Тестові питання 1. На території якого племінного союзу слов’ян засновано м. Київ?Полянський союз 2. У котрому році київський князь Володимир Великий прийняв Християнство?988 3. У котрому році проведено Любецький з’їзд руських князів?1097р. 4. За правління якого київського князя укладено збірник законів «Руська правда»?Я. Мудрий 5. Вкажіть роки правління князя Володимира Мономаха.1113-1125рр. 6. Хто очолював монголо-татарські війська у поході 1237 – 1241-х рр. на Русь?Хан Батий 7. Хто з Галицько-Волинських князів у 1203 р. контролював м. Київ?Роман Мстиславович 8. Хто з князів протягом 1199 – 1205 рр. правив у Галичині та Волині?Роман Мстиславович 9. Коли в літописі вперше згадується назва «Україна»?1187р. 10. Хто з київських князів відкрив язичницький пантеон богів?В. Великий 11. Кого з київських князів прийнято називати «тестем Європи»?Я. Мудрий 12. У котрому році монголо-татарські війська захопили Київ?1240р. 13. Хто з князів протягом 1153–1187 рр. правив у Галичині?Ярослав Осмомисл 14. На території якого племінного союзу слов’ян було вбито князя Ігоря?Древляни 15. У якому місті київський князь Володимир Великий прийняв Християнство?Херсонес(Корсунь) 16. Коли відбулася битва на річці Калці; хто брав у ній участь?31 травня 1223р. - між русько-половецькими силами і монгольським військом 17. Як називалася монголо-татарська держава створена у степових районах України?Золота Орда 18.Котрим роком вперше згадується м. Львів?1256р. в Галицько-Волинському літописі 19. Хто з київських князів відвоював у поляків т.зв. Червенські міста?981р. - В. Великий 20. Хто з князів протягом 1264 – 1301 рр. правив у Галичині та Волині?Лев І Галич 21. Якого галицького князя згадує у своєму творі автор «Слова о полку Ігоревім»?Ярослав Осмомисл 22. Автором якого літературного твору є Володимир Мономах?«Повчання дітям» 23. У період правління якого київського князя відбувся Любецький з’їзд князів?Святополк Із'яславович 24. Хто з Рюриковичів протягом 1019 – 1036 рр. був співправителем Київської Русі разом з Ярославом Мудрим?Мстислав Володимирович- в Чернігові 25. Який київський князь організував серію успішних походів проти половців?Володимир Мономах - 5 успішних походів

26.У якому році галицько-волинський князь Данило Романович здобув перемогу над польськими військами біля м. Ярослава?1245р. 27. У котрому році галицько-волинський князь Данило Романович здобув перемогу над тевтонцями під Дорогочином?1238р. 28. У котрому році розпочалося князювання Олега в Києві?882р. 29. Яку роль відігравали погости в Київській Русі?Погости - основні фінансово-адміністративні центри й округи. Організуючи погости, княгиня Ольга призначала туди княжих агентів. 30. Які кочові племена населяли українські степи в другій половині XI ст.?Половці. 31. Який руський князь здійснив похід проти Візантії в 860 р.? Князь Аскольд (змусив Візантію визнати Русь як державу). 32. У котрому році розпочалося князювання Олега в Києві?882р.

33. Який київський князь хотів перенести столицю своєї держави в Переяславець на Дунаї? Святослав Хоробрий. 34. Яку роль відігравали погости в Київській Русі?Погости - основні фінансово-адміністративні центри й округи. Організуючи погости, княгиня Ольга призначала туди княжих агентів. 35. У котрому році Володимир Великий приєднав до Київської держави Червенські міста?981р. 36. За правління якого князя у Києві було збудовано Софійський собор?Ярослава Мудрого (1037р.) 37. Які кочові племена населяли українські степи в другій половині XI ст.? Половці 38. Назвіть автора відомого твору стародавньої руської літератури ”Повчання дітям”.Володимир Мономах 39. Уздовж яких річок було збудовано мережу оборонних споруд т.зв. ”змійових” валів? Віта, Червона, Трубіж, Стугна, Рось . 40. Як називався фіксований розмір данини, запроваджений у Київській Русі княгинею Ольгою?Уроки 41. Який бог стояв на чолі пантеону слов’янських богів запровадженого Володимиром Великим?Перун 42. У котрому році князь Ярослав Володимирович остаточно утвердився в Києві і став одноосібним правителем Київської держави?1036р.

43. У котрому році Київ зруйнував Андрій Боголюбський?8-12 березня 1169р. 44. Як в часи Київської Русі називалися селяни, які потрапили в залежність за борг (позику)?Закупи 45. Проти кого виступили руські дружини в битві на р. Калці?Проти монгольського війська 46. Який київський князь організував походи на Константинополь у 907 та 911 рр.?Князь Олег .

47. Вкажіть роки князювання у Києві Ігоря. 912-945рр. 48. Кого з київських князів видатний український історик Михайло Грушевськии назвав ”козаком на престолі”? Святослав Хоробрий 49. До кого з київських князів бояри звернулися із доріканнями: ”Ти, князю, чужої землі пильнуєш та шукаєш, а свою покинув...”?Святослав 50. Які кочові племена появилися у степових районах України після розгрому Святославом Ігоревичем Хозарського каганату?Печеніги

51. Вкажіть роки князювання Володимира Великого.980-1015рр.

52. Коли в Києві правив син Ярослава Мудрого Всеволод?1077р. вдруге - 1078-1093рр. 53. Хто з руських князів був ініціатором скликання Любецького з’їзду князів?Володимир Мономах 54. За правління якого київського князя було укладено найдавніший літописний звід?Ярослава Мудрого 55. Хто був укладачем найдавнішого літописного зводу? Никон Великий (1037р.) 56. Які верстви населення в Київській Русі не володіли землею?Холопи, челядь, рядовичі, закупи

57. Хто з київських князів першим розпочав вести воєнні дії на кавказькому напрямі?943р. - князь Ігор здійснив похід на Закавказзя. 964-966рр. - Святослав пішов на Північний Кавказ 58. Кого із київських князів арабський історик, географ і мандрівник Хасан аль-Масуді назвав ”першим серед слов’янських царів”, що володів ”великими містами і багатьма населеними країнами”? Дир 59. За часів правління якого князя в Києві карбувалися золоті та срібні монети?В. Великий 60. Згідно із письмовими джерелами першим київським митрополитом руського походження був… (вписати)Митрополит Іларіон 61. У котрому році було засновано Печерський монастир у Києві?1051р.

62. У котрому столітті здійснювали набіги на Київську Русь кочові племена торків? XI ст. 63. У котрому році відбувся з’їзд князів біля Долобського озера, який ухвалив рішення про організацію спільного походу проти половців?На початку 1103р. 64. У котрому році коронувався галицько-волинський князьДанило Романович?7 жовтня 1253р.

65. Які міста були засновані у період правління галицько-волинського у князя Данила Романовича?Холм, Львів, Данилів, Стіжок, Кременець 66. Вкажіть рік першої згадки слова “козак” у “Хроніці польській” М.Бєльського.1489р. 67. У котрому році було засновано першу Запорізьку Січ на о. Мала Хортиця?1552(1556р.) 68. Кого вважають засновником першої Запорізької Січі?Байда Вишневецький 69. Яких козаків вважали реєстровими?Реєстрові козаки - частина українського козацтва, прийнята на військову службу польсько-литовською владою і записана в окремий список - реєстр, звідки й назва реєстрові козаки. 70. На боці яких держав воювали козаки в другій половині 16 – першій половині 17 ст.?Речі Посполитої. 71. Вкажіть роки повстання під проводом К.Косинського.1591-1593рр. 72. Вкажіть роки повстання під проводом С. Наливайка.1594-1596рр. 73. Вкажіть роки гетьманування Петра Сагайдачного.1616-1622рр.

74. У котрому році козаки під проводом П. Сагайдачного здійснили похід на Кафу.1616р. 75. У котрому році козаки на чолі з П. Сагайдачним взяли участь у битві під Хотином.1621р.

76. Вкажіть рік прийняття урядом Речі Посполитої “Ординації війська запорозького”.1638р. 77. Вкажіть роки української революції під проводом Б. Хмельницького?1648-1657рр. 78. У котрому році козацьке військо Б. Хмельницького перемогло військо Речі Посполитої під Жовтими Водами та Корсунем?29 квітня - 16 травня 1648р. - під Жовтими Водами, 25-26 травня 1648р. – під Корсунем. 79. У котрому році військо Б. Хмельницького вперше взяло в облогу Львів і захопило Високий замок?Жовтень-листопад 1648р. 80. Коли між козаками та Річчю Посполитою було підписано Зборівський договір?18 серпня 1649р.

81. У котрому році відбулася битва під Берестечком?28 червня – 10 липня 1651р. 82. Коли між козаками та Річчю Посполитою було підписано Білоцерківський договір?28 серпня 1651р. 83. Вкажіть назву договору, який передбачав поширення влади гетьмана на три воєводства: Київське, Чернігівське та Брацлавське.Зборівський мирний договір

84. Вкажіть назву договору, який передбачав козацький реєстр в розмірі 40 тис. козаків?Зборівський мирний договір 85. Вкажіть назву договору, який передбачав козацький реєстр в розмірі 20 тис. козаків?. Білоцерківський мирний договір 86. Який договір негативно був оцінений козаками і спричинив повстання, жорстоко придушені за наказом Б. Хмельницького?. Білоцерківський мирний договір 87. У котрому році відбулася Переяславська Рада, на якій було укладено військово-політичний союз між козацькою та московською державами.8 січня 1654р. 88. Коли було підписано “Березневі статті”?1654р. 89. Вкажіть роки гетьманування Івана Виговського.1657- жовтень 1659рр. 90. У котрому році І.Виговський підписав з Річчю Посполитою Гадяцький договір?16 вересня 1658р. 91. Коли війська І.Виговського розгромили російські війська у битві під Конотопом?27 червня - 29 червня/7 липня - 9 липня 1659р. 92. Вкажіть роки гетьманування Петра Дорошенка.1665-1676рр. 93. Вкажіть країну, яка підтримувала П. Дорошенка у боротьбі з Московською державою та Річчю Посполитою.Туреччина 94. В котрому році між Російською державою та Річчю Посполитою була укладена угода, яка вперше передбачала поділ Гетьманщини по Дніпру?ЗО січня 1667р.

95. Кого з українських гетьманів сучасники називали “сонцем руїни”.Петро Дорошенко 96. На які роки припадає період Руїни в Гетьманщині?1658 - середина 80-х років XVII ст.

97. Коли Українська православна церква була підпорядкована Московському патріархатові?7 жовтня 1659р. 98. У котрому році було украдено Андрусівське перемир’я?ЗО січня 1667р.

99. Вкажіть назву і рік укладення договору, який остаточно закріпив поділ Гетьманщини по Дніпру?6 травня 1686р. - Вічний мир

100. Вкажіть роки гетьманування Івана Мазепи.1687 - 1709рр.

101. Вкажіть ім’я гетьмана, який отримав від Петра І орден Св. Андрія Первозванного, за його ж клопотанням отримав титул Князя Священної Римської Імперії, орден Білого орла від польського короля.Іван Мазепа 102. Коли відбулася Полтавська битва?8 липня(27 червня) 1709р. 103. Коли російські війська за наказом Петра І зруйнували столицю Гетьманщини – Батурин?12 листопада 1708р. 104. Вкажіть ім’я гетьмана, який найбільше сприяв і фінансував розвиток освіти і культури в Гетьманщині.Іван Мазепа 105. У котрому році Києво-Могилянська колегія отримала статус академії?1658р. - згідно з Гадяцьким договором. 1701р. 106. В яких роках Гетьманщиною управляла І Малоросійська колегія?1722 - 1727рр.

107. Вкажіть ім’я гетьмана, що діяв на еміграції. 108. Вкажіть ім’я гетьмана – автора першої Конституції України. 109. Вкажіть ім’я гетьмана арештованого і ув’язненого за наказом Петра І у Петропавловській фортеці, де він і помер. 110. Вкажіть ім’я гетьмана, який провів реформу Генерального суду, вперше за його правління було створено державний бюджет, ініціював створення комісії для укладання збірника законів. 111. Вкажіть роки гетьманування Д.Апостола. 112. Вкажіть роки правління Гетьманського уряду, на час відсутності посади гетьмана в Гетьманщині. 113. Вкажіть ім’я гетьмана, що планував створити університет в Батурині. 114. Вкажіть роки правління останнього гетьмана України Кирила Розумовського. 115. Вкажіть рік скасування інституту гетьманства в козацькій державі. 116. Вкажіть рік ліквідації Запорізької Січі за наказом Катерини ІІ.1775 117. Хто став останнім кошовим отаманом Запорізької Січі? Калнишевський 118. Вкажіть роки правління на Україні ІІ Малоросійської колегії. 119. У котрому році скасовано козацький устрій на Слобідській Україні? 120. У котрому році відбулося повстання гайдамаків, відоме в історії як “Коліївщина”? 121. Вкажіть ім’я найбільш відомого лідера опришківського руху? 122. Кого з діячів української культури XVIII ст. стосуються такі слова: “Світ мене ловив, але не спіймав?” 123. Вкажіть імена відомих вам українських художників XVIII ст. 124. Вкажіть імена відомих вам українських композиторів XVIII ст. 125. Вкажіть ім’я відомого архітектора 18 ст. на західно-українських землях, будівничого Собору св. Юра у Львові.

126. Між якими державами були поділені українські землі наприкінці ХУІІІ ст. (підкреслити правильну відповідь) а) Росією та Річчю Посполитою б)Прусією та Росією в)Росією та Австрією 127. Вкажіть основні програмні документи Кирило-Мефодіївського товариства 128. Назвіть членів Директорії УНР 129. За яким міжнародним договором західна частина Волині відходила до Польщі 130. Коли після Другої світової війни було ліквідовано Греко-Католицьку Церкву в Галичині? 131. Вкажіть прізвище командувача Українського фронту, війська якого 17 вересня 1939 р. вступили на територію Західної України. 132. Поясніть термін «політика пацифікації». 133. Яка угода між Польщею та УНР передбачала перехід до складу Польщі Східної Галичини, Волині, Холмщини, Лемківщини та Підляшшя? 134. Хто є автором праці "Інтернаціоналізм чи русифікація"? 135. Хто був першим головою уряду ЗУНР? 136. Коли Галичина була включена до складу Австрійської імперії ? 137. Хто є автором статті „Становище русинів в Галичині”? 138. Назвіть масонські ложі, що існували в Україні на початку ХІХ ст. 139. Коли ліквідовано панщину в Галичині ? 140. Вкажіть хронологічні рамки існування гетьманату П.Скоропадського 141. У котрому році Народні Збори Західної України прийняли рішення про входження цієї території до складу УРСР? 142. Коли підписано Договір та Декларацію про утворення СРСР? 143. Які з вказаних подій відбулися за правління гетьмана Павла Скоропадського? 1) Створення Української Центральної Ради; 2) Створення Української Академії наук; 3) Створення Української Академії мистецтв; 4) Створення університетів в Києві та Кам’янці-Подільському; 5) Підписання Брестського мирного договору між Україною та країнами Четверного Союзу? 144. У якому місті і коли діячі ОУН проголосили Акт відновлення Української держави? 145. Назвіть діячів УНДО ? 146. Хто був президентом Карпатської України 147. Коли утворилася Українська Гельсінська Група і хто її очолював ? 148. Як називався німецький план нападу на СРСР? 149. Вкажіть роки перебування М.Хрущова на посаді першого секретаря ЦК КПРС. 150. Хто з відомих українських науковців очолив Українську академію наук, створену в листопаді 1918 р.?

151. Яке місто Галичини стало на початку ХІХ ст. першим осередком українського національного відродження? 152. Хто з українських громадсько-політичних діячів вважається ідеологом громадівського руху ? 153. Вкажіть рік виникнення ОУН, її лідера. 154. Коли Червона армія звільнила від німецьких військ Київ? 155. Назвіть підпільні організації, що діяли в Україні наприкінці 50-х – на початку 60-х рр. ХХ ст. 156. Де і коли на території України відбулася найбільша танкова битва в період радянсько-німецької війни? 157. Вкажіть назву проголошення незалежності Карпатської України? 158. Які з вказаних подій відбулися за часів Центральної Ради? 1) прийняття проекту Конституції України; 2) Обрання М. Грушевського президентом; 3) Створення Української Академії наук; 4) битва під Мотовилівкою; 5) Другий Зимовий похід. 159. До яких держав входили українські землі у міжвоєнний період? 160. Хто з діячів ОУН (р) проголосив Акт відновлення Української держави? 161. Вкажіть рік заснування Історико-просвітницького товариства «Меморіал»? 162. Хто був комендантом «Карпатської Січі»? 163. Вкажіть роки голодоморів, що пережила Україна у ХХ ст. 164. Як називалася перша українська політична партія на Наддніпрянщині, що стояла на засадах самостійності України? 165. Назвіть найвідоміші битви, в яких брали участь УСС. 166. Як називалася найвпливовіша легальна українська партія в Західній Україні у міжвоєнний період? 167. Як називався нацистський план перетворення українських земель на колоніальний придаток Третього Райху? 168. Вкажіть найвпливовішу жіночу організацію, що діяла на західноукраїнських землях в міжвоєнний період? 169. В яких роках Леонід Кравчук був Президентом України? 170. Вкажіть рік проведення операції "Вісла"? 171. Як називалася перша у Львові газета українською мовою 172. Вкажіть ік скасування кріпацтва на Наддніпрянській Україні? 173. Вкажіть хронологічні рамки існування ЗУНР 174. Хто був Головним Командиром УПА? 175. Як називався самвидавний журнал дисидентів ?

176. Хто очолював рейхскомісаріат «Україна»? 177. Вкажіть назву армії Карпатської України? 178. Коли більшовицький режим ліквідував УГКЦ у Закарпатті? 179. Друкованим органом якої із західноукраїнських політичних партій у міжвоєнний період була газета «Діло»? 180. Автором яких праць є Іван Могильницький? 181. Вкажіть назву першої української політичної партії на Наддніпрянщині ?Революційна українська партія (РУП) 182. Назвіть найвпливовіші партії Центральної Ради?Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП), 183. Коли проголошено самостійність УНР?22 січня 1918р. (22.01.1918) 184. Вкажіть хронологічні рамки політики „українізації”.1920-ті - початок 1930-х рр. 185. Назвіть відомих вам західноукраїнських письменників та поетів, що творили у міжвоєнний період.Б. Антонич, О. Гаврилюк, С Тудор, Я. Галан та інші. 186. Хто став першим прем’єр-міністром незалежної України?Фокін Вітольд Павлович 187. Який рік вважається роком утворення УПА?1942р 188. Хто очолив УПА після загибелі Р.Шухевича?Кук Василь Степанович 189. Автором якої книги є Юліан Бачинський ?«Ukraina Irredenta» 190. Повстання проти П. Скоропадського 14.11.1918 р. організували: а)анархісти на чолі з Н.Махном ;б)КП(б)У; в) Український Національний Союз; в) УВО; г)”Просвіта” (вкажіть правильну відповідь) 191. Коли територію Галичини було офіційно визнано частиною Польської держави ?1919р. 192. Як називалася українська військова частина, що діяла в складі військ СС і у 1943 р. воювала проти Червоної армії?14-а гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина» (14 Division Grenadiere der Waffen-SS «Galizien») 193. У котрому році Крим було передано Україні (УРСР)1954р. 194. Вкажіть назву документу, що передбачав поділ Східної Європи на сфери впливу між СРСР та Німеччиною.Пакт Молотова-Ріббентропа 195. Підкресліть правильну відповідь. Головну Руську Раду після її створення очолив а) Я.Головацький; б)Г.Яхимович; в)І.Вагилевич. 196. Хто очолював Південне товариство декабристів?Пестель Павло Іванович 197. Підкресліть правильну відповідь. Об’єднана Армія УНР наприкінці липня 1919 р. розпочала наступ а) на Харків; б) на Київ і Одесу; в) на Львів і Тернопіль. 198. Коли Червона армія перейшла радянсько-польський кордон і вступила на територію Західної України (місяць, рік).Вересень 1939р. (09.1939) 199. Назвіть основних діячів „шістдесятників”.Письменники: Іван Драч, Микола Вінграновський, Василь Симоненко, Ліна Костенко, В. Шевчук, Є. Гуцало; художники: Алла Горська, Віктор Зарецький; літературні критики: Іван Дзюба, Євген Сверстюк; режисер: Лесь Танюк; кінорежисери: Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко; перекладачі: Григорій Кочур, Микола Лукаш та інші. 200. Кого з дисидентів було засуджено до смертної кари?Богдан Грицина, Іван Коваль, Володимир Гніт, Роман Гарний

201. Вкажіть хронологічні рамки існування ЗУНР.19 жовтня 1918р. - 18 липня 1919р. 202. Як називалася масонська ложа, до якої входив І.Котляревський?Любов до істини 203. Назвіть діячів, які втілювали в життя політику „українізації”. 204. Хто очолював збройне формування „Поліська Січ”?Тарас Бульба Боровець 205. До складу якої окупаційної зони, під час Другої світової війни, входило м. Одеса?Трансітрія 206. Назвіть основні течії дисидентського руху в Україні Демократичне дисидентствво , Релігійне дисидентство, Національно орієнтоване дисидентство. 207. Підкресліть правильну відповідь. Уряд УНР після відставки у січні 1918 р. В.Винниченка очолив а) Д.Дорошенко; б) В.Голубович; в)П.Скоропадський. 208. Який український діяч вів переговори з прусським міністром Герцберґом про надання Прусією допомоги в антиросійському повстанні в Україні?Капніст Василь Васильович 209. Назвіть місце видання альманаху „Русалка Дністровая”.Будапешт 210. Підкресліть правильну відповідь: 30 серпня 1919 р. до Києва одночасно увійшли: а) Армія УНР і Червона армія; б)Армія УНР і Добровольча армія А.Денікіна; в) Армія Н.Махна і Червона армія;г) Польська армія та Армія УНР. 211. Над діячами якої української політичної організації відбувався Варшавський судовий процес 1935 р.?ОУН 212. Хто очолював Українське державне правління, створене у Львові 30.06.1941 р.Ярослав Стецько 213. Хто з радянських командирів у травні 1943 р. очолив т.зв. Карпатський партизанський рейд в тилу німецьких військ?Всюду пише що Карпатьський рейд розпочався 12 червня 1943 року а питаются хто очолював його в травні 1943р. 214. Котрий універсал Центральної Ради призвів до збройного виступу «самостійників» 4-5 липня 1917 р.?Другий 215. Вкажіть відомі Вам нелегальні дисидентські організації?Об'єднана Партія Визволення України, Український Національний 216. Коли сталася катастрофа на Чорнобильській АЕС?Приблизно о 1:23:50 26 квітня 1986 року 217. Коли виникла Русько-українська радикальна партія 4 жовтня 1890 218. Хто був Головним Отаманом Армії УНР? Симон Петлюра 219. Вкажіть правильну відповідь. Гітлерівські війська вигнано з території України у: а)жовтні 1944 р.; б)листопаді 1944 р. ; в) грудні 1944 р. 220. Вкажіть правильну відповідь. Останнім кроком юридичного оформленням державної незалежності України став: а) всесоюзний референдум 17 березня 1991 р.; б)Акт проголошення незалежності України; в) всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 р. 221. У котрому році «Поліська січ» була підпорядкована командуванню УПА?1941р. 222. Котрим універсалом Центральна Рада висловила згоду на включення до її складу представників від національних менших: російської, польської та єврейської?II універсалу 223. Коли Україна ввійшла до складу СРСР?30 грудня 1922. 224. Коли було ухвалено Декларацію про державний суверенітет України?16 липня 1990 року 225. Вкажіть правильну відповідь. Політичною організацією народовців Галичини у 80-х рр. ХІХ ст. була: а) Руська Рада; б) Народна Рада; в) Галицько-руська матиця.

226. У яких містах за гетьманату П.Скоропадського було відкрито державні університети Києві та Кам'янці-Подільському 227. Війська якої країни у 1939 р. окупували територію Карпатської України ?угорські війська 228. На які окупаційні зони була поділена Україна у 1941-1944 рр.?Трансністрія, дистрикт «Галичина», рейхскомісаріат «Україна». 229. Кого було обрано Президентом України у 1999 р.?Леонід Кучма 230. До складу якої окупаційної зони, під час Другої світової війни, входило м. Львів?дистрикт «Галичина» 231. Який універсал Центральної Ради вперше проголосив програму соціально-економічних реформ, демократичні свободи, зокрема скасував смертну кару?Третій Універсал 232. Коли відбувся розкол в ОУН і на які угруповання?1940 На:«Революційний Провід ОУН» або ОУН(б), і «мельниківці» або ОУН(м). 233. Вкажіть правильну відповідь. Російська окупація Галичини тривала: а) з вересня 1914 р. по червень 1915 р.; б) з грудня 1914 р. по лютий 1916 р.; б) з червня 1915 р. по травень 1916 р. 234. Назвіть почергово міста, де перебував уряд ЗУНР після втрати Львова. Тернопіль, Станіслав. 235. Назвіть місця масового знищення нацистами населення України в роки Другої світової війни.Бабин Яр (київ), Дробицькй Яр (харків), концтабори (яновському), бердичів, янів,хирів 236. Вкажіть рік загибелі командувача УПА Р.Шухевича?5 березня 1950 року 237. До складу якої окупаційної зони, під час Другої світової війни, входило м. Київ? Райхскомісаріату Україна 238. Коли була прийнята Конституція незалежної України?28 червня 1996 року. 239. На які партії розкололася у 1899 р. РУРП?УНДП, УСДП. 240. До якої держави належала Північна Буковина і Бессарабія у період між світовими війнами?Чехословаччини. 241. Назвіть командирів найбільших радянських партизанських загонів, що діяли на території України в період Другої світової війни С. Ковпак, О. Сабуров, О. Федоров, М. Наумов. Штаб партизанського руху очолював Т. Строкач 242. Хто з українських компартійних діячів стримував русифікаторську політику Москви в Україні у 60-х- початку 70-х рр. ХХ ст.: а) В.Щербицький, б) П.Шелест, в) М.Скрипник, г) В.Івашко. 243. Котрий універсал Центральної Ради проголосив незалежність України?IV Універсалом. 22(9) січня 1918 р. 244. Скільки депутатів згідно з Конституцією України налічує Верховна Рада?450 депутатів налічує Верховна Рада. 245. Вкажіть роки та основних діячів українізації.Компартійні діячі: Г. Гринько, О. Шумський, М. Скрипник; В області літератури і мистецтва діяли: М. Хвильовий, М. Зеров, Г. Косинка, М. Рильський, В. Яловий, В. Сосюра, Олесь Курбас, О. Довженко, Г. Верьовка. Роки: 1920-початок 30-х років. 246. Хто очолив уряд Центральної Ради – Генеральний секретаріат?В. Винниченко. 247. Назвіть засновників спортивно-пожежних товариств „Січ” і „Сокіл”."Січ": Кирило Трильовський; "Солік" Василь Нагірний. 248. Коли утворено УВО і хто її очолив?Вересень 1920 р. Є. Коновалець. 249. Назвіть відомих діячів більшовицької партії, які безпосередньо виконували вказівки Й.Сталіна по організації голодомору в Україні 1932-1933 рр.П. Постишев. 250. Хто очолив український збройний загін «Нахтіґаль»?Р. Шухевич.

251. У якому році відбувся другий зимовий похід Армії УНР?у листопаді 1921 р. 252. До складу якої окупаційної зони, під час Другої світової війни, входила територія Східної Галичини?до складу дистрикту "Галичина"; підпорядковувся так званому Польському (Варшавському) генерал-губернаторвству. 253. В котрому році в Україні в обіг введено гривню?у 1996 р. 254. Хто очолював Організацію Українських Націоналістів з 1929 по 1940 р.?Є. Коновалець. 255. Яка угода між Польщею та УНР передбачала перехід до складу Польщі Східної Галичини? Варшавська угода (21 квітня 1920 р.). 256. Хто є автором твору „Закон Божий. Книга буття українського народу?М. Костомаров. 257. Назвіть діячів Союзу Визволення України Д. Донцов, В. Дорошенко, А. Жук. Голова-- Д. Донцов. 258. Коли Західну Україну включено до СРСР?17 1939 р. вересня радянські війська вторглися на території Польщі; 22 жовтня відбулися вибори до Народних зборів на Західній Україні,які наприкінці жовтня прийняли декларацію, про входження Західної України до УСРС, у листопаді сесія Верховної Ради УСРС і СРСР приняли відповідні закони. 259. Хто очолив УГКЦ після смерті митрополита Андрея Шептицького?Й. Сліпий. 260. Коли війська Червоної армії остаточно ліквідували угруповання німецьких військ у Криму?12 травня 1943 р. 261. Хто очолив уряд ЗУНР після відставки К.Левицького? 262. Хто був останнім президентом еміграційного уряду УНР? 263. Між якими військами відбувся бій на Красному Полі біля Хуста? 264. Назвіть голів Верховної Ради України в період 1991-2009 рр.? 265. Співзасновником якої партії був І.Франко? 266. Де відбувся найбільший селянський виступ в Україні у період російської революції 1905-1907 рр. : а) в Таврійській губернії, б) на Волині, в) Київщині, г) селі Великі Сорочинці на Полтавщині. 267. Коли припинив діяльність уряд ЗУНР? 268. Як називався парламент воюючої України, створений у 1944 р.? 269. Коли відбулася „перша хвиля” арештів учасників руху шістдесятників 270. У котрому році війська Червоної армії провели Корсунь-Шевченківську наступальну операцію? 271. Коли українська делегація підписала мирний договір з країнами Четверного союзу, який передбачав визнання самостійності України, допомогу німецьких та австрійських військ у боротьбі проти більшовицьких військ? 272. Вкажіть роки голодоморів, що пережила Україна у ХХ ст. 273. Хто є автором трактату „Відомість о руськім язиці”? 274. Коли виникла „Просвіта” і хто був першим її головою? 275. Які партії діяли на Наддніпрянщині на початку ХХ ст.?

276. Які соціальні верстви населення підтримували режим П.Скоропадського: а) селяни, б) інтелігенція, в) промислово-фінансові кола та поміщики, г) робітники. 277. Як називався самвидавний журнал українських дисидентів? 278. Хто очолив Українську Гельсінську групу? 279. Хто з відомих українських політиків очолив делегацію Української Центральної Ради до Петрограда в травні 1917 р? 280. Виберіть правильну відповідь: До складу Австро-Угорщини входили такі українські етнічні території: а) Східна Галичина і Буковина, Підкарпатська Русь; б) територія Київської, Волинської, Полтавської, Харківської, Чернігівської, Катеринославської, Таврійської та Херсонської губернії; в) Східна та Західна Галичина і Буковина. 281. Який документ оголошував автономію України у складі Російської держави: а) ІУ Універсал Центральної Ради; б) спеціальний указ Тимчасового уряду; в) І Універсал Центральної Ради; в) Декрет більшовицького Раднаркому. 282. Коли Львів був звільнений Червоною армією від німецьких військ ?27 липня 1944 283. Як називалася правозахисна організація українських дисидентів?Українська Гельсінська група 284. У якому році відбулася Ялтинська конференція глав держав антигітлегівськоїкоаліції?лютий1945 285. Коли прийнято Конституцію незалежної України?28.06.1996 286. Назвіть публікацію В’ячеслава Чорновола, у якій засуджувалися репресії над українською інтелігенцією у 1965-1966 рр . «Лихо з розуму (Портрети двадцяти „злочинців“)» 287. Назвіть відомі вам західноукраїнські політичні партії міжвоєнного періоду.Українська Народно-демократична організація, Комуністична партія західної України, українська Соціалистична радикальна партія 288. Вкажіть назву організації, створеної у серпні 1914 р. у Львові емігрантами з Наддніпрянщини? Союз визволення України 289. Дайте визначення терміну «комнезами». Комнезами - комітети незаможних селян; складова більшовицької політики наділення землею безземельних і малоземельних селян та боротьби з куркульством і бандитизмом 290. Назвіть керівників уряду за часів гетьманату П.Скоропадського. Микола Василенко, Федір Лизогуб, Сергій Гербель (у хронологічному порядку) 291. Назвіть відомі вам політичні партії на Наддніпрянській Україні на початку ХХ ст. Революційна українська партія, Українська демократична партія, Українська радикальна партія, українська соціал-демократична робітнича партія, українська народна партія 292. Хто з відомих українських науковців очолив Українську академію наук, створену в листопаді 1918 р?Володимир Вернадський 293. Хто очолив Перший зимовий похід Армії УНР?Михайло Омелянович-Павленко 294. Як називався головний друкований орган галицьких народовців? Зоря Галицька 295. Перелічіть країни (чотири - п’ять), які першими у 1991 р. визнали незалежність України. 2 грудня - Польза, Канада, 3 грудня - Угорщина, 4 грудня - Литва, Латвія, 5 грудня - Росія, Болгарія 296. Назвіть роки великих селянських рухів: „Київська козаччина”________ рік та „Похід у Таврію за волею”________рік.Київська козаччина - 1855, Похід у Таврію за волею - 1856 297. Дайте визначення терміну “дисиденти”.дисиденти - група людей, що відкрито критикувала радянську владу та вимагала дотримання прав і свобод, визначених міжнародними договорами. 298. Вкажіть роки президентських виборів в Україні і президентів. 1991 - Леонід Кравчук, 1994 - Леонід Кравчук, 1999- Леонід Кучма, 2004 - Віктор Ющенко, 2010 - Віктор Янукович 299. Яка держава першою визнала незалежність України у 1991 р.?Польща 2 грудня, у той же день - Канада. 300. Назвіть командувачів Української Галицької армії. полковник Дмитро Вітовський, генерал М.Омелянович-Павленко, полковник Є.Мєшковський, полковник Альфред Шаманек

301. Назвіть провідних діячів ОУН міжвоєнного періоду.Є.Коновалець,С.Бандера, Лебідь 302. Хто із вказаних осіб очолив Директорію з лютого 1919 року? 1) В. Винниченко 2) С. Петлюра, 3) Д. Дорошенко, 4) Ф. Швець, 5) Ф. Лизогуб. 303. Хто є режисером фільму «Молитва за гетьмана Мазепу»?Юрій Іллєнкао 304. Автором якої відомої книги є П.Шелест? «Україна наша радянська» 305. Автором якої книги є Юліан Бачинський? «Україна уярмлена» («Ukraina Irredenta») 306. Хто є автором твору „Ода на рабство”? Василь Капніст 307. Які цілі ставило перед собою ТУП: 1- самостійність, 2 – право на власний культурний розвиток українців у межах Російської імперії 3- не ставило конкретних цілей. 308. Коли Північну Буковину і Бессарабію було приєднано до УРСР? 1940 309. Автором якої книги є Д.Бантиш-Каменський? "Істоія малой росии" 310. Коли відбулася Рада Амбасадорів, що надала Польщі мандат на управління Східною Галичиною?1919 311. Хто із вказаних осіб очолив Директорію протягом листопада 1918 – лютого 1919 року? 1) В. Винниченко 2) С. Петлюра, 3) М.Грушевський, 4) Ф. Швець, 5) Ф. Лизогуб. 312. З котрого року Львівський університет носить ім’я Івана Франка? 1940 313. На територію якої держави відступила Армія УНР після поразки у боротьбі з російськими більшовиками?Польщі 314. Вкажіть назву українського радянського уряду, створеного у Харкові у грудні 1917 р. "Маріонетковий" 315. Назвіть діячів Української Боєвої Управи. Кирило Трильовиський 316. В котрому році Антанта вирішила тимчасово передати Східну Галичину під владу Польщі? 317. Коли територія Закарпаття була приєднана до УРСР? 1945 318. Хто очолював українське військове формування «Роланд»? 319. За яким договором Закарпаття було передано Чехо-Словаччині? Сен-Жерменський 320. Хто із вказаних осіб очолив уряд ЗУНР – Державний секретаріат? 1) В. Винниченко, 2) Є. Петрушевич, 3) К. Левицький, 4) С. Петлюра, 5) М. Грушевський 321. Як називалася перша масова опозиційна компартії громадська організація в Україні? 322. Назвіть молодіжні патріотичні організації на західноукраїнських землях на початку ХХ ст. "Луг", "Сокіл", "Пласт" 323. Які політичні партії Західної України міжвоєнного періоду займали прорадянські позиції 324. Назвіть місця масового знищення нацистами цивільного населення та військовиків на території Львова. 325. Як називалася програма «Кирило-Мефодіївського товариства»?

326. Назвіть Прем’єр-міністрів України періоду незалежності 327. Коли РНК УСРР ухвалила постанову про українізацію освітніх та культурних установ УСРР? 328. Хто очолив уряд ЗУНР – Державний секретаріат у грудні 1918 – листопаді 1919 рр? 1) В. Винниченко, 2) Є. Петрушевич, 3) К. Левицький, 4) С. Петлюра, 5) М. Грушевський, 6) С.Голубович. 329. Коли відбувся судовий процес над СВУ?. 330. Хто був командувачем більшовицьких військ у битві під Крутами? 331. Назвіть діячів Перемишльського гуртка греко-католицьких священиків? 332. Хто очолив другий зимовий похід Армії УНР? 333. Де загинув С.Петлюра і хто вчинив на нього замах? 334. Які українські етнічні території були включені до Польщі за Ризьким мирним договором? 335. Дайте визначення терміну „перебудова” та вкажіть її хронологічні рамки. 336. Коли ВУЦВК прийняв постанову про забезпечення рівноправності мов і допомогу розвиткові української мови в УСРР? 337. Хто очолював делегацію УРСР під час церемонії підписання Статуту ООН у Сан-Франциско? 338. В котрому році більшовики почали втілення НЕПу? 339. Де загинув Є.Коновалець і хто вчинив на нього замах? 340. Який універсал Центральної Ради призвів до збройного виступу «самостійників» 4-5 липня 1917 р.? 341. Коли році Румунія окупувала Бессарабію та Північну Буковину? листопад 1918 342. Як називався вищий тимчасовий орган влади в період Директорії УНР із функціями парламенту Трудовий конгрес 343. Вкажіть рік проведення радянським режимомо депортації кримських татар? 344. В яких роках у Львові діяв Український таємний університет?1921—25 345. Хто із вказаних осіб очолив Центральну Раду на момент її створення? 1) В. Винниченко, 2) Є. Петрушевич, 3) К. Левицький, 4) С. Петлюра, 5) М. Грушевський 346. Коли підписано пакт Молотова – Ріббентропа?23 серпня 1939р 347. Коли було засновано Історико-просвітницьке товариство «Меморіал»?28 січня 1989 року 348. Вкажіть діячів «Братства Тарасівців».Віталій Боровик, Борис Грінченко, Іван Липа, Микола Міхновський В. Боржковський, М. Дмитрієв, М. Кононенко, М. Коцюбинський, В. Самійленко, В. Совачів, В. Степаненко, Є. Тимченко, О. Черняхівський, В. Шемет 349. Як називався вищий законодавчий орган ЗУНР?Народна Рада 350. Коли відбулася битва на горі Маківці”?1 – 3 травня 1915

351. Вкажіть дати двох „хвиль” арештів над українськими дисидентами..наприкінці1965 р і 1972 352. Дайте визначення терміну “десталінізація”.. процес ліквідації культу особи і сталінської політичної системи, створеної радянським лідером Йосипом Сталіним 353. Друкованим органом якої із західноукраїнських політичних партій у міжвоєнний період була газета «Діло»?УНДО 354. Хто із вказаних осіб був обраний президентом ЗУНР? 1) В. Винниченко, 2) Є. Петрушевич, 3) К. Левицький, 4) С. Петлюра, 5) М. Грушевський. 355. Які цілі ставила УВО? 1) автономію України у складі СРСР, 2)самостійність і соборність України, 3) автономію Західної України у складі Польщі, 4) відновлення ЗУНР. 356. Які події міжвоєнного періоду охарактеризовано терміном «політика пацифікації»? 357. Як називався перший український часопис, що виходив на Наддніпрянщині? Харьковскій Еженедельник(невпевнений) 358. Де відбулася битва між Карпатською Січчю та угорськими військами: 1) під Крутами, 2) під Мотовилівкою,3) на Красному Полі? 359. Хто був головою Генерального Секретаріату військових справ?Петлюра 360. Як називається програма співробітництва Україна-НАТО?Партнерство заради миру(невпевнений) 361. Перелічіть країни (чотири - п’ять), які першими у 1991 р. визнали незалежність України 362. Хто став ідеологом українського інтегрального націоналізму у міжвоєнний період? 363. Хто з українських політиків підписав Варшавську угоду? 1) В. Винниченко, 2) Є. Петрушевич, 3) К. Левицький, 4) С. Петлюра, 5) М. Грушевський. 364. Коли було утворено УНДО? 365. Назвіть нацистські концтабори, що існували у Львові в 1941-1944 рр. 366. Вкажіть офіційну назву України на момент проголошення її незалежності у 1991 р. 367. У котрому році видано Емський указ ? 368. Вкажіть назву першої української політичної організації в Галичині. 369. Хто є автором праці „Самостійна Україна”? 370. Яким універсалом проголошено автономію України? 371. Коли і де проводилася політика „пацифікації” ? 372. Коли нацисти розпочали масово знищувати українське мирне населення в урочищі Бабин Яр? 373. Назвіть прізвища осіб, що несуть відповідальність за організацію голодомору 1932-1933 років в Україні. 374. Коли відбулася битва за Дніпро між радянськими і німецькими військами? 375. У складі якої армії діяв Легіон УСС ? 376. У котрому році було створено добровольчу українську дивізію СС “Галичина”? 377. Хто з відомих українських політиків очолив делегацію Української Центральної Ради до Петрограда в травні 1917 р.? 378. Коли виникло товариство “Просвіта”, назвіть його засновників? 379. Хто очолював Армію УНР у Першому зимовому поході? 380. Дайте визначення терміну „самвидав”. 381. Котрий універсал Центральної Ради проголосив утворення Української Народної Республіки.

Описові

382. Теорії походження Київської Русі.

Зараз у науці нема єдиної думки щодо походження Давньоруської держави —

Київської Русі. Існує декілька теорій.

1. Норманська теорія, її започаткували німецькі вчені Г. Баєр та

Г.Міллер, які працювали в другій половині XVIII ст. в Російській

Академії наук.

«Норманісти» наголошують, що східні слов'яни були нездатні без

зовнішньої допомоги створити свою державу, а варяги (нормани) відіграли

вирішальну роль у створенні Київської держави. Слово «Русь» походить від

фінської назви шведів «Ruotsi».

2. За хозарською теорію поляни є не слов'янами, а різновидом хазарів.

Модель влади, яка існувала в Хозарії. Там водночас правили два царі —

цар по крові (хакан каган), та його «заступник» (хакан-бек). Тогочасні

візантійські та арабські джерела згадують Аскольда з титулом хакана.

3. Панюркська теорія, за якою слово «Русь» походить від іранського і

означає — світлий та належить іраномовним мешканцям одного з регіонів

Середнього Подніпров'я.

4. Теорія природно-історичного (автохтонного розвитку). Прибічниками

цієї теорії були і видатні українські історики В. Антонович, М.

Грушевський та інші. Прихильниками цієї теорії стверджують, що у східних

слов'ян існували політичні та соціально-економічні передумови для

створення своєї держави: високий рівень розвитку виробничих відносин,

існувала майнова диференціація, відбувалося захоплення старійшинами

общинних земель, багаточисельні військові походи, результатом яких була

велика кількість здобичі. Основними джерелами є літопис «Повість

врем'яних літ», який розповідає про правління князя-слов'янина Кия (кін

V — поч.УІ ст.) та хроніка «Бертинські аннали».

383. Київська Русь за перших князів: Олег, Ігор, Ольга, Святослав.

Олег (пом. 912?). Мало що відомо про цього першого історично засвідченого правителя Києва. Лишається незрозумілим, чи належав він до династії Рюриковичів, чи був самозванцем, якого Нестор-літописець через кілька століть приписав до цієї династії. Але не підлягає сумніву те, що Олег був талановитим і рішучим правителем. Завоювавши у 882 р. Київ і підкоривши собі полян, він силою поширив своє володіння (тобто право збирати данину) на сусідні племена, найважливішим із яких були древляни. Це втягнуло його у війну з хозарами, яка закінчилася тим, що Олег зруйнував хозарські порти на Каспії. У 911 р., перебуваючи в апогеї могутності, він на чолі великого війська напав на Константинополь і пограбував його. І все ж «Повість временних літ», напевне, перебільшує його подвиги, стверджуючи, начебто він прибив на головній брамі грецької столиці свій щит. Однак схоже, що Олег справляв на Візантію відчутний тиск, якщо греки мусили піти на укладення дуже вигідної для київського князя торговельної угоди.

Ігор (912—945). Ігор князював не так вдало, як його попередник Олег. За звичаєм правителів Києва, з початку свого князювання Ігор утверджував свою владу над підлеглими племенами. Першими проти нього повстали древляни та уличі. Кілька років виснажливих походів пішло у нього на те, щоб знову примусити бунтарів сплачувати данину. Лише після відновлення влади у своїх землях Ігор зміг узятися за широкомасштабні далекі походи — торговельні чи теж грабіжницькі — на зразок тих, що проводив Олег.

Коли у 941 р. розпалася мирна угода з Візантією, укладена Олегом, Ігор вирушив у морський похід на Константинополь. Для нього він закінчився катастрофою. За допомогою пальної суміші, що називалася «грецьким вогнем», візантійці спалили руський флот, змусивши Ігоря до поспішної втечі. Внаслідок цього у 944 р. він мусив укласти дуже невигідну угоду з візантійським імператором. Того ж року Ігор спробував щастя на сході, і тут йому більше пощастило. Велике руське військо, зійшовши Волгою, пограбувало багаті мусульманські міста на Каспії та зі здобиччю повернулось до Києва. Князювання Ігоря закінчилося, як і почалося, повстанням древлян. Розлючені частими походами за даниною, древляни влаштували засідку, в якій і загинув Ігор зі своєю невеликою дружиною.

Ольга (945—962). Автори «Повісті временних літ» були, без сумніву, прихильними до Ольги (по-скандінавському Хельга) — дружини Ігоря й регентки у пору неповноліття їхнього сина Святослава. Вони часто описують її як вродливу, енергійну, хитру і передусім мудру правительку. Та найбільший комплімент робить цій жінці літописець-чоловік, повідомивши читача про її «чоловічий розум». Вихваляння, що ними щедро обсипали Ольгу монахи-літописці, почасти можна пояснити тим, що у 955 р. вона прийняла християнство. Але навіть без цих прихильних оповідей Ольга лишилася б видатною правителькою. У часи, коли помста була абсолютним моральним обов'язком, Ольга швидко й жорстоко помстилася древлянам за чоловіка. Разом із тим вона розуміла, що необхідно змінити довільний та безладний спосіб збирання данини, який став причиною смерті Ігоря. Тому Ольга впроваджує перші в Київській Русі «реформи», чітко встановлюючи землі, з яких через певні проміжки часу мала збиратися означена кількість данини.

Вона також стежила за тим, щоб її підлеглі не позбавлялися всіх засобів до існування й відтак могли знову сплачувати данину. Закріпивши за княжою казною виняткові права на багаті хутровим звіром землі, Ольга в такий спосіб забезпечила себе постійним притоком прибутків. Аби краще знати свої неозорі володіння, Ольга часто подорожує до всіх великих міст і земель. У зовнішніх зносинах вона віддає перевагу дипломатії перед війною. У 957 р. Ольга їде до Константинополя для переговорів із візантійським імператором. Хоч у літописах багато йдеться про те, як вона перехитрила імператора, за іншими джерелами переговори виявилися не дуже вдалими. Але вже те, що наймогутніший правитель християнського світу взагалі погодився зустрітися з Ольгою, свідчить про зростаюче значення Києва.

Святослав (962—972). Відважний і палкий, прямолінійний і суворий, Святослав був насамперед князем-воїном. Грушевський називав його козаком на престолі, а його бурхливе князювання влучно описував як велику авантюру. Безперервно воюючи, Святослав полюбляв грандіозні й славетні справи. Його слов'янське ім'я, варязьке виховання, кочовий спосіб життя віддзеркалювали поєднання європейського та азіатського начал. Його правління ознаменувало апогей ранньої героїчної доби в історії Київської Русі.

У 964 р. двадцятидворічний честолюбний Святослав розпочинає війну на сході. Його безпосередньою метою є підкорення вятичів — східнослов'янського племені, що жило на р. Оці, на землях, звідки походять сучасні росіяни. Після цього, попливши вниз Волгою, він громить волзьких булгар. Це призводить до гострої сутички з могутніми хозарами. У кровопролитній битві Святослав завдає поразки Хозарському каганату й стирає з лиця землі його столицю Ітіль на Волзі. Тоді він вирушає на завоювання Північного Кавказу. Ці славетні походи мали далекосяжні наслідки. Завоювання вятичів поширило владу Києва на всіх східних слов'ян, а також відкрило для слов'янської колонізації північно-східні землі, що є сьогодні складовою Росії. Розгромивши хозарів, Київ усунув свого суперника в гегемонії у Євразії та поставив під контроль Русі великий торговий шлях Волгою. Проте був у занепаді хозарів і негативний аспект: разом з ними зник той буфер, що не давав кочовикам зі сходу, таким як печеніги, проникати в українські степи.

У другій половині свого князювання Святослав цілком зосереджує увагу на Балканах. У 968 р. він погоджується допомагати візантійцям у війні з могутнім Болгарським царством. На чолі величезного війська він вдирається до Болгарії, знищує своїх противників і оволодіває багатими придунайськими містами, вибравши собі опорним пунктом місто Переяславець. Святослава так глибоко вразили багатства цього краю, що лише загроза нападу печенігів на Київ змусила його повернутися до своєї столиці. Але як тільки загроза минула, Святослав, якому тепер належали землі від Волги до Дунаю, сказав: «Не любо мені є жити в Києві. Хочу жити я в Переяславці на Дунаї, бо то є середина землі моєї, адже там усі добра сходяться: із греків — паволоки, золото, вина й овочі різні, а з чехів і з угрів — серебро й коні, із Русі ж — хутро і віск, і мед, і челядь». Відтак, посадивши свого старшого сина Ярополка в Києві, середнього сина Олега — у древлян, а молодшого, Володимира — в Новгороді, Святослав повертається до Болгарії.

Занепокоєна новим агресивним сусідством, Візантія виступила проти київського князя й після тривалих та жорстоких сутичок змусила його відступити. По дорозі до Києва біля дніпрових порогів на розпорошені сили русичів напали печеніги і вбили Святослава. «Повість временних літ» оповідає, що печенізький хан наказав зробити з його черепа кубок. Так закінчилися славні справи Святославові.

384.Київська Русь за правління Володимира Великого

Князювання Володимира (980—1015), одного з найвизначніших державних діячів, розпочалося в скрутні для Русі часи. Країна була знесилена постійними війнами Святослава та міжкнязівськими чварами; завоювання у Причорномор'ї та на Балканах були втрачені; договір 971 р. позбавляв Київ переваг у відносинах з Візантією; печенізька навала спустошувала південні землі, безпосередньо загрожуючи столиці. Як наслідок, у суспільстві активізувалися відцентрові тенденції. Тому новий правитель спрямовує свої зусилля на зміцнення внутрішнього становища держави, добившись і на цьому поприщі значних успіхів. Ще під час походу проти Ярополка він приєднав Полоцьку землю, вбивши місцевого князя Рогволда і взявши за дружину його дочку Рогніду. У 981 р. Володимир виступив проти польських князів, які намагалися захопити руські землі, і зайняв Перемишль, Червень та інші порубіжні міста на заході, де проживали дуліби та хориати, а згодом і Закарпаття (992); у 982 — 984 pp. придушив на півночі повстання в'ятичів і радимичів, підпорядкувавши їх владі Києва. У той час фактично завершується тривалий процес формування державної території, яка в основному збігалася з етнічним розселенням східних слов'ян. На сході Київська Русь сягала межиріччя Оки й Волги, на заході — Дністра, Карпат, Західного Бугу, Німану, Західної Двіни, на півночі — Чудського, Ладозького, Онезького озер, на півдні — Дону, Росі, Сули, Південного Бугу. До її складу входило близько двадцяти різних земель, племен, серед яких були і слов'янські, і угро-фінські, і тюркські. Ставши правителем величезної країни, князь Володимир, замість далеких походів, зосередив увагу на захисті власних кордонів. Зокрема він давав належну відсіч агресивним балтським племенам ятвягів (983), волзьким болгарам (985), полякам (981, 990, 992), які зазіхали на руські землі. Щоб забезпечити західний кордон, заснував над Бугом місто, назване його іменем — Володимир (Волинський). Та найбільшою загрозою для Русі були печеніги. Протягом майже всього правління у Києві Володимир вів наполегливу і виснажливу боротьбу проти незліченних печенізьких орд, які кочували у Північному Причорномор'ї. Вони постійно вторгалися на південноруські землі, вбивали і забирали в полон тисячі людей, витоптували посіви, грабували і спалювали села і міста. Джерела повідомляють про сім переможних великих війн Володимира з печенігами, які принесли йому військову славу. Для захисту від кочівників на південних рубежах Київської держави напри-кін. X — у першій пол. XI ст. була також створена величезна за розмахом, складна і розгалужена система гігантських земляних валів з добротними дубовими частоколами на них, фортець, укріплених міст по річках Стугні, Десні, Ірпені, Трубежі й Сулі, яка простягалася майже на тисячу кілометрів (т. зв. Змієві Вали). Поряд зі зміцненням кордонів Київської Русі Володимир розгортає широку програму реформ, метою яких було посилення великокнязівської влади та внутрішньої консолідації країни. Одною з найважливіших була адміністративна реформа (близько 988 p.), спрямована на ліквідацію племінних княжінь і запровадження нового адміністративного поділу держави на уділи — землі довкола найбільших міст. Туди призначали врядупати синів великого князя або його довірених осіб — посадників, які в свою чергу створювали місцевий апарат управління. Усього таких уділів було вісім: Новгород, Полоцьк, Турів, Володимир-Волинський, Тмутаракань, Ростов, Муром та Деревська земля з центром у Пінську. Київ, Чернігів і Переяслав становили великокнязівський домен. Удільні намісники безпосередньо залежали від великого князя і виконували його волю. Так Володимир усунув від влади племінних князів та представників могутніх боярських кланів, зосередивши її виключно у руках своєї династії. Сепаратизм місцевої верхівки було подолано, Київська Русь стає об'єднаною державою, в якій родоплемінний поділ суспільства поступається місцем територіальному. Значне місце як у посиленні обороноздатності країни, так і в зміцненні особистої влади великого князя посідала військова реформа. Вона спрямовувалася на ліквідацію «племінних» збройних формувань і заміну їх загальнодержавною системою оборони. Також було запроваджено феодальну організацію війська, коли земельні володіння (бенефіції) надавалися за умови несення служби. Це сприяло залученню нових сил із народного середовища, які стали опорою князівської влади, потіснивши і племінну боярську еліту, і норовистих найманців-варягів. Складовою військової реформи, очевидно, було й будівництво згаданої вже системи оборонних укріплень на південних рубежах держави. Довгий час військову прикордонну службу тут виконували осілі племена торків, берендеїв, чорних клобуків, яких раніше було розгромлено й підпорядковано київському князю. Політичне об'єднання Київської держави потребувало відповідних зрушень і в релігійній сфері. Тому спершу Володимир здійснив спробу запровадити єдиний пантеон язичницьких богів на чолі з Перуном — т. зв. «шестибожжя» — і зробити його обов'язковим для всього суспільства. Однак досить швидко збагнув, що язичництво зжило себе і не відповідає рівневі розвитку Київської Русі, перешкоджає зв'язкам з іншими країнами Європи, більшість з яких були вже християнськими. Правлячій верхівці потрібна була релігія, що захищала б її права, багатства і привілеї, владу над залежним населенням. Тому в сер. 980-х років, після ретельного ознайомлення з провідними віровченнями, великий князь і його соратники схилилися до думки про необхідність прийняття християнства з Візантії, яке вже мало в державі певні традиції. Однак вони розуміли, що прийняття нової віри з рук візантійського імператора і царгородського патріарха може призвести до ідеологічної, а то й політичної залежності від Візантії. Вихід зі складної ситуації знайшовся завдяки сприятливому збігу обставин. Близько 986 р. у відповідь на прохання візантійського імператора Василія II допомогти придушити повстання полководця Фоки Варди у Малій Азії, князь Володимир наполіг на укладенні союзу з Київською державою та скріпленні його шлюбом з сестрою імператора Анною. Натомість Василій II зажадав, щоб Володимир охрестився і запровадив християнство у своїй державі. На таких умовах і було укладено русько-візантійську угоду. Однак після придушення повстання віроломний імператор відмовився виконувати свої зобов'язання, вважаючи, що руський князь не рівня візантійській принцесі. У відповідь Володимир з військом зайняв Херсонес (околиці нинішнього Севастополя) — головну житницю Візантії і оплот її панування у Криму і примусив імператора дотриматися умов договору, а відповідно й визнати рівноправність обох сторін. Щоправда, одночасно князь Володимир допустився значної помилки, віддавши Візантії як «віно» (викуп за наречену) кримські володіння. Тим самим було втрачено добру нагоду зміцнити впливи Русі у Причорномор'ї. Після урочистого шлюбу з принцесою Анною у Херсонесі Володимир повернувся з нею додому й заходився енергійно насаджувати нову віру (вважають, що сам він охрестився у 987 р.). За літописом, у 988 р. з наказу князя духовенство хрестило киян на березі Почайни, притоки Дніпра, а згодом — і населення інших міст та сіл. Процес християнізації в Київській державі відбувався повільно, зі значним опором народу (особливо на північних землях), який продовжував поклонятися прадавнім божествам, але неухильно. Вчені вважають, що за князювання Володимира більшість населення країни була навернута, принаймні формально, у нову віру. Охрещення Русі-України було подією великої ваги. Воно зміцнило державну єдність, освятило владу великого князя і його «божественний» авторитет, сприяло розвиткові культури, поширенню писемності, створенню перших шкіл і бібліотек. Цим актом Київська держава остаточно визначила своє місце в Європі, увійшовши як рівноправна до кола християнських народів. Значно розширилися її політичні, економічні та культурні зв'язки з багатьма європейськими країнами, насамперед з Візантією, Болгарією, а також Польщею, Угорщиною, Чехією, Німеччиною, Римом, скандинавськими державами. Тіснішими, ставали стосунки князя Володимира з іншими монархами і завдяки традиційній для того часу практиці династичних шлюбів. Зокрема старшого сина Святополка він одружив з дочкою польського короля Болеслава Хороброго, а Ярослава — з дочкою шведського короля Олафа, одна його донька вийшла заміж за угорського короля, друга — за польського, третя — за чеського. Подібні шлюби мали велике значення, оскільки були своєрідною гарантією двосторонніх дипломатичних відносин, зміцнювали політичні, економічні, культурні зв'язки між Руссю-У країною та рештою європейського світу. Отже, за князювання Володимира Великого Київська держава досягла найбільшої політичної могутності. Його діяльність сприяла розквіту Русі і зміцненню її міжнародного авторитету. Значного розвитку набуло господарство. За Володимира розпочалося карбування перших у Русі золотих і срібних монет — златників і срібників. На них з одного боку було зображено образ Христа, з другого — великого князя, який сидить на троні в царських шатах із хрестом у руці. На деяких монетах вперше, як герб князя, було викарбувано знак Тризуба. Однак останні роки правління Володимира були тривожними. Непокірливість почали проявляти його сини: прийомний — Святополк (син Ярополка), якого він кинув до в'язниці, і рідний — Ярослав, що був намісником у Новгороді. Саме під час підготовки до походу на Новгород Володимир 15 липня 1015 р. раптово помер (згодом він був канонізований церквою).

385. Прийняття Християнства на Русі та його наслідки.

Християнізація Русі мала великий вплив на розвиток її культури та державності. Зміна релігії спричинила великі світоглядні зміни в людей – політеістична поганська релігія змінилась на монотеістичну – православне християнство (яке правда потерпіло досить великих видозмін протягом століть – відбулась так звана «асиміляція» деяких язичницьких вірувань та традицій з віруваннями та есхатологічними уявленнями релігіїї християнської). Щодо змін в культурі, то християнізація  Русі справила великий вплив на розвиток кам'яної, архітектури, створила умови для виникнення такого виду мистецтва як іконопис, який набув самостійного розвитку, традиції візантійської іконографії послабились, і почали створюватися самобутні, яскраві шедеври церковного живопису. Також запровадження християнства сприяло розвитку освіти та книгописання. Звичайно, ці зміни не були одномоментними, але все ж таки, як ми бачимо, вже за сто років, в ХІ сторіччі й пізніше, християнство досить міцно займає свої позиції в Київській Русі. І, безумовно, велике значення в історії мала постать хрестителя Русі – князя Володимира Святославича.

Тобто позитивні зміни, які принесло за собою прийняття християнства досить численні. Так, були й негативні моменти – але все ж таки переоцінити роль цієї події в історії нашого народу неможливо.  Завдяки цій епохальній події взагалі визначилося майбутнє Київської держави -  Русь стала пов`язаною в першу чергу з християнським Заходом, а не з ісламським Сходом.

Саме через своє велике значення, питання про запровадження християнства на Русі завжди цікавило істориків: кількість наукових праць, статтей, монографій, нарисів на цю тему не підлягає підрахунку. На жаль, серед дійсно наукових та обґрунтованих робіт зустрічається багато  і справжніх вигадок та «історичної фантастики», які подаються під виглядом наукових досліджень.

Але спільним у всіх цих досліджень є те, що ніхто із дослідників просто не може применшувати значення володимирового хрещення Русі – одієї з найвизначніших подій нашої історії, яке стало поворотною подією у житті наших предків і, можна сказати, навіть вплинули на наші життя.

386. Розквіт Київської Русі: Правління Ярослава Мудрого.

Князь Ярослав Володимирович був видатним діячем. За зваженість і розум народ прозвав його Мудрим. Він поклав край нападам печенігів, розгромивши їх 1036 року. В честь перемоги над ними було закладено храм - Софійський собор.

За князювання Ярослава Мудрого Київська Русь досягла найвищого розквіту. Її кордони простягалися від Фінської затоки, Ладозького і Онезького озер на північному заході до Чорного моря і пониззя Дунаю на півдні. Від Закарпаття на заході до верхів’я Дону та Волги на сході. Крім землеробства і скотарства, розвивалась торгівля, ремесла.

Багато уваги Ярослав приділяв розвитку освіти та культури: були відкриті школи ( одна з шкіл була відкрита для дітей бідних городян), бібліотеки. Він і сам мав одну з найбільших бібліотек у світі. Перекладав з грецької. Син Ярослава Всеволод знав п’ять мов. За Ярослава значна увага приділялась літописанню, переписуванню книг. Існували школи для дітей знатних родин. При монастирях відкривались школи. У Києві при Андріївському монастирі функціонувала школа для дівчат.

В Київській Русі в ІХ-ХІ ст. діяла система звичаєвого права - “Закон Руський”, який являв собою досить розвинену для свого часу правову систему і регулював питання кримінального, процесуального, спадкового і цивільного права. Основною рисою кримінального права була заміна кривавої помсти викупом (вирою), що збирався князем та його адміністрацією, і винагородою (головництвом), що давалася потерпілому або його родичам. На “Закон Руський” є посилання у договорах київських князів з греками у 907, 911, 944 рр.

Ярославом Мудрим започатковано загальнодержавний збірник законів - “Руська Правда”, в основу якого покладено “Закон Руський”. Відомо понад 100 списків цього збірника, які поділяються на 3 основні редакції - коротку (найдавніша), розширену та скорочену. “Руська Правда” лягла в основу руського, українського, литовського права. Пізніше доповнювалась синами Ярослава, тому й отримала назву “Правда Ярославичів”.

За князювання Ярослава значно зріс міжнародний авторитет Русі. Наймогутніші володарі Європи бажали породичатися з київським князем. Його називали тестем всієї Європи. Сестра Ярослава Марія-Доброгніва була дружиною польського короля Казимира 1 Відновителя. Син Всеволод був одружений з візантійською царівною, інші два - з німецькими княжнами. Анастасія була видана за угорського короля Андраша, Єлизавета - за норвезького короля Гарольда, Гнна - за французького короля Генріха 1.

Значно посилила свої позиції за Ярослава Київська церковна митрополія. “Постави Ярослав Лариона Митрополитом, Русина в святій Софії, собрав єпископів”, - подає коротку звістку літописець про соборне обрання у 1051 році на Київського митрополита першого українця Іларіона (давньоукраїнською Лариона). Іларіон - високоосвічена людина і побожний аскет - в часи обрання був священником “двірської церкви Ярослава Мудрого біля Києва. Київський князь добре знав його як блискучого проповідника та патріота держави.

Обрання митрополита Іларіона - це спроба Ярослава Мудрого де-факто унезалежнити національну українську церкву . При цьому утверджувалася думка, що згідно з святи канонами Церква Київської митрополії має сама обирати собі митрополита і для того не потребує згоди Вселенського (Константинопольського) патріарха. Таке право грунтувалось на прийнятих ще за часів імператора Юстініана правилах Кормчої Книги. Ці закони давали підстави місцевим Церквам обирати кандидатів на митрополитів. Але Українська Церква, керуючись підставами свого апостольського заснування, пішла ще далі і не тільки обрала свого кандидата, а й висвятила його. Обрання Ілларіона увійшло в історію нашої Церкви як перший крок до встановлення самостійного церковного устою та започаткування основ українського церковного права.

Розділивши землі між синами (Ізяславу дав Київ, Новгород, Туров, Псков, Святославу - Чернігів, Муром, Тьмутаракань, Всеволоду - Переяслав, Ростов, Ігорю - Володимир, Вячеславу - Смоленськ), Ярослав наказував їм жити у злагоді, разом захищати руські землі від ворога.

387. Політична трансформація Київської Русі другої половини XI ст. Тріумвірат Ярославичів.

За Ярослава Мудрого Київська Русь досягла зеніту свого розквіту, встала нарівні з найвпливовішими країнами середньовічної Європи. Турбуючись про подальшу долю своєї держави, за кілька років до смерті Ярослав поділив між синами міста й землі. Київ, Новгород, Псков відійшли Ізяславові, Чернігів, Муром, Тьмутаракань - Святославові, Ростов, Переяслав - Всеволодові, Володимир - Ігореві, Смоленськ - В'ячеславові. До того ж запроваджувався новий принцип спадковості - сеньйорат. Це означало, що княжити в Києві мають спершу по черзі всі сини Ярослава, потім онуки старшого сина.

У 1054 р. на 76-му році життя помер Ярослав Мудрий. З цього моменту

починається зміна форми правління в Давньоруській державі: одноосібна

монархія поступово переростає у монархію федеративну. Після смерті батька

три брати — Ізяслав, Святослав та Всеволод — уклали між собою політичний

союз, утворили тріумвірат і, спільно управляючи державою, забезпечували

єдність та безпеку руських земель. Цей унікальний союз проіснував майже

двадцять років, але бурхливий розвиток феодалізму, ріст та економічне

зміцнення місцевої земельної знаті, породжуючи відцентрові тенденції,

підривали його основи. До того ж кожен з тріумвірів був претендентом на

першу роль у державі. Значного удару союзу Ярославичів було завдано

поразкою руських військ у битві з половцями на р. Альті 1068 р. Ця трагічна

подія призвела до захоплення кочівниками Переяславщини, повстання киян

проти Ізяслава та різкого загострення суперечностей між тріумвірати.

Для стабілізації ситуації у державі брати зібрались у Вишгороді (1072

р.). І хоча їм вдалося прийняти важливий спільний документ — загально

руський кодекс юридичних норм "Правду Ярославичів" — це не відновило їхньої

колишньої єдності. Вже наступного року Святослав зайняв київський стіл, а

його старший брат Ізяслав мусив рятуватися втечею до Польщі, що поставило

останню крапку в довгій історії тріумвірату. Протягом 1073— 1093 рр.

Ярославичі по черзі сідали у великокняже крісло: 1073— 1076 рр. -

Святослав, 1076-1078 рр. - Ізяслав, 1078-1093 рр. — Всеволод.

388. Феодальні війни та княжі з’їзди Руських князів другої половини XI – початку XII ст.

Наприкінці XI ст. посилилися відцентрові тенденції у державі, була

втрачена політична єдність, спалахнули численні міжусобні війни, зросла

зовнішня загроза. Всі спроби княжих з’їздів (1097, 1100, 1101 і 1107 рр.)

заблокувати негативні тенденції та припинити міжусобиці закінчилися

невдачею. Останнє намагання відновити колишню велич та могутність Київської

Русі припадає на князювання Володимира Мономаха (1113—1125 рр.). Численні

вдалі походи на половців, активна законодавча діяльність (розробка

знаменитого "Уставу" — своєрідного доповнення до "Руської правди"),

подолання сепаратистських тенденцій, об'єднання 3/4 території Русі

тимчасово стабілізували становище держави і повернули її в ряди

наймогутніших країн Європи. Після смерті В.Мономаха його сину Мстиславу

(1125—1132 рр.) лише на короткий час вдалося підтримати єдність руських

земель. У XII столітті на теренах Русі одне за одним з'являються окремі

самостійні князівства і землі: Галицьке, Волинське та інші.

Кня́жий з'ї́зд - колегіальний орган влади в Київській Русі, що закріплював зверхність Києва і скликався без визначеної періодичності.

Кня́жі з'ї́зди (снеми) – з'їзди удільних князів Київської держави, які визнавали васальну залежність від великого князя Київського. Княжі з'їзди вирішували найважливіші військові справи, погоджували міжусобні суперечки тощо. Головував на з'їзді великий князь Київський. Княжі з'їзди - відбивали поступову втрату влади великим київським князем і посилення впливу на державне управління місцевих феодалів. Головними дійовими особами на княжих з'їздах були удільні князі, яких супроводжували «брати» (найближчі однодумці), «сини» (васали), «думці» (члени боярської ради), церковні служителі. Скликалися княжі з'їзди великим князем Київським досить рідко, виразних організаційно-правових форм не мали, їхній владний вплив був номінальний. Деякі з княжих з'їздів увійшли до історії вітчизняного правознавства і державотворення як своєрідний рух за відповідність нових законів звичаєвому праву («правді батьків»), сприяли розвитку правничої думки і державного будівництвава. За доби перебування на київcькому престолі Володимира Мономаха на княжому з'їзді у 1115 році відбулася дискусія щодо форм державного правління між прихильниками централізації і прибічниками поліцентралізації руських земель. Внаслідок перемоги останніх Київська Русь вступила у період феодальної роздробленості та дедалі більшої втрати влади великим Київським князем. Після смерті Ізяслава II Мстиславича в 1154 році до монгольської навали в 1240р. у Києві змінилося 47 князів, 35 з яких перебували при владі менше року. На княжому з'їзді 1167р. князі обговорювали засоби охорони торгових шляхів та купецьких караванів, 1223 — надання допомоги половцям у їх боротьбі з кочовиками. Важливою функцією княжих з'їздів, крім воєнно-стратегічних питань, законодавства, відносин з іноземними державами, державного устрою та суспільної організації, було надання дозволу на «вокнязіння», добровільну відмову від престолу, обмін княжими столами. Рішення з цих питань часто містили посилання на неписану конституцію —«правду батьків», підкреслювали необхідність її неухильного дотримання.

Найбільш відомі:

• Вишгородський з'їзд 1072 р., на якому Ізяслав І, Святослав II та Всеволод І Ярославичі значно доповнили «Правду Ярослава» «Правдою Ярославичів»;

• Любецький з'їзд 1097 р., на якому за ініціативою Володимира II Мономаха ліквідував принцип сеньйорату і затвердив право всіх князів на землю спільного батька, було домовлено про припинення міжусобиць і схвалено право князів на успадковану землю;

• Витечівський з'їзд 1100 р., під час якого обговорювалося питання про припинення міжусобиць з метою згуртування сил для спільної боротьби проти половців;

• Долобський з'їзд 1103 р., в ході якого переяславський князь Володимир Мономах переконав учасників з’їзду у необхідності спільного походу проти половців.

Лю́бецький з'їзд — з'їзд князів Київської Русі 1097 р. в м. Любечі з метою домовитися про припинення міжусобиць і об'єднання для боротьби проти половців, які плюндрували руські землі. Учасниками Л. З. був великий князь київський Святополк Ізяславич, переяславський князь Володимир Мономах, смоленський князь Давид Святославич, чернігівський князь Олег Святославич, володимир-волинський князь Давид Ігоревич, теребовльський князь Василько Ростиславич. На Л. З. князі домовились про припинення міжусобних воєн і проголосили засаду вотчинності, на підставі якої кожний князь мав володіти тими землями, що ними володів його батько, і зобов'язувався не зазіхати на володіння інших князів. Святополк Ізяславич як старший отримав Київ з Туровом і Пінськом та титул великого князя; Володимир Мономах — Переяславське князівство і Суздальсько-Ростовську землю; Олег і Давид Святославичі — Чернігів і Сіверську землю, Рязань і Тмутаракань; Давид Ігорович — Володимир-Волинський з Луцьком; Василько Ростиславович (з братом Володарем) — Теребовлю, Червен і Перемишль.

Любецький з'їзд формально зафіксував перетворення одної суцільної держави на своєрідну конфедерацію напівнезалежних держав, які для полагодження спільних справ скликали княжі з'їзди. Л. З. вирішив також відбути спільний похід проти половців. Постанови з'їзду було закріплено спільною присягою присутніх князів. Однак з'їзд не зміг припинити княжі міжусобиці. Вони знову почалися одразу ж після його закінчення. Осліплення володимирським князем Давидом Ігоровичем зі згоди Святополка теребовлянського князя Василька Ростиславича привело до нової міжусобної війни. Для її припинення Володимир Мономах скликав Витечівський з'їзд 1100.

Витечівський з’їзд 1100 року — другий з’їзд удільних князів Київської Русі, скликаний у м. Витечеві з ініціативи Володимира Мономаха. 10 серпня між Святополком Ізяславичем, Володимиром Мономахом, Давидом і Олегом Святославичами було укладено мир. На Витечівському з’їзді обговорювалося питання про припинення князівських міжусобиць, щоб згуртувати сили для боротьби проти половців. Князя Давида Ігоровича, який порушив перемир’я, укладене на Любецькому з’їзді 1097 р. і був призвідником тогочасних князівських міжусобиць, Витечівський з’їзд 30 серпня позбавив Володимир-Волинського князівства. В замін йому було надано у володіння Бузьк, Острог, Дубно, Чорторийськ, а незабаром — Дорогобуж та 4000 гривень срібла. Після з’їзду відбулись спільні походи князів проти половців, які надовго припинили напади цих кочівників на Київську Русь.

Долобський з'їзд —- один із значних етапів у намаганнях давньоруських князів припинити чвари та об'єднати зусилля перед половецькою загрозою. Відбувся на початку 1103 року біля Долобського озера поблизу Києва.

Переяславський князь Володимир Мономах і київський князь Святополк Ізяславич домовилися виступити спільним походом проти половців. До них приєдналося ще кілька князів.

Долобський з'їзд 1103 року, як і блискуча перемога руського війська, стали визначальними факторами у зміцненні Давньоруської держави, в певному зближенні руських князів, консолідації державних сил, посиленні авторитету Володимира Мономаха.

389. Спроби консолідації Київсьської держави: правління Володимира Мономаха та Мстислава Володимировича.

6. Утвердження Володимира Мономаха на київському столі

• Перше десятиліття 12 ст. збігло у протистоянні з половцями.

• Руські князі перемагали дедалі впевненіше. Крім того, бойові дії чимраз частіше відбувалися у степу: щорічними походами в половецькі землі руські князі убезпечували власні володіння від несподіваних і жорстоких набігів.

• Найактивнішим учасником боротьби проти половців залишався переяславський князь Володимир Мономах. Своїми блискучими перемогами він зажив слави оборонця руської землі.

• Тож, коли 1113 р. у Києві помер князь Святополк, кияни, розчаровані його не дуже вдалим володарюванням, підняли повстання, вимагаючи собі за князя Володимира Мономаха.

Дослідники схильні вбачати в київському повстанні 1113 р. тонкий розрахунок князів – претендентів на київський стіл, передусім Мономаха. Адже згідно із правом вотчини Володимир Всеволодович не міг посісти київського столу. Певної законності його утвердженню в Києві, власне, надали повстання й воля киян.

• Як свідчить літопис, Мономах спершу відмовлявся від Києва, проте, коли повстанці почали погрожувати масштабним свавіллям, мудрий князь погодився. Київ зустрів Володимира Мономаха як свого князя 20 квітня 1113 р. «з честю великою».

7. Державні заходи Володимира Мономаха

• Головну мету свого князювання Володимир Мономах вбачав у зміцненні великокнязівської влади та посиленні державної єдності Русі.

• У його безпосередніх володіннях перебували величезні території. Крім Переяслава, Новгорода і Києва, Мономах заволодів Турово-Пінською землею, трохи пізніше Волинню.

• Авторитет князя був незаперечним, тож ніхто не наважувався противитися його волі. Крім того, для налагодження мирних стосунків між руськими князями Володимир Мономах використовував шлюби.

З-поміж заходів князя, спрямованих на поліпшення внутрішньополітичної ситуації, винятково важливе місце мало його законодавство.

• На нараді в селі Берестовому, участь у якій брали, крім дружини Мономаха, високі військові чини з Києва, Білгорода, Переяслава, а також представники чернігівського князя, було схвалено «Устав», що являв собою доповнення до «Руської правди».

  • Нові статті обмежували дії лихварів та землевласників,

  • значно поліпшуючи становище міщан і селян.

  • «Устав» заохочував також купців. Передбачалися, приміром, пільги тим із них, хто втратив майно під час війни чи пожежі.

• Зовнішньополітичні зв’язки Руської держави часів Мономаха були навдивовижу різноманітними. Як і Ярослав Мудрий, Володимир укладав династичні шлюби з європейськими володарями. Міждинастичні зв’язки поєднували Київ із Візантією, Англією, Швецією, Норвегією, Данією, Германською імперією, Угорщиною.

• Будучи київським князем, Володимир Мономах здійснив кілька успішних походів проти половців. Утім, за часів Мономаха вони вже не були занадто войовничими, суперечки часто розв’язувалися в мирний спосіб – тими-таки династичними шлюбами.

• Володимир Мономах помер 1125 р. 

• Поховали князя (так само, як і його батька) в Софійському соборі, що було виявом його величезного авторитету – настільки великого, що без жодних заперечень забезпечував утвердження на київському столі Мстислава – старшого із Мономаховичів.