Relig-Chastyna_2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Маріупольський державний гуманітарний університет Історичний факультет

Кафедра філософії та соціології

Затверджую

проректор з навчальної роботи

__________________ 2007 р.

Програма навчальної дисципліни « РЕЛІГІЄЗНАВСТВО »

(згідно вимог кредитно-модульної системи)

Маріуполь – 2007

УДК 21 (073) ББК 86.2 я73

Релігієзнавство. (Для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання) Програма навчального курсу. – Маріуполь: МДГУ, 2006. - с.

Розробник: Оленіч Т.С., Лебедєв Д.В., Лімаренко Г.С.

Програму навчального курсу «Релігієзнавство» для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання складено на підставі відповідних нормативних вимог Міністерства освіти і науки України, методичних рекомендацій Маріупольського державного гуманітарного університету.

Рекомендується студентам денної форми навчання.

Рецензенти: Іванов П.М., кандидат філософських наук, доцент Слющинський Б.В., кандидат соціологічних наук, професор

Затверджено на засіданні кафедри філософії та соціології Протокол № від

©МДГУ, 2007

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ "Релігієзнавство"

(відповідно до вимог ECTS)

ОПИС ПРЕДМЕТУ навчальної дисципліни

Вступ

Дисципліна "релігієзнавство" посідає важливе місце в системі соціально політичних дисциплін. Ця дисципліна містить необхідні для кожної сучасної людини знання загальногуманітарного характеру, за допомогою яких формуються світоглядні погляди та науковий базис.

Предмет дисципліни - розглядає широке коло феноменів релігійного життя світових цивілізацій, їх історико-культурні, філософські, соціально-політичні й правові аспекти.

Мета курсу: вивчити закономірності виникнення, розвитку й функціонування релігії, її будову й різні компоненти, феномен релігії в історії суспільства, взаємозв'язок і взаємодію релігії й інших областей культури та соціальних знань. Викладання цієї дисципліни вносить вклад у гуманітаризацію освіти, оволодіння досягненнями світової й вітчизняної культури, вільне самовизначення особистості у світоглядних системах і духовних цінностях.

Завдання курсу:

1.На підставі курсу "релігієзнавство" необхідно розібратися в складних процесах, які відбуваються на сучасному етапі в науці, мистецтві, літературі, філософії, культурі й інших областях гуманітарних знань. Конкретизувати гуманітарні знання студентів у процесі вивчення світових релігій.

2.Розглянути світоглядні питання в релігійному аспекті. Вивчаючи історію релігії, студент здобуває навички ведення діалогу із представниками різних релігійних і нерелігійних напрямків, опановує мистецтвом розуміння інших людей, вчиться терпимості до інакомислячого.

3.На підставі релігійних цінностей показати гуманістичні цінності сучасного світу, гармонізувати міжособистісні відносини, у тому числі в середовищі представників різних релігійних і не релігійних організацій.

4.Захистити особистість від психологічного й релігійного впливу деструктивних культів й їхніх керівників, які намагаються нав'язати свою систему цінностей і релігійних поглядів.

Методи вивчення дисципліни. Предмет релігієзнавства можна віднести до предметів соціально-гуманітарного блоку (філософського циклу), тому для вивчення необхідно звернути увагу на наступні методи:

1.Збирання й аналіз інформації в сфері духовного життя.

2.Визначення її пріоритетних форм.

3.Вичленовування альтернативних варіантів.

4.Аналіз існуючих проблем соціально-культурного життя сучасного суспільства.

Як комплексна наука "релігієзнавство" використовує загальнонаукові методи пізнання:

1.Загальнофілософський.

2.Соціально-філософський.

3.Загальнонауковий.

4.Емпіричний (діалектика, системний метод, аналіз, синтез, гіпотеза, дедукція, індукція).

Основні форми організації навчання: лекції, семінарські й практичні заняття, диспути, самостійна робота студентів.

Форми контролю: поточний, семестровий.

Підсумковий контроль: залік з дисципліни "релігієзнавства" студенти отримують за підсумками поточного й семестрового контролю, відповідно до запропонованих питань з досліджуваної дисципліни.

Програма розроблена відповідно до вимог кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах і погоджена зі зразковою структурою змісту навчального курсу рекомендованою європейською кредитно-трансферною системою (ESTS).

Структура змісту модуля

Форма контролю – залік, ПМК

Зміст модуля

Тема 1. Основи теорії предмета "релігієзнавства".

Визначення предмета "релігієзнавства", як комплексної науки: мета й завдання курсу. Детермінанти релігії (соціальна основа, гносеологічні передумови, психологічні фактори). Методи дослідження релігії (каузальний аналіз, генетичний підхід, порівняльно-історичне дослідження, типологічний метод, структурнофункціональний аналіз, феноменологічний метод). Методи пізнання (загальнофілософський, соціально-філософський, загальнонауковий, емпіричний).

Структура релігії (релігійна свідомість - "віра" як структурний елемент; релігійна діяльність; релігійні відносини; релігійні інститути й організації).

Функції релігії (світоглядна, регулятивна, легітимізуюча, культурнотранслююча).

Основні розділи (філософія релігії, соціологія релігії, психологія релігії, феноменологія релігії, історія релігії).

Тема 2. Національно-державні релігії.

Класифікація релігійних напрямків (ранні національні релігії, пізні національні релігії, світові релігії, нетрадиційні релігії й рухи). Розподіл релігій за рівнем розвитку (ранні форми релігії, політеїстичні, монотеїстичні). Класифікація релігій по Г. Гегелю. Класифікація релігій американського соціолога Р. Белла. Визначення "Національно-державні релігії". Релігія Давнього Ірану (виникнення й розвиток релігії в Давньому Ірані, відомості про Заратустру. Священні книги, пантеон богів. Культ і свята). Релігія Давньої Індії (виникнення й розвиток релігії в Давній Індії, релігійно-філософські поняття й категорії. Священні книги, пантеон богів, трансформація релігії Давньої Індії. Культ і свята).

Тема 3. Світові релігії: буддизм.

Визначення "світові релігії", географія поширення світових релігій, конфесіональна структура сучасного миру.

Виникнення буддизму, відомості про Будду. Віровчення й культ. Священна книга Типітака (складання й зміст). Основні напрямки буддизму. Буддизм у сучасному світі.

Тема 4. Світові релігії: іслам.

Виникнення ісламу, ареал поширення. Релігійно-культовий взаємозв'язок з іудаїзмом і християнством. Відомості про пророка Мухаммеда (570-632 р.). Віровчення й культ. Священна книга Коран і Сунна (складання, структура, переклад Корана, тематичні частини). Основні напрямки в ісламі. Іслам у сучасному світі.

Тема 5. Світові релігії: християнство.

Виникнення християнства. Релігійно-культурне середовище Римської імперії напередодні виникнення нової релігії. Джерела початкового періоду християнства (релігійні: Євангеліє, і історичні: Корнелій Тацит, Светоній, Плиній Молодший, І. Флавій).

Євангелічні свідчення про І. Христа. Моральний закон - основа проповіді. Учні І.Христа - 12 апостолів. Гоніння на християн (І - ІV століття). Костянтин Великий. Міланський едикт 313 року. Доба 7 Всесвітніх Соборів. Розвиток християнського віровчення: внесок капподокійських богословів. Політичні й релігійні передумови розколу Християнської Церкви. Причини розколу (соціально-економічні, культурні й догматичні).

Християнство "Східного (грецького обряду)". Православна церква. Основи віровчення православної церкви. Священне Писання й Священний Переказ. НікеоКостянтинопольский Символ віри. Розглядання Символу віри по параграфах.

Поняття про Церкву. Організація православної церкви (біле й чорне духівництво, священні ступені).

Автокефальні церкви. Коротка історія РПЦ. Таїнства Православної церкви. Богослужіння. Основні догмати. Заповіді (Декалог). Свята й пости.

Християнство "Західного обряду". Римсько-католицька церква.

Основи віровчення Римсько-католицької церкви (РКЦ). Священне Писання й Священний Переказ. Визначення слова "католицизм". Організація РКЦ. Таїнства РКЦ. Богослужіння. Основні догмати. Свята й пости.

Протестантизм.

Виникнення протестантизму. Реформація - соціокультурний, релігійний і суспільно-політичний рух XVІ - XVІІ. Реформація в Німеччині. Мартін Лютер і виникнення лютеранства. Аугсбургське сповідання віри. Віровчення протестантизму (загальне для всіх течій). Виникнення кальвінізму і його сутність. Навчання Ж. Кальвіна.

Англіканство.

Виникнення англіканської (єпископальної) церкви. Віровчення й культ англіканської церкви. Християнство в сучасному світі (католицизм, протестантизм, православ'я).

Тема 6. Релігія й церква в сучасній Україні.

Церква як соціально-теологічний інститут. Причини церковного конфлікту кінця 80 - початку 90-х рр. Конфесіональна структура сучасної України: Українська Православна церква - Московський патріархат (УПЦ МП), Українська Православна церква - Київський патріархат (УПЦ КП), Українська Автокефальна Православна церква (УАПЦ). Історія розколу християнської церкви: Харківський Архієрейський Собор 1992 року. Заходи щодо збереження церковної єдності: канонічні й правові. Конфесіональне питання в місті Маріуполі.

Православна церква на сучасному етапі. Правопорядок й удосконалення релігійної політики.

СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ З КУРСУ РЕЛІГІЄЗНАВСТВО

ЯК ПІДГОТУВАТИСЯ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ І СТАТИ ЇХНІМ АКТИВНИМ УЧАСНИКОМ

Семінари - це спеціальна форма навчання студентів, що відкриває додаткові можливості для поглибленого вивчення матеріалу й сприяє закріпленню отриманих на лекціях або в процесі самостійної роботи знань.

Упрактиці проведення семінарських занять використовуються різноманітні форми й методи: система доповідей, розгорнута бесіда, обговорення рефератів, контент-аналіз документів й ін. Потрібно мати на увазі, що успіх семінару, у якій би формі він не проводився, завжди залежить від рівня підготовки й участі в ньому кожного студента.

Упідготовці студентів до семінарського заняття можна виділити таку послідовність:

по-перше, потрібно уважно ознайомитися із планом семінару й списком рекомендованої літератури та джерел;

по-друге, вивчити фактичний матеріал щодо кожного з питань семінару, використовуючи навчальну літературу й конспекти лекцій;

по-третє, скласти тези або розгорнутий план відповідей із всіх питань семінару (конспект обов'язковий).

Таким чином, студент не тільки збагачує свої знання, але й виробляє в собі наступні необхідні властивості - і вміння аналізувати досліджувану літературу й джерела; узагальнювати, і систематизувати; підготувати логічну й струнку структуру відповіді.

До кожної теми семінару запропонований зразковий план заняття, тематика повідомлень і рефератів, контрольні питання й практичні завдання з темі, тести, список літератури й джерел.

Студенти повинні мати на увазі, що під час виступів вони можуть користуватися своїми конспектами лекцій, тезами або розгорнутими планами. Важливо, щоб кожен студент взяв активну участь в обговоренні й узгодженні всіх питань, які винесені на семінар. Варто мати на увазі, що ті студенти, які добре готуються до семінарів, беруть активну участь в обговоренні теоретичних проблем, підготують реферат з актуальної проблеми або наукову доповідь, одержать право на автоматичну відмінну оцінку без здачі відповідного заліку.