29. Які чинники зумовлюють потребу в нарощуванні капіталу банку?

Оскільки власний капітал є основою діяльності банку, то до нього ставляться спеціальні вимоги у формі обов’язкових нормативів. Для цього у вітчизняну банківську практику введено поняття регулятивного капіталу банку, який використовується Національним банком України для регулювання діяльності комерційних банків.

Регулятивний капітал розраховується як сума основного та додаткового капіталу за мінусом балансової вартості таких активів:

• акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж і на інвестиції, випущені банками;

• інвестиції в капітал (що не консолідуються) інших установ у розмірі 10 % і більше їх статутного капіталу та в дочірні установи;

• кошти, вкладені в інші банки на умовах субординованого боргу.

Національним банком України встановлюються обов’язкові вимоги щодо розміру регулятивного капіталу, які зобов’язані виконувати комерційні банки. Норматив мінімального розміру регулятивного капіталу банків (Н1) визначається в грошових одиницях (тис. євро) диференційовано для діючих і новостворених банків, які поділено на три групи залежно від масштабів діяльнос­ті (табл. 3.1):

• місцеві кооперативні банки;

• регіональні банки, які здійснюють діяльність на території однієї області;

• міжрегіональні банки, які здійснюють діяльність на території всієї України.

Нормативи мінімального розміру регулятивного капіталу банків (тис. Євро)

Банк			Період
	Для діючих банків	17 січня 2003 р.		1 січня 2004 р.	1 січня 2005 р.	1 січня 2006 р.	1 січня 2007 р.
	а) для місцевих кооперативних	1000		1150	1300	1400	1500
	б) для регіональних банків, у т. ч. спеціалізованих ощадних та іпотечних	3000		3500	4000	4500	5000
	в) для міжрегіональних бан­ків, у т. ч. спеціалізованих інвестиційних і розрахункових (клірингових), центрального кооперативного банку	5000		5500	6000	7000	8000
	Для новостворених банків	до 1-го року		до 2-х років	до 3-х років	до 4-х років	з 5-го року
	а) для місцевих кооперативних	1000		1100	1200	1350	1500
	б) для регіональних банків, у т. ч. спеціалізованих ощадних та іпотечних	3000		3500	4000	4500	5000
	в) для міжрегіональних бан­ків, у т. ч. спеціалізованих інвестиційних і розрахункових (клірингових), центрального кооперативного банку	5000		5500	6000	7000	8000

Національний банк України може переглядати вимоги до мінімального розміру регулятивного капіталу залежно від економіч­ного становища країни, стану світових фінансових ринків та відповідно до змін курсу національної валюти. У разі потреби НБУ розроблює механізм поетапного нарощування капітальної бази для комерційних банків, які не виконують нормативів у зазначені строки.

Для забезпечення процесу реальної капіталізації банківської системи НБУ розроблено систему заходів щодо визначення рівня достатності та поповнення капіталу банків. Згідно з цим підходом за рівнем достатності капіталу всі банківські установи поділяються на п’ять груп (додаток 3):

• добре капіталізовані;

• достатньо капіталізовані;

• недокапіталізовані;

• значно недокапіталізовані;

• критично недокапіталізовані.

Для недокапіталізованих кожної з названих груп розроблено відповідну програму нарощування капітальної бази та конкретні рекомендації щодо дивідендної політики банку. Цей підхід до визначення рівня капіталізації банків має на меті посилення контролю з боку НБУ та забезпечення умов реального нарощування власного капіталу комерційними банками України. Він може розглядатися як метод централізованого управління капіталом банківської системи в цілому, основна мета якого — нарощувати капітальну базу.