61. Українські землі у складі Австрійської імперії називали:

а) Південною Україною; б) Таврією;

в) Західноукраїнськими землями; г) Наддніпрянською Україною.

62. Коліївщина – це:

а) селянсько-козацьке повстання 1768 р. на Лівобережній Україні проти панування Російської імперії, очолюване М.Залізняком та І.Гонтою;

б) селянсько-козацьке повстання 1768 р. на Правобережній Україні проти панування Російської імперії, очолюване М.Кривоносом та О.Довбушем;

в) селянсько-козацьке повстання 1768 р. на Правобережній Україні проти панування Речі Посполитої, очолюване М.Залізняком та І.Гонтою;

г) селянсько-козацьке повстання 1768 р. на Правобережній Україні проти панування Речі Посполитої, очолюване М.Кривоносом та О.Довбушем.

63. Коліївщина – повстання, що було кульмінаційною точкою руху:

а) козацького; б) гайдамацького;

в) опришківського; г) селянського.

64. Керівниками Коліївщини 1768 р. були:

а) запорожці М.Залізняк та І.Гонта;

б) сотники надвірних козаків Верлан та І.Гонта;

в) запорожець М.Залізняк та сотник надвірних козаків І.Гонта;

г) запорожець М.Залізняк та сотник надвірних козаків Верлан.

65. Перші згадки про опришківський рух припадають на:

а) кін. ХV ст.; б) ХVІ ст.;

в) поч. ХVІІ ст.; г) кін. ХVІІ ст.

66. Опришки діяли:

а) на Лівобережжі; б) на Правобережжі;

в) на Слобожанщині; г) в Галичині, Буковині та на Закарпатті.

67. Рух гайдамаків у ХVІІІ ст. розпочався:

а) на Лівобережжі та Слобожанщині;

б) на Правобережній Україні;

в) в Галичині та Закарпатті; г) на Буковині.

68. Найбільші повстання гайдамаків придушували:

а) польські війська;

б) російські війська;

в) польські та російські війська;

г) польські війська та загони татар.

69. Причини розгортання та посилення гайдамацького руху:

а) підтримка руху російським урядом, який прагнув таким чином ще більше послабити Польщу;

б) постійне збільшення соціальної напруги через зростаючу сваволю шляхти та ксьондзів, посилення соціального, релігійного та національного гноблення селян і міщан Правобережжя;

в) сусідство із Кримським ханством, що постачало зброю і керівників гайдамацьким загонам;

г) підтримка руху правлячими колами Гетьманщини (старшина розраховувала таким чином реалізувати давні плани об’єднання з „обох боків Дніпра”).

70. На поч. ХХ ст. у складі Російської імперії перебували такі українські землі:

а) Слобожанщина, Лівобережжя, Закарпаття, Буковина;

б) Слобожанщина, Лівобережжя, Буковина;

в) Слобожанщина, Південь, Закарпаття, Буковина;

г) Слобожанщина, Лівобережжя, Правобережжя.

71. “Південне товариство” виникло в Україні:

а) у 1818 р.; б) у 1821 р.; в) у 1823 р.; г) у 1824 р.

72. Керівник Південного товариства декабристів:

а) П.Пестель; б) М.Борисов;

в) М.Драгоманов; г) М.Костомаров.

73. Програмний документ Південного товариства декабристів на Україні:

а) “Конституція” М.Муравйова;

б) “Руська правда” П.Пестеля;

в) “Книга Буття українського народу” М.Костомарова;

г) “Закон Божий” П.Куліша.

74. У програмному документі Південного товариства передбачалося:

а) створення двох українських „держав” у складі конституційної Росії;

б) збереження цілковитої політичної єдності українських і російських земель у майбутній Російській республіці;

в) створення незалежної Української держави в складі слов’янської федерації;

г) надання українським землям статусу автономії у конституційній Росії.

75. У 1825 р. декабристи мали на Україні чотири управи:

а) Київську, Тульчинську, Васильківську та Слов’янську в Новограді-Волинському;

б) Тульчинську, Васильківську, Кам’янецьку та Слов’янську в Новограді-Волинському;

в) Київську, Кам’янецьку, Полтавську та Слов’янську в Новограді-Волинському;

г) Тульчинську, Васильківську, Полтавську та Слов’янську в Новограді-Волинському.

76. Повстання Чернігівського піхотного полку в Україні, організоване декабристами, відбулося:

а) 14-25 грудня 1825 р.;

б) 29 грудня 1825 р. – 3 січня 1826 р.;

в) 7-15 січня 1826 р.;

г) 9-15 січня 1826 р.