- •Модуль I. Сутність політології та сучасні ідеологічні парадигми.
- •Модуль I. Сутність політології та сучасні ідеологічні парадигми.
- •1. Сучасна політологія не вивчає:
- •Модуль I. Сутність політології та сучасні ідеологічні парадигми.
- •Модуль I. Сутність політології та сучасні ідеологічні парадигми.
- •1. Сучасна політологія вивчає:
- •Модуль II. Держава та політична система.
- •Модуль II. Держава та політична система.
- •1. З якою з наведених ознак не пов’язане формування політичної системи:
- •Модуль II. Держава та політична система.
- •1. З якою з наведених ознак не пов’язане формування політичної системи:
- •Модуль II. Держава та політична система.
- •1. З якою з наведених ознак не пов’язане формування політичної системи:
- •Модуль ііі. Нація та її взаємодія з іншими спільнотами.
- •Модуль ііі. Нація та її взаємодія з іншими спільнотами.
- •Модуль ііі. Нація та її взаємодія з іншими спільнотами.
- •Модуль ііі. Нація та її взаємодія з іншими спільнотами.
Модуль II. Держава та політична система.
Варіант IV.
1. З якою з наведених ознак не пов’язане формування політичної системи:
А – реальна незалежність трьох гілок влади. В – спільне реагування всіх елементів на зовнішні впливи. С - стійкий взаємозв’язок різних елементів політичного життя.
2. Сукупність державних і суспільних організації, об’єднань, правових і політичних норм, принципів організації і здійснення політичної влади в суспільстві це:
А – політична система суспільства. В – національна ідея. С – партійна система. D – сучасна держава.
3. Внутрішньо диференційована, неоднорідна, але відносно інтегрована привілейована меншість суспільства - група осіб, або сукупність груп яка наділена управлінськими функціями, чи має високі посади, або безпосередньо впливає на прийняття рішень це:
А – політична партія. В – зацікавлена група. С – політична еліта. D - громадсько-політичне об’єднання.
4. Що значить абсолютна перемога в політичній боротьбі:
А – фізичне знищення опонента. В – не дати опоненту в повному обсязі реалізувати свої цілі. С – нівелювати опонента як політичну силу.
5. Що з названого не є ознаками держави:
А – наявність загальнонаціональної ідей. В – суверенітет. С – податки.
6. Чи є науково-технічне співробітництво з іншими країнами, формування державного бюджету і контроль за його виконанням, підтримання системи медичної допомоги населенню основними функціями держави:
А – так. В – ні. С - не всі з названих (підкресліть те що не підходить під твердження).
7. Яке з наведених уявлень про громадянське суспільство відповідає дійсності:
А – громадянське суспільство послаблює державу. В – громадянське суспільство – найбільш реальний інструмент боротьби з бюрократією. С – розвинуте громадянське суспільство – гарантія економічного добробуту країни. D – без широкої та активної участі громадянського суспільства неможливо побудувати демократичну країну.
8. Привілейоване становище бюрократії – притаманне:
А – лише країнам з тоталітарним політичним режимом, де бюрократія перетворюється в номенклатуру. В – лише демократичним державам із слабкою законодавчою владою. С – лише авторитарним країнам (де відсутні прояви правової держави як в демократіях і жорсткий контроль як в тоталітарних країнах). D – всім країнам, незалежно від типу політичного режиму.
9. Опишіть роль і місце громадсько-політичних об’єднань в політичній системі.
10. В чому роль держави в процесах створення і укріплення громадянського суспільства. Чим обумовлена ця роль.
Модуль ііі. Нація та її взаємодія з іншими спільнотами.
Варіант I.
1. Чи є християнство основою сучасної політики:
А – так. В – ні. С – тільки в не демократичних державах.
2. Яку теорію політики описує визначення: розуміння влади як взаємодії індивідів в процесі їх політичної поведінки:
А – структурно-організаційна концепція. В – біхевіористська концепція. С – марксистська концепція.
3. Політична культура включає такі елементи як політичні стереотипи, політична символіка, орієнтацію на політичні інститути:
А – так. В – ні. С – не всі з названих (підкресліть те що не підходить).
4. Діалектична єдність економічних, соціальних, політичних, ідеологічних і етнічних факторів це:
А – етнос. В – нація. С – народ.
5. Розширення кола учасників, суб’єктів міжнародних відносин, коли поряд із державами дедалі активнішу роль відіграють міжурядові та неурядові організації, політичні партії це:
А – міжнародна політика. В – зовнішня політика. С – народна дипломатія. D – геополітика.
6. В сучасному світі поширюється тенденція до створення національних держав:
А – так. В – ні. С – тільки в країнах третього світу. D – тільки там де не відбувається інтернаціоналізація економічних процесів.
7. Сукупність усіх можливостей, якими володіє політичний об’єкт для задоволення своїх інтересів:
А – національні інтереси. В – сила держави. С – політичний потенціал держави.
8. Опишіть сутність і функції політичної соціалізацій.
9. Опишіть сутність геополітики. Поясніть чому існує багато визначень цього поняття.