20. Розробка політики управління оборотними активами.

ПОЛІТИКА УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМИ АКТИВАМИ полягає у формуванні необхідного обсягу і складу оборотних активів і оптимізації структури джерел їх фінансування. Послідовність розробки і реалізації політики управління оборо-тними активами така:

1) аналіз оборотних активів підприємства у попередньому періоді. На цьому етапі вивчається динаміка обсягу оборотних активів, а саме: темпи зміни середньої їх суми у порівнянні з темпами зміни обсягу реалізації продукції і середньої суми усіх активів; динаміка питомої ваги оборотних активів у загаль-ній сумі активів підприємства. Аналізується динаміка складу оборотних активів у розрізі осно-вних їх видів. Вивчаються темпи зміни кожного з цих видів оборот них активів у порівнянні з темпами зміни обсягів виробництва і реа-лізації продукції. Оцінюється рівень ліквідності оборотних активів. Вивчається оборотність оборотних активів, тривалість операцій-ного, виробничого і фінансового циклів підприємства.

2) моделювання величини оборотних активів і факторів, що її визначають. Для забезпечення ритмічного виробництва і реалізації продукції підприємство повинно мати у достатній кількості запаси сировини, матеріалів, сплачувати транспортні та інші послуги, нести витрати, пов'язані зі зберіганням запасів, надавати відстрочки плате-жу покупцям тощо. При цьому постійно виникає потреба у ліквідних грошових коштах, тобто у власних оборотних засобах, що постійно перебувають в обороті підприємства. їх мінімальна величина повинна бути не менше 10% загальної суми оборотних активів. 3) розрахунок планової потреби в оборотних активах;

4) вибір стратегії їх фінансування; У теорії фі-нансового менеджменту виділяють три стратегії фінансування оборо-тних активів виходячи зі ставлення фінансового менеджера до вибору джерел покриття змінної їх частини (наприклад, оборотні активи, по-треба в яких підвладна сезонним коливанням) знакою агресивної стратегії управління поточними пасивами є значна питома вага (більше 50%) короткострокових позичок у загаль-ній сумі джерел засобів. За таких умов підвищується сила впливу фі-нансового левериджу. Зростають постійні витрати за рахунок відсот-кових платежів за позичками. Збільшується сила впливу операційного левериджу, що свідчить про зростання підприємницького ризику. Ознакою консервативної стратегії управління поточними па-сивами є відсутність або низька питома вага короткострокових пози-чок у загальній сумі пасивів підприємства. Для помірної стратегїї фінансування оборотних активів характер-ним є середній рівень короткострокових позичок у загальній сумі паси-вів підприємства. 5) визначення політики комплексного оперативного управління оборотними активами і поточними зобов’язаннями;

6) пошук напрямків прискорення оборотності оборотних активів. ПОЛІТИКА УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМИ АКТИВАМИ - частина загальної стратегії розвитку активів підприємства, яка полягає в їх нормуванні та раціоналізації обороту.

Розрізняють такі види політики управління оборотними активами:

— агресивна політика - формування оборотних активів підприємства з мінімізацією усіх видів страхових резервів;

- поміркована (компромісна) політика - формування оборотних активів підприємства з повним забезпеченням поточних потреб усіх видів таких активів та створенням нормативних страхових їх розмірів на випадок найтиповіших порушень операційної діяльності підприємства;

- консервативна політика - формування оборотних активів підприємства з повним забезпеченням його потреб в усіх видах активів та створенням достатніх страхових резервів.