- •Методичні вказівки:
- •Література:
- •Тема: Релігійні та світські політичні доктрини раннього християнства та середньовіччя. Питання до заняття:
- •Методичні вказівки:
- •Література:
- •Тема: Французькі просвітителі про політику. Питання до заняття:
- •Методичні вказівки:
- •Література:
- •Тема: Політичні вчення мислителів школи німецької класичної філософії. Питання до заняття:
- •Методичні вказівки:
- •Література:
- •Тема: Трансформація філософської політичної думки в сучасні політичну науку. Питання до заняття:
- •Методичні вказівки:
- •Література:
Тема: Релігійні та світські політичні доктрини раннього християнства та середньовіччя. Питання до заняття:
-
Християнство в якості нового світогляду. Зв’язки християнства з античною філософією. Взаємовідносини християнської громади з державою.
-
Аврелії Августин і переосмислення історії античності.
-
Сутність середньовіччя та його значення в розвитку уявлень Людства про політику.
-
Фома Аквінський та його комплексний погляд на політичний бік життя суспільства.
-
Формування та розвиток ідеології раннього Відродження.
Методичні вказівки:
-
Відхід від родового характеру релігії (іудаїзм) при збереженні теїзму; Визнання інституту царства (Божого та Давидова); Божественних характер царської влади (цар як всиновлений Богом і здійснюючий волю Божу за посередництва влади); Христос як особливий пророк та особливий цар; Політичні надії іудеїв що були пов’язані з релігією(прихід месії-царя який звільнить божий народ від незаконного іноземного полону); Взаємовідносини християнства із державою (іудейською та римською); спільні риси християнства та офіційної римської ідеології; Соціально-політичні фактори поширення християнства.
-
Унікальність та значення вчення А. Блаженного; Відношення до ідеї та практики встановлення справедливості на Землі; Відношення до держави та її інститутів; Виникнення політико-світоглядного аспекту в християнському вченні; Роль та значення поняття „божественне проведення” в відносинах між градом земним та Божим; Вчення Августина про суспільство; Перспективізм Августина.
-
Хронологічна проблема визначення середньовіччя; Періодизація ідеологічних концепцій середньовіччя та їхній вплив на сучасний світогляд; Питання співвідношення світської та духовної влади, протистояння та взаємна підтримка; Особливості світосприйняття людини середньовіччя, характерні риси політичної культури середньовічних суспільств.
-
Співвідношення людської природи та свободи в творах Ф. Аквінського; Розум як основа свободи; Співвідношення позитивного та божого права; Сприйняття Ф. Аквінським світської держави та його погляди на форми правління; Погляди Ф. Аквінського на суспільство; Зміст та значення поняття суспільного блага; Обмеження влади у вченні Ф. Аквінського, обов’язки влади.
-
Тлумачення ідей Ф. Аквінського та ранніх ідеї католицької церкви Святим престолом та прибічниками відродження та світською владою; У. Оккам як видатний деміфологізатор; Криза теократичного ідеалу відображена в творах У. Оккама; Політичні погляди Д. Аліґ’єрі – світська монархія як гарант миру та розвитку, свободи та справедливості; Прагматизм як основа до раціоналістичного підходу до політичного життя суспільства; Загальний мир як мета Людства за д. Аліґ’єрі; М. Падуанський як виразник ідей народного суверенітету та держави заснованої на земному законі.
Література:
-
Августин. О Граде Божием. В 4-х т., кн. 1—22: Репринт с издан. 1906—1910 гг. М., 1994.
-
Аверинцев С.С. Византия и Русь: Два типа духовности // Новый мир. 1988. №7, 9.
-
Аверинцев С.С. Поэтика ранневизантийской литературы. М., 1977.
-
Алексеев Н.Н. Идея «земного града» в христианском вероучении // Путь. Кн. 1 (I - VI): Репринт с издан. 1925—1927 гг. М., 1992.
-
Алексеев Н.Н. Христианство и идея монархии // Путь. Кн. 1 (I-VI): Репринт с издан. 1925—1927 гг. М., 1992.
-
Боткин Л.М. Данте и его время. Поэт и политика. М., 1965.
-
Блок М. Феодальное общество // Блок М. Апология истории, или Ремесло историка. М., 1986.
-
Боргош Ю. Фома Аквинский. М., 1975.
-
Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры. М., 1972.
-
Гусейнов А.А., Иррлитц Г. Краткая история этики. М., 1987.
Семінар №3