- •1)Українська культура як соціально-історичне явище.
- •2)Культура первісного суспільства-доба палеоліту, мезоліту, неоліту.
- •3)Трипільська культура.
- •4)Культура давніх кочових народів.
- •5)Антична культура міст-держав Північного Причорномор’я і Криму.
- •6)Язичницька культура давніх східних слов’ян.
- •7)Запровадження християнства та його вплив на давньоруську культуру.
- •8)Розвиток писемності, освіти, літератури в Київській Русі.
- •9)Архітектура Київської Русі. Культові споруди.
- •10)Монументальний живопис Русі. Мозаїка. Фрески.
- •11)Розвиток іконопису у X-XII ст. Київська школа.
- •12)Музична культура та народна творчість Київської Русі.
- •13)Культура Галицько-Волинського князівства та її особливості.
- •14)Поширення гуманістичних ідей в духовній культурі України доби Ренесансу.
- •15)Пересопницьке Євангеліє-визначна пам’ятка староукраїнської мови.
- •16)Українські православні братства та їх діяльність у XVI-XVII ст.
- •17)Розвиток освіти і науки в Україні у XVI-першій половині XVII ст.
- •18)Книгодрукування у XVI-XVII ст. Острозька Біблія.
- •19)Полемічна література XVI-XVII ст.
- •20)Ренесансний стиль в архітектурі і містобудуванні.
- •21)Архітектура і образотворче мистецтво XVI-першій половині XVII ст.
- •22)Народна творчість та музика у XVI-першій половині XVII ст.
- •23)Козацтво-захисник віри та культури українського народу. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний.
- •24)Києво-Могилянська академія-визначний центр освіти і науки в Україні.
- •25)Гетьман Іван Мазепа та його роль у розвитку української культури.
- •26)Усна народна творчість та література у другій половині XVII-XVIII ст. Козацькі літописи.
- •27)Музична і театральна культура у другій половині XVII-XVIII ст.
- •28)Архітектурні пам’ятки доби козацького бароко, рококо, класицизму.
- •29)Образотворче мистецтво у другій половині XVII-XVIII ст.
- •30)Національно-культурне відродження наприкінці XVIII-першій половині XIX ст.
- •31)Література, музика, театр у першій половині XIX ст.
- •32)Архітектура у першій половині XIX ст.
- •33)Образотворче мистецтво у першій половині XIX ст.
- •34)Національно-культурницька діяльність Кирило-Мефодіївського братства.
- •35)Розвиток культури у Західноукраїнських землях у XIX ст. «Просвіти», нтш.
- •36)Українські громади та їх роль у розвитку української культури у другій половині XIX ст.
- •37)Наступ російського царизму на українську культуру у другій половині XIX ст.
- •38)Театральна культура у другій половині XIX-на початку XX ст.
- •39)Микола Лисенко-класик українського музичного мистецтва.
- •40)Музична культура у другій половині XIX-на початку XX ст.
- •41)Українська архітектура у другій половині XIX-на початку XX ст.
- •42)Скульптура та живопис середини XIX-на початку XX ст.
- •43)Українська література у другій половині XIX-на початку XX ст.
- •44)Розвиток української культури у 1917-1920 рр.
- •45)Політика українізації та її вплив на українську культуру.
- •46)Українська література у 30-х рр. XX ст.
- •47)Образотворче мистецтво. Школа українських монументалістів м. Бойчука.
- •48)Театральне мистецтво. Театр «Березіль» л. Курбаса.
- •49)Музична культура у 1920-1940-х рр.
- •50)Українське кіномистецтво у 20-30-х рр. XX ст.
- •51)»Розстріляне відродження» та його наслідки для української культури.
- •52)Українська культура у Західній Україні у 1920-1930-х рр.
- •53)Олександр Довженко-кінорежисер, драматург, письменник.
- •54)Культура української діаспори в 1920-1930-х рр.
- •55)Культурне життя у роки Другої світової війни та в післявоєнний період.
- •56)Розвиток освіти, науки та мистецтва в післявоєнний період.
- •57)Творчість шістдесятників. «Шістдесятники» у літературі та мистецтві.
- •58)Кінематограф в Україні. С. Параджанов, ю. Іллєнко, і. Миколайчук.
- •59)Українська культура у другій половині 1960-першій половині 1980-х рр. Посилення русифікації.
- •60)»Самвидав» як феномен культури.
- •61)Живопис, скульптура, графіка у 1960-х-1980-х рр.
- •62)Ліна Костенко-класик сучасної української літератури.
- •63)Музична культура і український театр у 1960-х-1980-х рр.
- •64)Культура в часи перебудови та становлення незалежної української держави.
6)Язичницька культура давніх східних слов’ян.
Суспільство Київської держави за ідеологічними ознаками було тісно пов'язане з християнською релігією. Проте до самого процесу формування нової спільноти і появи першої східнослов'янської держави має стосунок інша релігійна система - язичництво. Під ним слід розуміти частину величезного загальнолюдського комплексу первісних поглядів, вірувань, обрядів тощо, які приходять з глибини тисячоліть і стають основою всіх пізніших світових релігій. Ранні релігії класового суспільства були загалом досить розмаїтими. Це пояснюється особливостями розвитку тих чи інших народів кожна з таких релігій пов'язана з певною етнічною спільнотою і становить невід'ємну частину такої спільноти. Усі ці релігії були політеїстичними, тобто кожна з них являла собою сукупність культів великого числа богів. І хоча один із них вважався головним, жодна з таких релігій ще не мала ознак чітко виявленої стрункої системи. З цього погляду східнослов'янське язичництво кінця I тисячоліття н.е. також відповідало "міжнародним нормам".
Важливе місце в житті східних слов'ян посідали культові споруди: капища, святилища, - де стояли виконані з різного матеріалу зображення язичницьких богів. Згадуються вони в деяких писемних джерелах, зокрема, в "Слові о законі і благодаті" митрополита Іларіона. Археологічні розкопки підтверджують свідчення про наявність у Київській Русі язичницьких культових споруд - вони виявлені в Києві, Чернігові, Новгороді, інших містах і селах. Одне з них на Старокиївській горі (біля приміщення сучасного Національного музею історії України) 1908 року розкопав відомий археолог В.В.Хвойка. Час будівництва точно встановити не вдалося: Y/YI - X ст. н.е. Зберігся лише кам'яний фундамент, що складався з різних за величиною брил сірого пісковику. Навколо збереглися елементи підлого, виліпленої з товстого шару глини білуватого кольору. Поблизу знайдено багато кісток і черепів тварин. За висновком дослідника, залишки будівлі належали язичницькому капищу, а стовп являв собою жертовник, на якому протягом тривалого часу здійснювалися жертвоприношення. В пошані у слов'ян були також священні дерева і дикі тварини, насамперед могутні старі дуби й дикі кабани - вепри. Про полювання на вепра та урочисте споживання його м'яса розповідається в літописах і билинах. Підтвердженням того "Добрий дуб", що міститься під Києвом на "Желяні", назва якого відбилася в найменуванні урочища, що згадувалося в літопису під 1169 роком. Ще одним важливим джерелом для реконструкції релігійних поглядів слов'ян у дохристиянські часи служать поховальні пам'ятки - матеріальне відбиття тісно пов'язаного з ідеологічними поглядами ритуалу. Найбільш раннім у слов'ян був обряд кремації, який для пам'яток кінця I тисячоліття н.е. фіксується в двох стадіях: трупоспалення на стороні і на місці майбутнього поховання. У першому випадку померлих спалювали на загальному для усієї громади вогнищі. Як і в пізніших похованнях (за обрядом інгумації) небіжчикові клали різноманітний інвентар: побутові речі, прикраси, амулети-обереги, кераміку, іноді знаряддя праці та жертовні страви. В багатих похованнях зафіксовані ще предмети озброєння й спорядження воїна, в окремих комплексах виявлені загнуздані коні та вбиті слуги (найчастіше - наложниці). В окремих могилах небіжчиків не виявлено - то були меморіальні споруди (кенотафи) на честь померлих далеко від домівки. На чолі пантеону поставлено Перуна - володаря грому і блискавок, покровителя великого князя та його єдиновладдя. Перун був грізним божеством. Але водночас це був і мудрий бог, адже його зображали сивою головою та золотими вусами. На посаді "першого сере перших" він змінив Рода. Згодом його не порубали, як інших ідолів, а під наглядом та в супроводі князівських слуг спустили до Дніпра й сплавили за межі держави.Другим богом пантеону був Хорс. Окремі давні дослідники вважали, що це бог сонця і тепла. Наступний Даждьбог - одне з головним божеств язичницької Русі. Під цим ім'ям обожнювалося сонце, яке згідно з віруваннями наших предків, давало життя, живило все наше середовище.Антиподом Даждьбогу був в пантеоні 980 р. Стрибог - бог, який знищує добро. В ньому ще уособлювалися холод, непогода. Наступним богом вважався Сімаргл, образ якого трактується як охоронця зерна і посівів.Єдиною представницею жіночої статті в цьому поважному зібранні богів була Мокош. Вона вважалася заступницею дому, родинного вогнища, покровителькою ткацтва, прядіння, вишивання та інших жіночих занять.