3. Добро та зло в професії співробітника овс

Працівники міліції піддаються безупинному впливу негативних моральних факторів, які виявляються в поведінці правопорушників, злочинців та інших осіб, з якими їм доводиться мати справу в про­цесі службової діяльності. Тут таїться можливість «звикнути» до зла, впасти в підозрілість, душевно зачерствіти, що може у кінце­вому рахунку призвести до професійної деформації, (перекручуван­ня), до якої, в першу чергу, схильні працівники, міліції, не отримали необхідного морального виховання, не володіють у достатній мірі загальною і правовою культурою, у яких відсутні або слабко вира­жені позитивні морально-професійні якості.

Оперативна і слідча майстерність, як і інші спеціальні прояви міліцейської служби, не виключають обурення, співчуття та їм по­дібних почуттів, що викликані обставинами справи і поведінкою людей, але не припускають неправомірного, а тим більше амора­льного їх впливу. Неприпустимо, щоб співчуття або гнів ставали перешкодою об'єктивності, виявилися джерелом упередження.

Усвідомлення працівником міліції своєї влади призводить до формування своєрідних рис його особистості, а в деяких випадках – і до небажаних якостей. Влада, якщо її розуміти як можливість од­ностороннього прояву і виконання своєї волі, припускає не тільки і не стільки безпосередній примус, скільки використання можливості переконати людей у безумовній необхідності виконувати відповідні вимоги.

Інше розуміння влади деякими працівниками міліції призво­дить до того, що вони без потреби використовують засоби примусу, вважаючи, що роз'ясняти, аргументувати що-небудь громадянам, коректно з ними поводитися – означає применшувати свій автори­тет представника влади.

Зберігаючи почуття міри, працівникам міліції варто уникати вторгнення в особисте життя і службову діяльність громадян, від­волікання їх без крайніх потреб від звичайних занять, застосування примусових заходів.

У своїй діяльності працівники ОВС постійно зіштовхуються з негативними явищами, які ще досить поширені в нашому суспільс­тві, з пороками і злочинами: вони систематично відчувають і пере­борюють опір зацікавлених осіб, протистоять різноманітним, іноді неправомірним впливам, неминуче зустрічаються з брехнею і по­милками, необ'єктивними або помилковими судженнями і непра­вильним оцінюванням.

Трапляється іноді і таке явище, як роздвоєння особистості. Працівник міліції без достатньо твердих моральних переконань має в собі ніби дві особи. Одна виявляється на людях, у колективі, а інша - наодинці із собою. Людина такого роду моральна лише до визначеної межі, рубежу, вона найбільш схильна до впливу різно­манітних випадків і спокус.

Морально зрілий працівник знає, що в житті немає «чернеток», які можна переписати, що кожний його вчинок остаточний. Щодня і щогодини, навіть не помічаючи цього, він стоїть перед вибором, який може підтвердити його моральну позицію, а може і перекрес­лити все минуле життя.

До небезпечних наслідків може призвести наявність у працівни­ка міліції такої негативної моральної якості, як кар'єризм. Кар'єрист підпорядковує всю свою діяльність головній меті - просуванню по службі і готовий виконати пред'явлені до нього вимоги лише тому, що це сприяє поліпшенню його особистого становища. Здійснюючи оперативно-службову діяльність, кар'єрист в органах внутрішніх справ може наробити багато біди, він прагне вислужитися за будь-яку ціну, виділитися в якійсь «гучній» справі, штучно роздувши її, заради досягнення мети піти на порушення закону.

Відомо, що основні норми моралі в практику роботи входять через особистість, перетворюючись в її свідомості у систему ціннісних орієнтацій (ідеалів, принципів поведінки) і впливаючи на моти­ви конкретних вчинків. Моральні норми виявляють свою регуляти­вну силу тільки тоді, коли вони засвоюються і сприймаються пра­цівником як внутрішня спонукальна сила до звершення морально позитивних вчинків.

Специфіка діяльності працівників органів внутрішніх справ така, що їм доводиться постійно мати справу з негативними сторонами життя, піддаватися впливу чужої їм моралі, працювати в екстрема­льних умовах з великим морально-психологічним і фізичним наван­таженням. Це іноді призводить до професійної деформації окремих працівників, яка виступає, по суті, і моральною деформацією.

Несприятливі умови роботи впливають на всіх працівників, проте професійній деформації піддаються лише деякі. Це поясню­ється багатьма причинами, у тому числі станом морального вихо­вання особистості в службовому колективі, охопленням ним пра­цівників, сімейно-побутовими умовами життя, показниками опера­тивно-службової діяльності, морально-психологічним кліматом у колективі, зрілістю громадської думки, авторитетом керівників.

Виховна робота з запобігання професійної деформації передбачає:

• врахування морально-психологічних якостей працівника при індивідуальній роботі з ним; зокрема, ступеня його суб'єктивної схильності до деформації;

• вивчення і профілактику основних чинників, які викликають професійну деформацію в тих або інших працівників;

• врахування існуючого стану службового колективу (статево-віковий склад, стабільність, показники службової діяльності, мора­льно-психологічна атмосфера і т.д.);

• роботу з особовим складом, спрямовану на підвищення про­фесійної майстерності, посилення зв'язків з населенням, забезпе­чення відкритості і прозорості в його діяльності;

• проведення комплексу заходів виховного характеру, які ство­рюють надійний заслін професійній деформації.

Серед цих заходів важливе місце займає цілеспрямоване мора­льне виховання працівників, прищеплювання їм любові до своєї професії і почуття високої особистої відповідальності за доручену ділянку роботи, поваги до людини і закону, непримиренності до будь-яких проявів беззаконня, прагнення чесно і сумлінно викону­вати службовий обов'язок.

Особливої уваги заслуговують молоді працівники ОВС. Зазна­ючи труднощів морально-психологічного характеру, молоді працівники нерідко неадекватно сприймають ті або інші дії своїх старших товаришів, засоби і методи оперативно-розшукової діяльності, гос­тро переживають помилки, невдачі, викликані відсутністю досвіду, часом болісно реагують на зауваження командирів, начальників, виявляють сумніви в слушності професійного вибору. В цих умовах багато чого залежить від керівника і наставника. їхнє завдання - створювати сприятливе моральне середовище для швидкої і якісної адаптації новачка; його авторитетами повинні стати кращі, най­більш гідні працівники.

Позитивний виховний ефект дають ознайомлення молодого працівника з історією міліції й історією даного органу внутрішніх справ, його заслугами і кращими кадрами, зустрічі з ветеранами і відмінниками міліції, представниками трудових колективів, добре продуманий прийом молодих працівників у колектив ОВС, шеф­ство ветеранів над молодими працівниками і т.д. Великий мораль­ний заряд молодим працівникам приносять також урочисті ритуали прийняття Присяги, вручення табельної зброї, техніки, присвоєння спеціального звання з врученням погонів і посвідчення та ін.

Важливою умовою запобігання професійній деформації слу­жить залучення працівників органів внутрішніх справ до активної громадської роботи. Представники виховної і соціально-психологічної служби після вивчення здібностей та інтересів новач­ків пропонують їм участь у художній самодіяльності, спортивних колективах, інших видах самостійної творчості, постійно залучають до роботи в різноманітних громадських формуваннях, організову­ють їхнє дозвілля, піклуються про їх професійне і моральне станов­лення, побутові умови.

У моральному становленні молодих працівників корисними можуть бути етичні кодекси, пам'ятки, інструкції, в яких викладено питання професійної етики, моральні вимоги до працівників, пра­вила поведінки на службі й у побуті, подано рекомендації для само­виховання.

Висновки

Таким чином, вищою цінністю моральної свідомості є ідея добра. Від розуміння добра залежить, як правило, принципове спрямування всієї системи відповідних етичних поглядів. Добро – це інтегральний зміст усієї сукупності моральних вимог, свого роду цілісний образ того, що моральність узагалі вимагає від людини.

Моральне зло є одвічним антагоністом добра. Працівнику ОВС необхідно піклуватися про своє професійне і моральне становлення, пам’ятаючи про недопущення професійної деформації.

ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА ТА ЕСТЕТИКА

ЛЕКЦІЯ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ФІЛОСОФІЯ + М. ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА ТА ЕСТЕТИКА»