Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
!!!_Крим_нальне_право_України_від_!!!.docx
Скачиваний:
27
Добавлен:
09.12.2018
Размер:
126.83 Кб
Скачать
  1. Поняття злочину невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкого і особливо тяжкого.

Залежно від ступеня тяжкості закон поділяє злочини на чотири категорії: 1) злочини невеликої тяжкості. За ці злочини передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 2 р або ін, більш м'яке покарання;

2) злочини середньої тяжкості. За них передбачено покаран­ня у виді позбавлення волі на строк не більше 5 років; 3)тяжкі злочини. Санкція відповідних статей передбачає за такі злочини покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 10 років; 4)особливо тяжкі злочини, до яких належать суспільно небезпечні діяння, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічне позбавлення волі.

  1. Поняття і ознаки складу злочину. Злочин і склад злочину.

Склад злочину - це сукупність встановлених у кримінальному законі юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як злочинне. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК «підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом». Такм чином, склад злочину є єдиною і достатньою підставою кримінальної відповідальності: встановлення його ознак у конкретному суспільно небезпечному діянні особи означає, що є все необхідне для кримінальної відповідальності. Склад злочину визначає і межі розслідування, тому що основним завданням слідства саме і є встановлення об'єктивних і суб'єктивних, ознак складу злочину. Об'єкт злочину - це те, на що завжди посягає злочин і чому він завжди заподіює певної шкоди. Об'єктивна сторона - зовнішня сторона діяння, яка виражається у вчиненні передбаченого законом діяння (дії чи бездіяльності), що заподіює чи створює загрозу заподіяння шкоди об'єкту злочину. Суб'єкт злочину - це особа, яка вчиняє злочин. Відповідно до ст. 18 «суб'єктом злочину є фіз осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до Кодексу може наставати кримінальна відповідальність. Суб'єктивна сторона - це внутрішня сторона злочину, бо вона включає ті психічні процеси, що характеризують свідомість і волю особи в момент вчинення злочину.

  1. Поняття і ознаки об’єкта злочину. Класифікація об’єктів іі критерії і значення.

Об’єкт злочину – це те, на що посягає особа, яка вчиняє злочинне діяння. Об'єктом злочину виступає те благо, якому злочином завдається реальна шкода чи створюється загроза заподіяння такої шкоди. Об'єктом злочину є суспільні відносини, на які посягає злочин, завдаючи їм певної шкоди, і які поставлені під охорону закону про кримінальну відповідальність,

У науці кримінального права найпоширенішою є триступенева класифікація об'єктів «за вертикаллю». Ця класифікація ґрунтується на співвідношенні філософських категорій «загального», «особливого» і «окремого».

Загальним об’єктом злочину є уся сукупність сусп відносин, поставлених під охорону кримінального закону. Тобто – це система всіх об’єктів кримінально-правової охорони. Під родовим (груповим) об'єктом розуміють окрему групу однорідних або тотожних за своєю соціальною і економічною сутністю суспільних відносин, які через це повинні охоронятися єдиним комплексом взаємозалежних кримінально-правових норм..

Найбільше значення як для правотворчої, так і для правозастосовної діяльності має безпосередній об’єкт злочину - це ті конкретні суспільні відносини, які поставлені законодавцем під охорону певної статті Особливої частини КК і яким завдається шкоди злочином, що підпадає під ознаки конкретного складу злочину.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]