- •1)Українська культура як соціально-історичне явище.
- •2)Культура первісного суспільства-доба палеоліту, мезоліту, неоліту.
- •3)Трипільська культура.
- •4)Культура давніх кочових народів.
- •5)Антична культура міст-держав Північного Причорномор’я і Криму.
- •6)Язичницька культура давніх східних слов’ян.
- •7)Запровадження християнства та його вплив на давньоруську культуру.
- •8)Розвиток писемності, освіти, літератури в Київській Русі.
- •9)Архітектура Київської Русі. Культові споруди.
- •10)Монументальний живопис Русі. Мозаїка. Фрески.
- •11)Розвиток іконопису у X-XII ст. Київська школа.
- •12)Музична культура та народна творчість Київської Русі.
- •13)Культура Галицько-Волинського князівства та її особливості.
- •14)Поширення гуманістичних ідей в духовній культурі України доби Ренесансу.
- •15)Пересопницьке Євангеліє-визначна пам’ятка староукраїнської мови.
- •16)Українські православні братства та їх діяльність у XVI-XVII ст.
- •17)Розвиток освіти і науки в Україні у XVI-першій половині XVII ст.
- •18)Книгодрукування у XVI-XVII ст. Острозька Біблія.
- •19)Полемічна література XVI-XVII ст.
- •20)Ренесансний стиль в архітектурі і містобудуванні.
- •21)Архітектура і образотворче мистецтво XVI-першій половині XVII ст.
- •22)Народна творчість та музика у XVI-першій половині XVII ст.
- •23)Козацтво-захисник віри та культури українського народу. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний.
- •24)Києво-Могилянська академія-визначний центр освіти і науки в Україні.
- •25)Гетьман Іван Мазепа та його роль у розвитку української культури.
- •26)Усна народна творчість та література у другій половині XVII-XVIII ст. Козацькі літописи.
- •27)Музична і театральна культура у другій половині XVII-XVIII ст.
- •28)Архітектурні пам’ятки доби козацького бароко, рококо, класицизму.
- •29)Образотворче мистецтво у другій половині XVII-XVIII ст.
- •30)Національно-культурне відродження наприкінці XVIII-першій половині XIX ст.
- •31)Література, музика, театр у першій половині XIX ст.
- •32)Архітектура у першій половині XIX ст.
- •33)Образотворче мистецтво у першій половині XIX ст.
- •34)Національно-культурницька діяльність Кирило-Мефодіївського братства.
- •35)Розвиток культури у Західноукраїнських землях у XIX ст. «Просвіти», нтш.
- •36)Українські громади та їх роль у розвитку української культури у другій половині XIX ст.
- •37)Наступ російського царизму на українську культуру у другій половині XIX ст.
- •38)Театральна культура у другій половині XIX-на початку XX ст.
- •39)Микола Лисенко-класик українського музичного мистецтва.
- •40)Музична культура у другій половині XIX-на початку XX ст.
- •41)Українська архітектура у другій половині XIX-на початку XX ст.
- •42)Скульптура та живопис середини XIX-на початку XX ст.
- •43)Українська література у другій половині XIX-на початку XX ст.
- •44)Розвиток української культури у 1917-1920 рр.
- •45)Політика українізації та її вплив на українську культуру.
- •46)Українська література у 30-х рр. XX ст.
- •47)Образотворче мистецтво. Школа українських монументалістів м. Бойчука.
- •48)Театральне мистецтво. Театр «Березіль» л. Курбаса.
- •49)Музична культура у 1920-1940-х рр.
- •50)Українське кіномистецтво у 20-30-х рр. XX ст.
- •51)»Розстріляне відродження» та його наслідки для української культури.
- •52)Українська культура у Західній Україні у 1920-1930-х рр.
- •53)Олександр Довженко-кінорежисер, драматург, письменник.
- •54)Культура української діаспори в 1920-1930-х рр.
- •55)Культурне життя у роки Другої світової війни та в післявоєнний період.
- •56)Розвиток освіти, науки та мистецтва в післявоєнний період.
- •57)Творчість шістдесятників. «Шістдесятники» у літературі та мистецтві.
- •58)Кінематограф в Україні. С. Параджанов, ю. Іллєнко, і. Миколайчук.
- •59)Українська культура у другій половині 1960-першій половині 1980-х рр. Посилення русифікації.
- •60)»Самвидав» як феномен культури.
- •61)Живопис, скульптура, графіка у 1960-х-1980-х рр.
- •62)Ліна Костенко-класик сучасної української літератури.
- •63)Музична культура і український театр у 1960-х-1980-х рр.
- •64)Культура в часи перебудови та становлення незалежної української держави.
10)Монументальний живопис Русі. Мозаїка. Фрески.
З культовою архітектурою був тісно пов'язаний монументально-декоративний живопис, що значною мірою ґрунтувався на візантійській традиції. Вирішальну роль відіграли історичні і соціальні потреби Київської Русі та глибокі традиції народної культури. Загальнодоступна мова живопису сприяла утвердженню серед народу християнської релігії, пануючих та нових морально-естетичних цінностей. Живописні зображення у храмах були своєрідною Біблією для тих, хто не знав грамоти. Храмові розписи розкривали основні положення християнського вчення в узагальнених, доступних для сприйняття образах, які у поєднанні з архітектурними формами мали сильний емоційний вплив на людей.
У Київській Русі візантійський живопис поширився у формі монументальних настінних розписів - мозаїк і фресок. Цастінні мозаїки застосовувалися у спорудах Київської Русі з кінця X до початку XII ст. Технологія виготовлення різнокольорової смальти (особливо золотої) була дуже складною і дорогою, а саме мистецтво мозаїки вимагало великого уміння. У Києві мозаїками були оздоблені інтер'єри князівських палаців і культові споруди часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Мозаїками здебільшого прикрашали увігнуті та вигнуті поверхні - апсиди, куполи, склепіння, арки.
Основним видом монументального мистецтва Київської Русі був фресковий живопис. Він значно дешевший, але справляв надзвичайний художній ефект. Фресковий розпис потребував доброго вапняного розчину, потрібного набору фарб, в основному мінеральних, і дуже високої майстерності живописців. Фрески виконувались як по вогкому, так і по сухому тиньку, вони чудово поєднувались з фактурою кам'яних стін і мали надзвичайно багатий колорит. Інтер'єри перших кам'яних давньоруських храмів розписували візантійські майстри, які не тільки слідували канону, але і враховували місцеві традиції та смаки.
Техніка фрески була також запозичена у візантійських майстрів, але давньоруські художники довершили її новими елементами і стилістичними зображеннями. Так, новим у мистецькій діяльності давньоруських майстрів стало поєднання мозаїчних і фрескових зображень, чого не практикували у Візантії. У XII столітті мистецтво мозаїки поступається мистецтву фрески.
Перші мозаїчні зображення та настінні фрескові розписи були виконані у Десятинній церкві Києва, але вони не збереглися. Будівництво і оздоблення Десятинної церкви започаткувало київську ар-хітектурно-будівничу і мистецьку школу.
До найвизначніших пам'яток українського і світового монументально-декоративного мистецтва належать мозаїки і фрески Софійського собору у Києві. Головним змістом художнього оздоблення інтер'єру цього храму є утвердження християнства, а храмові настінні розписи стали "біблією для неписьменних", яку потрібно було читати у певному порядку. На фрескових панно три цикли зображень: євангельські, біблійні та житійні. На мозаїках зображені основні персонажі християнського віровчення. Мозаїчні оздоблення прикрашають головний вівтар і купол собору. Це - поясне зображення Христа-Пантократора (Вседержителя) з піднятою десницею, в апсиді центрального вівтаря зображена велична постать Богоматері-заступниці Марії-Оранти - Софії-Премудрості Божої, як охоронниці і заступниці Києва і Русі, як "нерушимої стіни, захисниці градів і вєсєй". Марія-Оранта у народній свідомості злилася з язичницьким образом "Великої Богині", що уособлювала силу землі Київська Оранта за колоритом і малюнком належить до найвищих досягнень монументального мистецтва візантійського стилю, його київської малярської школи.
Нижче мозаїчного зображення Богоматері-Оранти, розташована багатофігурна композиція "Євхаристія" (причащання апостолів), а ще нижче - "святительський чин", який є одним із кращих взірців монументального живопису. Мозаїчні панно св. Софії виконані на яскравому золотистому фоні і набрані із смальти 177 кольорових відтінків. Важливим елементом художнього оздоблення Софії є орнаменти, переважно рослинного характеру. До наших днів збереглося 260 квадратиних метрів мозаїк і близько 3000 квадратних метрів фресок собору Святоі Софії у Києві .
Монументальними розписами були також оздоблені Успенський собор Печерського монастиря, Михайлівський Золотоверхий собор, церква Спаса на Берестові у Києві. З середини XII ст. у Київському, Чернігівському, Переяслському, Галицькому та Волинському князівствах створюються самобутні художні школи. Фресковий живопис повністю замінює настінні мозаїки. Давньоруські фрескові розписи збереглися до наших днів у сакральних спорудах Києва і Чернігова, Смоленська і Владимира на Клязьмі, Пскова, Новгорода, Старої Ладоги та інших давньоруських містах.