2.2. Грошовий оборот та грошові потоки

1. Суть та структура грошового обороту.

2. Грошові потоки та механізм їх балансування.

3. Грошова маса.

4. Швидкість обігу грошей.

5. Закон грошового обігу та сталість грошей.

1.Процес безперевного руху грошей між суб’єктами економічних відносин у суспільному відтворенні називається грошовим оборотом.

Грошовий оборот явище макроскопічного порядку. За його допомогою здійснюється кругообіг всого сукупного продукту суспільства на всіх стадіях суспільного відтворення: у виробництві, розподілі, обміні, споживанні. Тому його називають сукупним грошовим оборотом.

Основні ознаки руху грошей при грошовому обороті:

1. Еквівалентність ( обмін на товари ).

2. Однобічність ( гроші переходять у власність інших після купівлі-продажу ).

3. Прямолінійність ( постійне віддалення грошей від їх власників ).

Отже, грошовий оборот – це процес руху грошей, який відбувається безперервно, є єдиним цілим, що пов’язує між собою всю різноманітність економічних взаємовідносин та забезпечує їх реалізацію.

Структура грошового обороту включає:

1. Грошовий обіг.

2. Фінанси.

3. Кредит.

2. Модель грошових потоків має 16 окремих грошових потоків.

Характеристика грошових потоків:

1 – сукупність платежів, що пов’язані з купівлею ресурсів.

2 – реалізація ресурсів сімейним господарствам.

3 – оплата продуктів на внутрішньому ринку.

4 – сплата податків Уряду.

5 – заощадження сімейними господарствами.

6 – кредити одержані фірмами у фінансових посередниками.

7 – купівля матеріальних цінностей сімейними господарствами.

8 – розміщення зобов’язань Уряду на грошовому ринку.

9 – оплата купівлі-продажу на ринку продуктів.

10 – купівля продукті в на світовому ринку.

11 – оплата іноземними покупцями експортних поставок фірм.

12 – одержаний прибуток з ринку продуктів.

13 – чистий імпорт продукції.

14 – експорт продукції.

15 – збільшення кредитування НБУ комерційних банків.

16 – вилучення надлишку грошових коштів за допомогою валютної інтервенції.

3.Величина грошової маси – це сукупність грошей у всіх формах, що перебувають в економічному обороті на визначений момент часу ( місяць, квартал, рік).

Для визначення обсягу та структури грошової маси в банківській практиці застосовують відповідний набір грошових агрегатів.

Грошовий агрегат – це визначене законодавством, відповідно до ступеня ліквідності, специфічне угрупування ліквідних активів, які можуть служитиальтернативними вимірниками грошової маси.

Принципи побудови грошових агрегатів:

1.Кожен слідуючий агрегат є носієм більшої маси грошей ніж попередній.

2.Кожен слідуючий агрегат менш ліквідний ніж попередній.

В Україні є 4 грошових агрегати, в США – 4, Японії – 10, Росії – 6.

Розглянемо побудову агрегатів в Україні:

1. М0 = готівкові гроші поза банківською системою.

2. М1 = М0 + кошти на рахунках та поточних депозитах.

3. М2 = М1 + строкові вклади та інші кошти.

4. М3 = М2 + депозитні сертифікати та облігації внутрішніх позик.

4.Швидкість обігу – це частота переходу грошових коштів від одного суб’єкту грошових відносин до іншого при обслуговуванні грошового обороту.

Використовуючи кількісне рівняння Фішера швидкість обігу грошей можна визначити за формулою:

V = ( P * Q ) / M,

де, Р – ціна товарів;

М – грошова маса,

Q – кількість виготовлених товарів.

Швидкість обігу показує в средьому, скільки разів обертається грошова одиниця за 1 рік, тобто відображає інтенсивність руху грошей у функціях засобу платежу і обігу.

Кількість необхідних для обігу грошей прямо пропорційна масі товарів і рівню їх цін та обернено пропорційна середній швидкості обігу грошової маси.

5. Закон грошового обігу полягає в тому, що протягом певного періоду часу в обігу повинна бути лише певна об’єктивно зумовлена кількість купівельних та платіжних засобів.

Мф = Мн,

де Мф – фактична грошова маса;

Мн – необхідна грошова маса.

Але на практиці бувають відхилення :

1. коли Мф > Мн – наступає інфляція.

2. коли Мф < Мн – наступає криза перевиробництва.

Сталість грошей - це постійність їх мінової вартості, що виражається у певній кількості товарів, які можна купити за грошову одиницю на протязі певного періоду часу.

Чим довший період протягом якого за одну і ту ж кількість грошей можна купити одну і ту ж кількість товарів, тим сталість грошей буде вищою.

На сталість грошей впливають два види факторів:

1. Ті, що діють з боку грошей;

2. Ті, що діють з боку товарів.