18. Шкідливі та небезпечні виробничі фатори (їх загальноприйнята класифікація).

Шкідливий виробничий фактор – виробничий фактор, вплив якого може призвести до погіршення стану здоров’я зниження працездатності працівника.

Небезпечний виробничий фактор – виробничий фактор, дія якого за певних умов може призвести до травм або іншого раптового погіршення здоров’я працівника.

Відповідно до ПХТ 12.0.003-74 небезпечні та шкідливі фактори за природою дії поділяються на такі групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.

До фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать:

1. рухомі машини та механізми;

2. незахищені рухомі елементи виробничого обладнання;

3. заготовки, матеріали, пересувні вироби;

4. підвищена запиленість та загазованість повітря;

5. відхилення від санітарно-гігієнічних норм, параметрів мікроклімату;

6. підвищений рівень шуму, вібрації, ультразвуку та інфразвукових коливань;

7. підвищений рівень статичної електрики та електомагнітного випромінювання;

8. підвищений рівень іонізуючого випромінювання;

9. відсутність або недостатність природного освітлення;

10. недостатній рівень природного освітлення робочого місця;

11. збільшена яскравість та недостатня контрастність на робочому місці;

12. розміщення робочого місця на значній висоті і навпаки;

13. підвищений чи знижений барометричний тиск, вологість, іонізація та рухомість повітря.

До хімічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать хімічні речовини, які за характером дії на організм людини поділяються на загальнотоксичні, подразнюючі сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні такі, що впливають на репродуктивну функцію:

14. загальні токсичні хімічні речовини (ароматичні вуглеводи, спирти, кофеїн, оксид вуглецю, бензол);

15. подразнюючі хімічні речовини (вплив на шкіряний покрив та слизові оболонки => пари лугів, оксида азоту, амоніак);

16. сенсибілізуючі хімічні речовини (з’єднання ртуті, альдегіди, ароматичні нітро-, нітрозо- та аміноз’єднання);

17. концерогенні хімічні речовини (продукти перегонки нафти, смоли та сажі);

18. мутагенні, що впливають на генетичні клітини людини або її потомство (сполуки ртуті, свинцю, етилену).

До біологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, мікроскопічні гриби та ін.) та продукти їх життєдіяльності, а також макроорганізми (рослини та тварини):

19. мікроорганізми;

20. спірохети;

21. гриби;

22. найпростіші;

23. макроорганізми (рослинні та тваринні).

До психофізіологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать фізичні (статичні та динамічні) і нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження органів чуття, монотонність праці, емоційні перевантаження):

24. фізичні, психофізіологічні фактори (статичні, динамічні, гіподинамічні);

25. нервово-психологічні перевантаження – результат розумової перенапруги.

19. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.

Гігієнічна класифікація праці необхідна для оцінки конкретних умов та характеру праці на робочих місцях. На основі такої оцінки приймаються рішення, спрямовані на запобігання або максимальне обмеження впливу несприятливих виробничих факторів.

Оцінка умов праці проводиться на підставі "Гігієнічної класифікації умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу". Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці розподіляються на 4 класи:

1 клас — оптимальні умови праці — такі умови, при якихзберігається не лише здоров'я працюючих, а створюються передумовидля підтримування високого рівня працездатності.

2 клас — допустимі умови праці — характеризуються такими рівнямифакторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих і їх потомство в найближчому та віддаленому періодах.

3 клас — шкідливі умови праці—характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та (або) його потомство.

Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та вираженості змін в організмі працюючих поділяються на 4 ступені.

4 клас — небезпечні (екстремальні)— умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.

Визначення загальної оцінки умов праці базується на диференційованому аналізі визначення умов праці для окремих факторів виробничого середовища і трудового процесу. До факторів виробничого середовища належать: показники мікроклімату; вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони; рівень шуму, вібрації, інфра- та ультразвуку, освітленості. Вищеназвані фактори розглянуті в наступних розділах підручника. Трудовий процес визначається показниками важкості та напруженості праці. Під терміном "важкість праці" розуміють ступінь запучення до роботи м'язів та фізіологічні витрати внаслідок фізичного навантаження. Напруженість праці відображає навантаження на центральну нервову систему і оцінюється за 16 показниками, що характеризують інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, монотонність та режими праці.

Адекватна оцінка конкретних умов та характеру праці сприятиме обгрунтованій розробці та впровадженню комплексу заходів і технічних засобів з профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань, зокрема за рахунок покращення параметрів виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу.