом десятиліть створювались та досить успішно діють інститути соціальної підтримки людей.

В умовах планової економіки (за радянських часів) своєрідним прототипом сучасної соціальної роботи може вважатися система соціального захисту населення у тому сенсі, що вона мала на меті здійснення соціальної підтримки пенсіонерів, одиноких непрацездатних громадян, інвалідів. Інструментами соціального захисту (або соціального забезпечення) виступали на той час матеріальні допомоги, пільги, послуги пільговим категоріям громадян.

З настанням кардинальних змін у структурі суспільства, зумовлених політичними, економічними, психологічними трансформаціями, виявилось, що концепція соціального забезпечення не спрацьовує повною мірою, оскільки значно збільшилась кількість соціально-незахищених громадян. З одного боку, держава не була в змозі виділити достатньо матеріальних ресурсів для задоволення потреб усіх нужденних, з іншого – у громадян виникали якісно нові проблеми, що носили не матеріальний, а психологічний, соціальний характер, і були пов'язані з невмінням адаптуватись до нових умов, труднощами у соціалізації, проблемами у зміні світоглядних орієнтирів, відчутті самотності, непотрібності, іншими негативними тенденціями, що призводили до нездатності людей самостійно справлятися зі своїми труднощами.

В таких умовах розпочала свій шлях в Україні соціальна робота – новий, на той час для українського суспільства, феномен, важливою сутнісною особливістю якого є спрямованість на реалізацію політичних, соціально-економічних, екологічних прав особистості, групи, громади, їх культурних та духовних запитів в інтересах як особистості, суспільства, так і міжнародного співтовариства [Головатий].

М.Пейн зазначає, що існують три типи поглядів на соціальну роботу [М.Пейн]:

  1. Рефлексивно-терапевтичні погляди. Вони розглядають соціальну роботу як таку, що відшукує найкращий з можливих добробут для індивідуумів, груп та громад у суспільстві шляхом просування, сприяння розвитку та самореалізації.

  2. Соціалістично-колективістські погляди. Вони розглядають соціальну роботу з суспільної точки зору, зокрема як пошук співробітництва та взаємної підтримки в суспільстві, щоб найбільш незахищені та пригнічені прошарки населення могли здобути владу над своїм власним життям. Вирішення проблем соціально вразливих груп населення – у суспільних змінах та протистоянні владній еліті.

  3. Індивідуалістично-реформістські погляди. Вони розглядають соціальну роботу як надання послуг із соціального добробуту (соціального захисту) індивідуумам у суспільстві. Соціальна робота відповідає потребам індивідуумів, а найбільш практичними цілями діяльності соціальної роботи є дрібні індивідуальні зміни, які не можуть призвести до кардинальних змін.

Вибір тієї або іншої системи поглядів впливає на зміст та напрямки наукових досліджень, особливості професійної діяльності та зміст підготовки у галузі соціальної роботи.

Разом із цим, соціальна робота отримала поштовх для розвитку та активного поширення в умовах соціальної держави. Адже діяльність по забезпеченню соціального добробуту не може здійснюватись неорганізовано та без участі держави, яка несе відповідальність за своїх громадян.

У статті 1 Конституції України нашу країну проголошено “суверенною, незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою”.

Соціальна держава – це держава, яка, маючи за економічну основу соціально орієнтоване ринкове господарство, створює всі можливі умови для реалізації економічних, соціальних і культурних прав людини, для самостійного забезпечення ініціативною та соціально відповідальною особою необхідного рівня матеріального добробуту собі та членам своєї сім’ї; гарантує кожному прожитковий мінімум задля гідного людини існування й сприяє зміцненню соціальної злагоди в суспільстві. [Автореф_дис Панкевич].

Складність створення соціальної держави в Україні полягає в тому, що наше суспільство знаходиться в стадії переходу від старої суспільно-політичної системи до нової. Соціальна держава формує новий тип соціальних зв’язків між людьми, що спираються на принципи соціальної справедливості, соціального миру і солідарності. Таким чином, функції соціальної держави не обмежуються захистом слабких. Соціальна держава бере на себе обов’язок підтримки стабільного соціально-економічного становища членів суспільства, соціального миру. Функції соціальної держави знаходять свій вияв у напрямах соціальної політики держави.

Соціальна політика – це один з головних напрямків внутрішньої політики держави, який має забезпечити соціальні ресурси для розширеного відтворення своєї діяльності та стабільності соціальної системи. А тому серед основних цілей соціальної політики можна виділити: надання соціального захисту та допомоги, розв'язання та полегшення основних соціальних проблем, сприяння суспільній солідарності, прагнення загального добробуту та ін. Соціальна політика знаходить втілення у соціальних програмах, які реалізуються на практиці, а також регулює відносини в суспільстві в інтересах основних соціальних груп населення.

За такого підходу соціальна робота може розглядатися як теорія і практика соціальної політики правової, соціальної, демократичної держави та громадянського суспільства, спрямованих на окремі групи та індивідів з метою їх соціальної адаптації.

Таким чином, маємо наступну залежність:

С оціальна держава

С оціальна політика

Соціальна робота

Тобто соціальна робота розглядається як динамічна по формі та організації діяльність по практичному здійсненню соціальної політики у соціальній державі.

Головною метою соціальної роботи М.Ф. Головатий вважає створення умов для позитивно орієнтованої соціалізації особистості, що сприятиме соціальній адаптації та самореалізації особистості як у її власних інтересах, так і в інтересах суспільства. Відтак, соціальна робота передбачає взаємодію двох пріоритетних аспектів діяльності держави: з одного боку – це надання будь-яких видів соціальної допомоги різним категоріям громадян, а з іншого – діяльність соціальних інституцій, спрямована на розкриття творчого потенціалу особистості, створення умов для стабілізації життя вразливих верств населення [Головатий].

Можемо говорити про існування феномену соціальної роботи у формах професійної діяльності, науки, навчальної дисципліни.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]