- •6. Утвердження Володимира Мономаха на київському столі
- •7. Державні заходи Володимира Мономаха
- •8. Правління Мстислава Володимировича
- •Перебіг
- •413.Громадівський рух в Україні
- •414.Пожвавлення національного руху в Україні наприкінці 80-х рр. Хх ст. Формування багатопартійної системи.
- •415. Серпневий „путч” 1991 р. Проголошення незалежності України.
- •416. Українські дисиденти, їхні програмні цілі та діяльність
- •417. Лібералізація суспільного життя в Україні середини 50-х – початку 60-х рр. Хх ст. Шістдесятники.
- •418. Найвпливовіші політичні партії Західної України у міжвоєнний період, їх програмні цілі та діяльність.
- •419. Друга українсько-більшовицька війна 1918-1919 рр
- •420. Вибух Першої світової війни і ставлення до неї української громадськості
- •422. Виникнення українських політичних партій на західноукраїнських землях, їх програмні цілі.
- •423. Проголошення незалежності Карпатської України і її історичне значення.
- •424. Колонізаторська політика Польщі в Західній Україні у міжвоєнний період.
- •426. Антигетьманське повстання, його причини, хід. Історичне значення гетьманату п.Скоропадського.
- •428. Боротьба зунр проти польської агресії.
- •429. Охарактеризуйте здобутки і прорахунки Центральної Ради у її державотворчій діяльності.
- •430. Українсько-польсько-радянська війна 1920 р.
- •432. Дайте короткі історичні довідки про таких діячів: є.Петрушевич, с.Петлюра, п.Скоропадський, є.Коновалець.
- •433. Охарактеризуйте внутрішньополітичне та міжнародне становище унр у 1919 р.
- •434. Розкрийте суть операції “Вісла”.
- •435. Україна в роки Першої світової війни.
- •436. Перша більшовицько-українська війна.
- •437. Розкрийте суть Варшавського договору 1920 р.
- •438. Берестейський мирний договір унр з країнами Четверного союзу: причини підписання, умови, наслідки.
- •439. Назвіть відомі вам західноукраїнські політичні партії міжвоєнного періоду.
- •440. Дисидентський рух в Україні, його програмні цілі.
- •441. Політика „радянізації” на західноукраїнських землях в 1939-1941 рр..
- •442. Початки національного відродження в Галичині. „Руська Трійця”.
430. Українсько-польсько-радянська війна 1920 р.
Польсько-радянська війна 1920 — війна між Польщею і Українською Народною Республікою, з одного боку, і РСФРР та Українською Соціалістичною Радянською Республікою, з другого, у квітні-жовтні 1920. Це була спроба радянської армії прорватися через Польщу до Німеччини, щоб захопити її та звідти понести соціалістичну революцію по всьому світу.Згідно з умовами Варшавського договору 1920 уряд Юзефа Пілсудського відмовився від претензій поширюватися до кордонів Речі Посполитої 1772 р. (тобто до першого поділу Речі Посполитої) і визнав територію Надніпрянської України, що була окупована більшовицькими військами, за УНР. Військова конвенція 24. 4. 1920 між УНР і Польщею проголошувала армії обох держав союзниками у боротьбі за визволення України і проти подальшої більшовицької експансії на захід. 25. 4. 1920 об'єднані польсько-українські збройні сили (20 тис. польських і 15 тис. українських вояків) форсували Збруч і за тиждень боїв вибили червоноармійські підрозділи із Житомирщини, Бердичева, Козятина і 7. 5. 1920 вступили у Київ. У боях за українську столицю відзначилась козача дивізія полковника Марка Безручка. Наступ польсько-українських військ підтримали дві бригади Червоної Української Галицької Арміі, які 23. 4. перейшли на сторону Армії Української Народної Республіки під командуванням генерала Михайла Омеляновича-Павленка (польське командування їх невдовзі інтернувало). Сотні галичан, які залишились у більшовицьких Дванадцятій та Чотирнадцятій арміях, були відправлені у в'язниці Києва, Харкова, Одеси, кожухівський концтабір під Москвою та у Соловецькі табори. Однак, успішний наступ на Київ не спричинив всенародного антибільшовицького повстання, на яке так розраховував голова Директорії УНР Симон Петлюра. Повстансько-партизанські загони у Правобережній Україні громили не тільки більшовицькі, але й польські військові частини.
431. Листопадове 1918 р. повстання у Львові. Утворення ЗУНР. 16 жовтня 1918 року австрійський імператор Карл оголосив у Відні про перетворення Австро-Угорської імперії на федеративну державу. 18 жовтня українські депутати австрійського парламенту і Галицького та Буковинського сеймів сформували у Львові Українську Національну Раду. Наступного дня вона заявила про створення української держави у складі Буковини, Закарпаття і Галичини. Натомість у Кракові польські політики створили Польську ліквідаційну комісію, яка мала 1 листопада перебрати у Львові владу в австрійського намісника Галичини. 30 жовтня намісник відмовився передати владу Українській Національній Раді, і наступного дня Рада та Український військовий комітет розпочали підготовку до повстання. О четвертій годині ранку 1 листопада півтори тисячі вояків і 60 старшин під командуванням сотника Дмитра Вітовського зайняли у Львові ратушу, вокзал, поштамт, банки і казарми, заарештували намісника та коменданта міста. Говорить львівський історик Микола Литвин: Повстання виявилося майже безкровним – був поранений один поліцейський. На світанку вояки підняли над будівлями ратуші та намісництва українські прапори. О сьомій годині ранку Вітовський здав представнику Української Національної Ради Костю Левицькому рапорт про опанування Львовом. А 13 листопада був ухвалений тимчасовий Основний закон, за яким нова держава стала називатися Західно- Українською Народною Республікою. Західноукраїнська Народна Республіка (скорочено — ЗУНР; до 13 листопада 1918 року — Українська Держава) — короткочасна держава, створена у Східній Галичині після Першої світової війни в результаті розпаду Австро-Угорщини. Проголошена 19 жовтня 1918 року у Львові. 1 листопада, врезультаті Першолистопадового повстання, взяла контроль над більшістю територій, на які претендувала. 22 січня 1919 року формально об'єдналася з Українською Народною Республікою, отримавши назву Західні області Української Народної Республіки (ЗОУНР), що, однак не мало практичних наслідків. Проголошення незалежності ЗУНР викликало крайнє невдоволення Польщі, яка також претендувала на ці землі, що вилилося в польсько-українську війну 1918-19 років, яка завершилася цілковитою поразкою українців і виїздом уряду ЗУНР в еміграцію.