67. Для оцінки ефективності якого портфеля цп використовується коеф Шарпа

Коефіцієнт Шарпа через стандартне відхилення дозволяє врахувати як системний, так і несистемний ризики, властиві даному портфелю. Оскільки несистемний ризик може бути знижений диверсифікацією портфеля, а отже, для широкодиверсифікованого портфеля такого ризику майже немає, то коефіцієнт Шар­па доцільно застосовувати для аналізу недиверсифікованого банківського портфеля цінних паперів (kS):

, (6.20)

де _p — стандартне відхилення дохідності портфеля банку.

Приклад 6.5

Банк має три варіанти формування портфеля цінних паперів (Q1, Q2, Q3). Для кожного з портфелів розраховано дохідність та ризик, виміряний за допомогою стандартного відхилення і _p-коефіцієнта, безризикова ставка — 16 % (таблиця). Оцінити ефек­тивність управління портфелями.

Розв’язання

Таблиця

ефективнІСТЬ управління банківським портфелем цінних паперів

Портфелі (Q)	dp, %	, %		kS		kT
				розрахунок	значення	розрахунок	значення
Q1	22,6	22,58	0,9		0,29		7,3
Q2	25,2	23,46	1,2		0,39		7,7
Q3	26,1	25,19	1,4		0,40		7,1

Якщо перед банком постає завдання вибору оптимального портфеля з позиції співвідношення «дохідність—ризик», а аналіз здійснено за коефіцієнтом Шарпа, то з погляду ефективності управління другий і третій портфелі виявилися майже однаковими і на одиницю ризику банк матиме 0,4 одиниць винагороди. Якщо ж ефективність проаналізовано за коефіцієнтом Трейнора, то перевагу слід віддати другому портфелю.

67. Що таке інвестиційний горизон портфеля цп банку

Одним із важливих питань інвестиційного менеджменту є вибір оптимального з погляду поставленої мети підходу до управління інвестиційним горизонтом банківського портфеля цінних паперів. Під інвестиційним горизонтом розуміють розподіл портфеля в динаміці, тобто добір цінних паперів з урахуванням строків їх погашення. У процесі управління менеджмент банку постійно вирішує питання: цінні папери з якими строками погашення мають перебувати у портфелі банку.

За останні роки в міжнародній банківській практиці сформовано кілька альтернативних підходів до вибору строків інвестування, які називають стратегіями управління інвестиційним горизонтом портфеля.

67. У чому полягають особливості інвестиційної стратегії довгострокового акценту

Стратегія довгострокового акценту орієнтована на інвестиційний портфель як джерело доходів банку. Банки, що додержуються такої стратегії у формуванні своїх інвестиційних портфелів, вкладають кошти в довгострокові, а отже, більш дохідні цінні папери, наприклад, акції підприємств та інших банків. Потреби в ліквідних засобах задовольняються позичками на грошовому ринку або підтриманням значної частини активів у готівковій формі.