100. Таємний Валуєвський циркуляр забороняв:

а) видання українською мовою педагогічної, церковної, наукової літератури та підручників, крім художніх творів;

б) діяльність українських політичних партій;

в) заняття агітаційно-пропогандиською діяльністю;

г) користуватися у побуті українською мовою.

101. Емський указ був прийнятий у:

а) 1856 р.; б) 18 63 р.; в) 1874 р.; г) 1876 р.

102. Основні заборонні положення Емського указу Олександра ІІ (виберіть неправильну відповідь):

а) проголошував, що „малороссийского языка не было и быть не может”;

б) театральні вистави та публічні декламації українською мовою;

в) навчання будь-яких шкільних дисциплін українською мовою;

г) ввіз до Російської імперії україномовних творів з-за кордону.

103. Українська інтелігенція називала „громадами” створювані в др. пол. ХІХ ст.:

а) господарські організації, метою яких був спільний обробіток землі та збут сільськогосподарської продукції;

б) культурно-освітні організації, які ставили своєю метою поширення національної ідеї шляхом видання книг, журналів, проведення вечорів тощо;

в) політичні організації, що ставили своєю метою відродження української державності;

г) громадські організації, які ставили собі за мету покращення соціального становища українців.

104. Відновлену в Києві на початку 70-х років хіх ст. Зусиллями в.Антоновича, м.Драгоманова, о.Русова та інших українофілів таємну культурно – просвітницьку організацію називали:

а) Кирило-Мифодіївським братством;

б) Старою громадою;

в) Товариством тарасівців;

г) Новою громадою.

105. Напрямком діяльності українських громад було:

а) вивчення української історії та народної культури;

б) поширення прокламацій та листівок із антиурядовими заявами;

в) підготовка національно-визвольного повстання в Україні;

г) організація мітингів та маніфестацій.

106. Культурницький, а далі й політичний рух др. пол. ХІХ ст., що об’єднував в основному українську ліберально та національно орієнтовану світську й духовну інтелігенцію Галичини, Буковини та Закарпаття, називають:

а) москвофільським (русофільським);

б) народовським;

в) ліберальним;

г) радикальним.

107. Мовно-літературний, а далі й політичний рух др. пол. ХІХ ст., що об’єднував в основному консервативно і проросійськи орієнтовану духовну й світську українську інтелігенцію Галичини, Буковини та Закарпаття, називають:

а) москвофільським (русофільським);

б) народовським;

в) ліберальним;

г) радикальним.

108. Пропагандистська діяльність під гаслом “ходіння в народ” була характерна для:

а) русофілів; б) громад;

в) масонських лож; г) народників.

109. Громадсько-політичний рух останньої чверті ХІХ ст., започаткований молодшим поколінням української світської інтелігенції, яке було опозиційно налаштоване як до влади, так і до існуючих у краї громадсько-політичних течій і сповідувало ідеї соціалізму, називають:

а) москвофільським;

б) народовським;

в) ліберальним;

г) радикальним.

110. Називаючи Галичину „українським П’ємонтом”, національно-орієнтована інтелігенція останньої третини ХІХ – початку ХХ ст. хотіла:

а) підкреслити, що цей край може й має виконати роль плацдарму національного руху, стати для українців тим, чим був П’ємонт для італійців;

б) нагадати, що консерватизм та провінційність галичан можуть спричинитися до таких же проблем для національного руху, які колись існували в П’ємонті;

в) переконати народ у тому, що цей край матиме в майбутньому таку ж славу, яку має П’ємонт – край високої освіти та мистецьких досягнень;

г) виокремити історичну долю цього краю, як таку, що нагадує історичну долю італійського П’ємонту.

111. Українські землі в кін. ХІХ – на поч. ХХ ст. входили до:

а) Російської імперії, Речі Посполитої, Туреччини;

б) Російської імперії, Австро-Угорщини;

в) Австро-Угорщини, Російської імперії, Туреччини;

г) Речі Посполитої та Туреччини.

112. Емігранти із західноукраїнських земель наприкінці ХІХ – на поч. ХХ ст. в пошуках кращої долі вирушали:

а) на Далекий Схід та в Середню Азію;

б) в країни Центральної та Південної Азії;

в) в країни Північної та Південної Америки;;

г) на африканське Середземномор’я.

113. Головою Наукове товариство ім. Т.Шевченка (Львів) із 1897 р. був:

а) І.Франко; б) М.Грушевський;

в) В.Вернадський; в). В.Винниченко.

114. Галицька українська молодь на поч. ХХ ст. була об’єднана в спортивних та протипожежних товариствах:

а) „Сокіл”, „Руська бесіда”, „Пласт”;

б) „Сокіл”, „Січ”, „Пласт”;

в) „Січ”, „Сокіл”, „Руська Бесіда”;

г) „Січ”, Зоря”, „Руська Бесіда”.

115. „Братство тарасівців” було:

а) першим на східноукраїнських землях культурно-просвітнім товариством;

б) першою на східноукраїнських землях політичною організацією української молоді;

в) першим на східноукраїнських землях колективним господарством на паях;

г) першою на східноукраїнських землях громадською організацією екологічного спрямування.