Література:

1. Гегель Г.-В.-Ф. Философия права. М., 1990.

2. Гулыга А. Гегель. М., 1970.

3. Гулыга А.В. Кант сегодня // Кант И. Трактаты и письма. М., 1980.

4. Гулыга А.В. Кант. М., 1994.

5. Гулыга А.В. Учение Канта о вечном мире // Философия Канта и совре­менность. М., 1974.

6. Гусейнов А.А., Иррлитц Г. Краткая история этики. М., 1987.

7. Кант И Конец всего сущего 1794 // Кант И Трактаты и письма. М., 1980.

8. Кант И. Критика способности суждения // Кант И. Соч. В 6-и т. Т. 5. М., 1966.

9. Кант И. Метафизические начала учения о праве // Кант И. Соч. В 6-и т. Т. 4.4.2. М, 1965.

10. Кант И. Предполагаемое начало человеческой истории 1786 // Кант И. Соч. В 6-и т. Т. 4. Ч. 2. М., 1965.

11. Нерсесянц B.C. Гегелевская философия права: история и современ­ность. М., 1974.

12. Рассел Б. История западной философии. Т. 1—2. М., 1993.

13. Философия права Гегеля и современность. М., 1977.

14. Философия эпохи ранних буржуазных революций. М., 1983.

15. Философский энциклопедический словарь. М., 1989.

Семінар №5

Тема: Трансформація філософської політичної думки в сучасні політичну науку. Питання до заняття:

1. Виклики та досягнення ХІХ століття, що трансформували політичну думку на політичну науку.

2. Ф. Ніцше про роль культури та її вплив на політику та державу.

3. К. Маркс та Ф. Енгельс в аналізі капіталістичного світу.

4. К. Маркс та Ф. Енгельс як засновники ідеалу комунізму.

5. Пристосування підходів та методів соціології до аналізу політичної реальності в працях М. Вебера.

Методичні вказівки:

• Перетворення капіталізму на домінуючу економічну модель. Становлення та розвиток індустріального капіталізму. НТР як технологічний прорив століття. Технологія, як фактор соціальних змін в індустріальному суспільстві. Масове розповсюдження освіти. Виникнення соціології як науки та позитивізму, як наукового підходу до аналізу життя суспільства.

• Фрідріх Ніцше як останній соціальний філософ німецької школи класичної філософії та його ставлення до сутності культури. Його визначення сутності та спрямування політичної культури сучасного суспільства. Політика в якості поля самореалізації особистості. Держава, як фактор стримування розвитку людини.

• Визначення сутності суспільно-економічної формації (С.-Е. Ф.). Клас – як основа структури суспільства. Жорстка історична обумовленість черговості змін С.-Е. Ф. Причини кризи формацій. Економіка в якості базису, що жорстко детермінує суспільні, правові та політичні трансформації в суспільстві. Ціноутворення за Марксом. Протиріччя капіталізму в дилемі про суспільний характер виробництва та індивідуальний характер споживання.

• Комунізм як С.-Е. Ф. що наслідує капіталізму. Сутність комунізму як С.-Е. Ф. Роль та місце держави в до комуністичних та в комуністичних суспільствах, перспективи інституту держави за комунізму. Джерела інтернаціоналізму за К. Марксом. Вирішення класового протистояння в комуністичному суспільстві. Сімья та суспільство в комуністичному суспільстві.

• Використання соціологічних методів в аналізі політичного життя в роботах М. Вебера. Метод порівняння з ідеальним типом М. Вебера. «Розуміюча соціологія» М. Вебера та її використання в аналізі політичних проблем суспільства. Сутність та роль бюрократії в державі. Детермінація культурно-релігійними чинниками політико-економічного життя суспільства в працях М. Вебера.