- •1)Українська культура як соціально-історичне явище.
- •2)Культура первісного суспільства-доба палеоліту, мезоліту, неоліту.
- •3)Трипільська культура.
- •4)Культура давніх кочових народів.
- •5)Антична культура міст-держав Північного Причорномор’я і Криму.
- •6)Язичницька культура давніх східних слов’ян.
- •7)Запровадження християнства та його вплив на давньоруську культуру.
- •8)Розвиток писемності, освіти, літератури в Київській Русі.
- •9)Архітектура Київської Русі. Культові споруди.
- •10)Монументальний живопис Русі. Мозаїка. Фрески.
- •11)Розвиток іконопису у X-XII ст. Київська школа.
- •12)Музична культура та народна творчість Київської Русі.
- •13)Культура Галицько-Волинського князівства та її особливості.
- •14)Поширення гуманістичних ідей в духовній культурі України доби Ренесансу.
- •15)Пересопницьке Євангеліє-визначна пам’ятка староукраїнської мови.
- •16)Українські православні братства та їх діяльність у XVI-XVII ст.
- •17)Розвиток освіти і науки в Україні у XVI-першій половині XVII ст.
- •18)Книгодрукування у XVI-XVII ст. Острозька Біблія.
- •19)Полемічна література XVI-XVII ст.
- •20)Ренесансний стиль в архітектурі і містобудуванні.
- •21)Архітектура і образотворче мистецтво XVI-першій половині XVII ст.
- •22)Народна творчість та музика у XVI-першій половині XVII ст.
- •23)Козацтво-захисник віри та культури українського народу. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний.
- •24)Києво-Могилянська академія-визначний центр освіти і науки в Україні.
- •25)Гетьман Іван Мазепа та його роль у розвитку української культури.
- •26)Усна народна творчість та література у другій половині XVII-XVIII ст. Козацькі літописи.
- •27)Музична і театральна культура у другій половині XVII-XVIII ст.
- •28)Архітектурні пам’ятки доби козацького бароко, рококо, класицизму.
- •29)Образотворче мистецтво у другій половині XVII-XVIII ст.
- •30)Національно-культурне відродження наприкінці XVIII-першій половині XIX ст.
- •31)Література, музика, театр у першій половині XIX ст.
- •32)Архітектура у першій половині XIX ст.
- •33)Образотворче мистецтво у першій половині XIX ст.
- •34)Національно-культурницька діяльність Кирило-Мефодіївського братства.
- •35)Розвиток культури у Західноукраїнських землях у XIX ст. «Просвіти», нтш.
- •36)Українські громади та їх роль у розвитку української культури у другій половині XIX ст.
- •37)Наступ російського царизму на українську культуру у другій половині XIX ст.
- •38)Театральна культура у другій половині XIX-на початку XX ст.
- •39)Микола Лисенко-класик українського музичного мистецтва.
- •40)Музична культура у другій половині XIX-на початку XX ст.
- •41)Українська архітектура у другій половині XIX-на початку XX ст.
- •42)Скульптура та живопис середини XIX-на початку XX ст.
- •43)Українська література у другій половині XIX-на початку XX ст.
- •44)Розвиток української культури у 1917-1920 рр.
- •45)Політика українізації та її вплив на українську культуру.
- •46)Українська література у 30-х рр. XX ст.
- •47)Образотворче мистецтво. Школа українських монументалістів м. Бойчука.
- •48)Театральне мистецтво. Театр «Березіль» л. Курбаса.
- •49)Музична культура у 1920-1940-х рр.
- •50)Українське кіномистецтво у 20-30-х рр. XX ст.
- •51)»Розстріляне відродження» та його наслідки для української культури.
- •52)Українська культура у Західній Україні у 1920-1930-х рр.
- •53)Олександр Довженко-кінорежисер, драматург, письменник.
- •54)Культура української діаспори в 1920-1930-х рр.
- •55)Культурне життя у роки Другої світової війни та в післявоєнний період.
- •56)Розвиток освіти, науки та мистецтва в післявоєнний період.
- •57)Творчість шістдесятників. «Шістдесятники» у літературі та мистецтві.
- •58)Кінематограф в Україні. С. Параджанов, ю. Іллєнко, і. Миколайчук.
- •59)Українська культура у другій половині 1960-першій половині 1980-х рр. Посилення русифікації.
- •60)»Самвидав» як феномен культури.
- •61)Живопис, скульптура, графіка у 1960-х-1980-х рр.
- •62)Ліна Костенко-класик сучасної української літератури.
- •63)Музична культура і український театр у 1960-х-1980-х рр.
- •64)Культура в часи перебудови та становлення незалежної української держави.
15)Пересопницьке Євангеліє-визначна пам’ятка староукраїнської мови.
Пересопницьке Євангеліє — визначна рукописна пам'ятка староукраїнської літературної мови й мистецтва, переклад Євангелія мовою, близькою до народної.Пересопницьке Євангеліє являє собою розкішну книгу вагою 9 кілограмів 300 грамів, писану пізнім уставом на пергаменті форматом 380 х 240 мм.Всі 964 сторінки фоліанта написано на пергаменті - у XVI столітті цей матеріал був набагато міцнішим та дешевшим за папір. У виготовленні цього рукопису переплелися, з одного боку, традиція переписування євангельських текстів, а з іншого - завдання створити шедевр рукопису і мистецтва виготовлення книги. Роботу над рукописом розпочато 15 серпня 1556 року у Дворецькому монастирі князів Заславських при церкві Святої Трійці (сьогодні - це село Дворець Ізяславського району Хмельницької області). Цього року було написано Євангеліє від Матфія і першу половину тексту Євангелія від Марка. Згодом роботу було припинено і відновлено лише в 1561 році в Пересопницькому монастирі при церкві Різдва Богородиці (сьогодні - це село Пересопниця Рівненської області). Тут було дописано Євангеліє від Марка, завершені Евангелія від Луки та Іоана, Післямова до пам'ятки і Місяцеслов. Весь процес завершився 29 серпня 1561 року. Книга складається з 482 аркушів. Рукопис багато орнаментований, прикрашений високохудожніми кольоровими заставками та мініатюрами. За красою й багатством оформлення Пересопницьке Євангеліє не має рівних собі серед українських рукописів. Зміст рукопису — традиційне четвероєвангеліє. Своєрідним є вміщення перед кожним євангелієм так званих "сумаріїв"— короткого змісту розділу. На маргіналіях чимало голосів — пояснень до окремих малозрозумілих слів.
16)Українські православні братства та їх діяльність у XVI-XVII ст.
Спочатку православні міщани, створюючи за зразком ремісничих цехів братства, керувалися благодійницькою метою — дбати про побудову й обслуговування церкви, влаштовувати благодійницькі обіди для бідних, готувати церковні урочистості, надавати допомогу хворим тощо.
У XVI ст. в умовах розгортання насильницького покатоличення й національного гноблення православних українців діяльність братств зазнала змін. Вони стали виступати захисниками прав православного населення. Члени братства зверталися зі скаргами на дії польської адміністрації до судів, посилали делегації з проханнями до короля. Водночас братства прагнули очистити церкву від осіб, негідних духовного звання, й оновити її. Вони також займалися просвітницькою діяльністю: відкривали школи, друкарні, збирали бібліотеки.
Перші братства — Благовіщенське (1542 р.) та Миколаївське (1544 р.) — виникли у Львові. У другій половині XVI ст. найвпливовішим стало Успенське ставропігійське братство у Львові. За правом ставропігії воно безпосередньо підпорядковувалося константинопольському патріарху, а не місцевим православним єпископам. Львівське братство мало право зверхності над іншими братствами та контролю над духівництвом. Йому належала Львівська братська друкарня, у якій працював московський друкар Іван Федоров. Близько 1585 р. у місті з’явилася Львівська братська школа для дітей міщан і священиків. Вона утримувалася на кошти братчиків. Братство організувало у Львові шпитальпритулок для непрацездатних, спорудило Успенську церкву.
Діяльність Львівського Успенського братства стала прикладом для православних українців інших міст. Наприкінці XVI — на початку XVII ст. православні братства діяли в Перемишлі, Рогатині, Тернополі, Луцьку, Кременці, Судовій Вишні, Києві та багатьох інших українських містах.