Форми державного регулювання економіки

Основними формами держ регулювання економіки є: монетарна політика, фіскальна та фінансова

Монетарна політика являє собою комплекс дій та заходів у сфері грошового ринку. Її механізм засновується на пропозиції грошей та їх вартості як фінансових ресурсів.

Фіскальна політика характеризує дії держави щодо централізації частини виробленого ВВП та її суспільного використання. Вона здійснюється шляхом упровадження різноманітних методів мобілізації державних доходів та розподілу цих коштів за окремими напрямами державних видатків. Саме фіскальна політика становить основу фінансової політики у її вузькому розумінні. Водночас ця політика ширша, оскільки включає також політику у сферах фондового і страхового ринків та міжнародних фінансів.

Фіскальну політику дещо умовно можна поділити за двома напрямами — на податкову і бюджетну. Податкова політика характеризує діяльність держави у сфері оподаткування — установлення видів та співвідношення податків, визначення платників та підходів до них (уніфікований чи диференційований), установлення ставок оподаткування, надання податкових пільг тощо. Вона відображає як потреби держави у коштах, так і вплив податків на діяльність підприємств і громадян. Бюджетна політика являє собою діяльність щодо формування бюджету держави, його збалансування, розподіл бюджетних коштів тощо. Залежно від структури бюджетних видатків ця політика може мати соціальне, економічне чи військове спрямування. Крім того, бюджетна політика визначає засади бюджетного устрою країни і побудови її бюджетної системи, а також організацію міжбюджетних відносин.

Фінансова пол. являє собою форму державного регулювання економіки через фін систему в процесі розподілу ВВП. Мета фін пол оптимальний розподіл ВВп між галузями , соц. Групами населення, територіями. Головним завд фін пол є забезпечення відповідними ресурсами реалізацію держ програми соц.-ек розвитку. Значну роль у фін пол відіграє держ бюджет оскільки в ньому сконцентровано близько 70% ресурсів держави.

Сутність бюджету та бюджетних відносин

Бюджет держави є складним і багатогранним явищем у суспільстві. Його розглядають з трьох сторін:

— за економічним змістом;

— за формою прояву;

— за матеріальним змістом.

За економічним змістом бюджет являє собою сукупність грошових відносин між державою, з одного боку, і юридичними та фізичними особами, з іншого боку, з приводу формування і використання централізованого фонду грошових коштів, призначеного для забезпечення виконання державою її функцій.

Основним джерелом формування бюджету є ВВП.

За формою прояву бюджет є основним фінансовим планом, в якому відображається діяльність держави та місцевих органів влади й управління. Як фінансовий план бюджет являє собою баланс доходів і видатків. Водночас це не просто розпис доходів і видатків держави — це віддзеркалення її економічної і соціальної, міжнародної та оборонної, а головне фінансової (в усіх її напрямах) політики.

За матеріальним змістом бюджет являє собою централізований грошовий фонд держави. Обсяг бюджету — це річна сума коштів, що проходять через цей фонд. Він перебуває у постійному русі: практично щоденно до нього надходять кошти і здійснюється фінансування видатків.

Риси бюджетних відносин:

- обов’язковим учасником бюджетних відносин є держава;

- бюджетні відносини пов’язані з формуванням та використанням центрального фонду грошових коштів

- бюджетні відносини мають об’єктивний характер, оскльки в руках держави повинна зберігатися частина ВВП, яка має бути спрямована на загальнодержавні потреби.

Функції бюджету:

- перерозподільча – полягає у перерозподілі ВВп і НБ за допомогою певних програм або через здійснення кошторисного фінансування.

- регулююча –полягає у виборі пріоритетних напрямків та їх фінансування через бюджетну систему

- контрольна