- •Модуль I. Сутність політології та сучасні ідеологічні парадигми.
- •Модуль I. Сутність політології та сучасні ідеологічні парадигми.
- •1. Сучасна політологія не вивчає:
- •Модуль I. Сутність політології та сучасні ідеологічні парадигми.
- •Модуль I. Сутність політології та сучасні ідеологічні парадигми.
- •1. Сучасна політологія вивчає:
- •Модуль II. Держава та політична система.
- •Модуль II. Держава та політична система.
- •1. З якою з наведених ознак не пов’язане формування політичної системи:
- •Модуль II. Держава та політична система.
- •1. З якою з наведених ознак не пов’язане формування політичної системи:
- •Модуль II. Держава та політична система.
- •1. З якою з наведених ознак не пов’язане формування політичної системи:
- •Модуль ііі. Нація та її взаємодія з іншими спільнотами.
- •Модуль ііі. Нація та її взаємодія з іншими спільнотами.
- •Модуль ііі. Нація та її взаємодія з іншими спільнотами.
- •Модуль ііі. Нація та її взаємодія з іншими спільнотами.
Модуль I. Сутність політології та сучасні ідеологічні парадигми.
Варіант I.
1. Сучасна політологія не вивчає:
А – політичну поведінку. В – політичну історію. С – механізми прийняття політичних рішень.
2. Що не є однією з двох основних тенденцій в політології:
А – позитивізм. В –марксизм. С – біхевіоризм.
3. Яку політичну ідеологію відображають вимоги – право на життя, приватну власність і свободу:
А – комуністичну. В – ліберальну. С – консервативну.
4. Політична влада як здатність концентрувати довіру.
Модуль I. Сутність політології та сучасні ідеологічні парадигми.
Варіант II.
1. Сучасна політологія не вивчає:
А – політичні інститути. В – суспільну думку. С – соціальне положення громадян.
2. Особливостями розвитку політології після другої світової війни було:
А – поширення позитивізму. В – поширення біхевіоризму. С – поширення марксизму.
3. Яку політичну ідеологію відображають вимоги – орієнтація на мораль, неприйняття державного реформування, свобода приватної власності:
А – соціал-демократичну. В – ліберальну. С – консервативну.
4. Політична влада як розподіл цінностей.
Модуль I. Сутність політології та сучасні ідеологічні парадигми.
Варіант III.
1. Сучасна політологія вивчає:
А – філософські концепції про владу соціальних груп в суспільстві. В – зміни соціальних інститутів протягом історії людства. С – відношення в громадянському суспільстві.
2. Політологія як наука виникла в:
А – IV ст. До н.е. В – кінець XIX ст. С – середина XX ст.
3. Яку політичну ідеологію відображають вимоги – свобода, справедливість, солідарність:
А – комуністичну. В – ліберальну. С - соціал-демократичну.
4. Політична влада як організоване насильство.
Модуль I. Сутність політології та сучасні ідеологічні парадигми.
Варіант IV.
1. Сучасна політологія вивчає:
А – перерозподіл грошових потоків. В – боротьбу за отримання державної влади. С – світосприйняття громадян.
2. Загальносвітове визнання політична наука отримала в:
А – 1896 р. В – 1918р. С – 1948р.
3. Яку політичну ідеологію відображають вимоги відмови від соціальної нерівності, ринкових відносин і держави:
А – соціал-демократичну. В – ліберальну. С - комуністичну.
4. Політична влада як підтримання способу виробництва.
Модуль II. Держава та політична система.
Варіант I.
1. З якою з наведених ознак не пов’язане формування політичної системи:
А – стійкий взаємозв’язок різних елементів політичного життя. В – виділення на політичному просторі беззаперечного політичного центру. С – оптимальне поєднання стабільності і розвитку політичних відносин.
2. Комплекс ідей принципів, законів, доктрин і т. і., які формують єдине ціле і заповнюють собою зміст філософії, релігії, форми правління це:
А – політична система суспільства. В – національна ідея. С – партійна система. D – сучасна держава.
3. Безперервно діюча організація, яка діє як на загальнонаціональному, так і на місцевому рівні і має ціллю отримання і відправлення влади для чого прагне народної підтримки це:
А – громадсько-політичне об’єднання. В – професійна спілка. С – політична партія. D – зацікавлена група.
4. Політичний конфлікт – це боротьба між політичними лідерами за розподіл влади, ресурсів чи повноважень або процес який має за мету фізично знищити політичну силу яка має несумісні з ним цілі та вимоги.
А – так. В – ні. С – тільки по відношенню до політичного лідера.
5. Що з названого не є ознаками держави:
А – територія. В – гімн. С – населення.
6. Чи є виявлення і реєстрація доходів виробників, економічне співробітництво на міжнародному рівні, стимулювання приоритетних галузей промисловості основними функціями держави:
А – так. В – ні. С - не всі з названих (підкресліть те що не підходить під твердження).
7. Чи є обов’язковим протистояння держави і громадянського суспільства:
А – тільки в країнах з антидемократичним політичним режимом. В – тільки в демократичних країнах. С – ні. D – так.
8. Бюрократія – це негативне явище яке притаманне лише країнам з антидемократичним політичним режимом:
А – так. В – ні, бо вона існує і в демократичних країнах. С – ні, бо в кожній країні вона має і позитивні характеристики. D – ні, бо в країнах з антидемократичним політичним режимом вона жорстко контролюється і не є негативним явищем.
9. Охарактеризуйте місце політичних партії в політичній системі.
10. Які функції притаманні державі в сучасному світі. Що обумовлює такі вимоги до держави.