Тема: Політичні вчення мислителів школи німецької класичної філософії. Питання до заняття:

1. Концепцій правової держави в творах І. Канта.

2. Свобода в якості основи для можливості існування вічного миру.

3. Г.В.Ф. Гегель про систему розум-мораль право-громадянське суспільство.

4. Роль та місце держави в житті суспільства та індивіда.

Методичні вказівки:

• Сутність свободи, волі та категоричного імперативу; Моральність та легальність – співвідношення та взаємо доповнення; „Правовий закон” І. Кантата в якості категоричного імперативу права; Строге право та підрозділи сфери права; Свобода як право та межі правового регулювання; приватне право в поглядах І. Канта; Взаємозв’язок громадянського стану та прав власності; Публічне право та його складові; Система розподілу влади та громадянський стан; Атрибути громадянина; Правопорядок та законність як реалізація політичної свідомості; Признаки правової держави за І. Кантом.

• Принцип рівності як основний принцип справедливої кари; Республіка в якості єдино можливої правової держави; Вплив природного права на сферу політики; Суспільна справедливість як дотримання всіх прав, основа для правопорядку та миру; Суверенітет особистості у відношенні з правом держави на війну; Право держави на війну та роль права в ході збройного конфлікту, право після війни та право на мир; Громадянин всесвіту – сутність явища та набір прав; І. Кант про міжнародне право та можливість встановлення вічного миру.

• Соціологізм гегелівського вчення про державно-правову систему; Громадянське суспільство як складна система взаємозалежностей індивідів в групі; Зміст понять ідея, сутність, розумне, дійсне; Абстрактне право в розумінні Г. Гегеля; Моральність – сутність та роль в політико-правовій системі; Свобода як ідея права, свобода волі; Власність як зовнішній прояв свободи особистості; Договір як основа відносин між свобод ними особистостями; Неправо в якості можливості відмовитися від права; Роль та місце моральності у вченні Г. Гегеля; Намір та вина, намір та благо, благо і совість (благо як об’єктивний критерій), фанатизм та нігілізм; Вчення про об’єктивну моральну свободу – родина, громадянське суспільство та його культура, Складові громадянського суспільства за Г. Гегелем; Стани в суспільстві та їхня роль; Роль та місце справедливості в громадському суспільстві.

• Поліцейський нагляд та державна опіка; Сутність та роль корпорації; Роль та сутність держави в творах Г. Гегеля; Роль внутрідержавного права для виконання функцій держави; Взаємовідносини держави та церкви; Сутність та роль внутрішнього державного устрою; Неможливість протиставлення суверенітету народу і суверенітету монарха; Сутність та завдання влади урядової; Влада законодавча та її функції і повноваження (ідея двопалатності); Користь та загрози суспільної думки, свобода слова; Сутність зовнішнього суверенітету держави; Сутність війни та неможливість вічного миру.