
- •Система кримінального права. Загальна і особлива частини кримінального права.
- •Чинний кримінальний кодекс україни, його система і загальна характеристика.
- •Диспозиція і санкція, їх види.
- •Чинність кримінального закону в просторі.
- •Чинність кримінального закону щодо осіб.
- •Набрання і втрата чинності кримінального закону.
- •Зворотна дія кримінального закону.
- •Поняття і ознаки злочину.
- •Класифікація злочинів, її критерії і кримінально-правове значення.
- •Поняття злочину невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкого і особливо тяжкого.
- •Поняття і ознаки складу злочину. Злочин і склад злочину.
- •Поняття і ознаки об’єкта злочину. Класифікація об’єктів іі критерії і значення.
- •Безпосередній об'єкт злочину і його значення.
- •Поняття, ознаки і значення об'єктивної сторони злочину.
- •Поняття і ознаки злочинної дії.
- •Родовий об'єкт злочину і його значення.
- •Поняття і ознаки злочинної бездіяльності.
- •Значення непереборної сили, фізичного і психічного примусу для вирішення питання про кримінальну відповідальність особи.
- •Поняття, види і значення злочинних наслідків.
- •Причинний зв'язок між злочинним діянням і злочинними наслідками та його значення.
- •Класифікація складів злочину і її кримінально-правове значення.
- •Поняття і ознаки суб'єкта злочину.
- •Спосіб, засоби, знаряддя, обстановка, час. Місце вчинення злочину їх кримінально-правове значення
- •Поняття осудності та її зміст.
- •Поняття і критерії неосудності.
- •Поняття і кримінально-правове значення обмеженої осудності.
- •Примусові заходи медичного характеру.
- •Поняття та ознаки спеціального суб'єкта злочину.
- •Поняття, ознаки і значення суб'єктивної сторони злочину.
- •Поняття, зміст та значення вини.
- •Форми і види вини, критерії і значення їх виділення.
- •Необережність і її види.
- •Умисел і його види.
- •Відмінність злочинної самовпевненості від непрямого умислу.
- •Відмінність злочинної недбалості від злочинної самовпевненості.
- •Випадок (казус) і його відмінність від злочинної недбалості.
- •Злочини з двома формами вини.
- •Мотив і мета злочину, їх кримінально-правове значеня
- •Юридична і фактична помилки, їх види і кримінально-правове значення.
- •Поняття і види стадій вчинення злочину
- •Закінчений злочин. Момент закінчення окремих видів злочинів і практичне значення правильності його встановлення.
- •Поняття ознаки готування до злочину. Відмінність готування до злочину від виявлення наміру вчинити злочин.
- •Замах на злочин: поняття, ознаки та види.
- •Відмінність замаху на злочин від готування до злочину від закінченого злочину.
- •Добровільна відмова від доведення злочину до кінця: поняття, ознаки і кримінально-правове значення. Відмінність добровільної відмови від доведення злочину до кінця від дійового каяття.
- •Понят співучасті у злочині об'єктиві суб'єктивні озн
- •Виконавець (співвиконавець) злочину, об'єктивні і суб'єктивні ознаки, що характеризують його діяння.
- •Види співучасників злочину, критерії і значення їх виділення.
- •Організатор злочину, об'єктивні і суб'єктивні ознаки, що характеризують його діяння.
- •Підбурювач злочину, об'єктивні і суб'єктивні ознаки, що характеризують його діяння.
- •Відмінність підбурюваня до злочину від діянь виконавця і організатора злочину та загальних закликів до злочинної діяльності.
- •Пособники злочину об’єктивні і суб’єктивні ознаки що характеризують його діяння.
- •Форми співучасті у злочині, критерії і значення їх виділення.'
- •Вчинення злочину групою осіб.
- •Вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.
- •Вчинення злочину організованою групою.
- •Вчинення злочину злочинною організацією.
- •Відповідальність співучасників при незакінченому злочині і при невдалій співучасті.
- •Ексцес співучасника злочину. Види ексцесу.
- •Добровільна відмова при співучасті, її особливості і вплив на кримінальну відповідальність співучасників злочину.
- •Поняття, ознаки і види множинності злочинів.
- •Поняття, види і значення повторності злочинів. Відмінність повторності злочинів від продовжуваного злочину
- •Поняття, ознаки і види сукупності злочинів.
- •Поняття, види кримінально-правове значення рецидив.
- •Поняття і ознаки обставин, що виключають злочинність діяння
- •Необхідна оборона: поняття та умови її правомірності. Перевищення меж необхідної оборони.
- •Необхідна оборона і уявна оборона.
- •Затримання особи, що вчинила злочин.
- •Крайня необхідність: поняття-і-умови її правомірності
- •Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони.
- •Поняття, підстави і правові наслідки звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку закінченням строків давності.
- •Поняття, ознаки і значення системи покарання.
- •Поняття, ознаки і мета покарання. Відмінність покарання від ін видів держ примусу і заходів громадського впливу.
- •Покарання основні.
- •Громадські роботи.
- •Покарання, що можуть застосовуватись лише як додаткові.
- •Покарання, що можуть застосовуватись і як основні, і як додаткові.
- •Штраф. Заміна штрафу іншим покаранням.
- •Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
- •Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
- •Виправні роботи.
- •Службові обмеження для військовослужбовців.
- •Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців.
- •Обмеження волі.
- •Позбавлення волі на певний строк.
- •Довічне позбавлення волі.
- •Загальні засади призначення покарання, їх поняття і зміст.
- •Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом за даний злочин.
- •Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення.
- •Звільнення від покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
- •Звільнення від покарання з випробуванням.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 7р.
- •Умовно-дострокове звільнення.
- •Поняття і правове значення судимості.
- •Поняття і умови погашення судимості.
- •Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.
-
Крайня необхідність: поняття-і-умови її правомірності
Не є злочином заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або ін осіб, а також сусп інтересам чи інтересам держ, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути ін засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності. У частині 2 ст. 39 ексцес крайньої необхідності визначається як умисне заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо така шкода є більш значною, ніж відвернена шкода. Таким чином, крайня необхідність - це вимушене заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам з метою усунення загрожуючої небезпеки, якщо вона в даній обстановці не могла бути усунена ін засобами і якщо заподіяна шкода є рівнозначною або менш значною, ніж шкода відвернена.
Стан крайньої необхідності виникає за наявності відповідної підстави, що складається з двох елементів: 1) небезпеки, яка безпосередньо загрожує правоохоронюваним інтересам особи, суспільства або держави, і 2) неможливості усунення цієї небезпеки іншими засобами, крім заподіяння шкоди цим інтересам. Виникнення однієї лише небезпеки ще недостатньо для виникнення стану крайньої необхідності.
-
Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони.
Крайню необхідність слід відрізняти від необхідної оборони за такими ознаками: 1) підставою необхідної оборони є сусп небезпечне посягання людини, що викликає необхідність у його негайному відверненні або припиненні; підстава крайньої необхідності - небезпека, що безпосередньо загрожує правоохоронюваним інтересам, яку не можна усунути в даній обстановці інакше, ніж заподіянням шкоди; 2) при необхідній обороні шкода повинна бути заподіяна лише тому, хто посягає; при крайній необхідності шкода заподіюється правоохоронюваним інтересам держ, сусп або особи, тобто при необхідній обороні відбувається сутичка "права з не правом", а при крайній необхідності, навпаки, сутичка "права з правом"; 3) при необхідній обороні заподіяна тому, хто посягає, шкода повинна відповідати небезпеці посягання та обстановці захисту; при крайній необхідності заподіяна шкода повинна бути рівнозначною або менш значною, ніж шкода відвернена; 4) перевищення меж необхідної оборони тягне привілейовану відповідальність і лише у випадках, спеціально передбачених ст 118 і 124 КК, а за перевищення меж крайньої необхідності відповідальність настає на загальних засадах.
-
Поняття, підстави і правові наслідки звільнення від кримінальної відповідальності.
КК під звільненням від кримінальної відповідальності розуміє звільнення лише від майбутньої, потенційної відповідальності. Що ж стосується звільнення від реальної кримінальної відповідальності, то закон використовує тут поняття "звільнення від покарання". Звільнення від реальної кримінальної відповідальності - це звільнення від покарання, тобто від його призначення або відбування. В ін випадках має місце звільненя від відповідальн.
Згідно з ч. 2 ст. 44 КК звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кодексом, здійснюється виключно судом. Звільнення від кримінальної відповідальності може мати місце після вчинення злочину в період, коли для цього виникли та існують передбачені КК підстави, проте в будь-якому випадку до закінчення строку, протягом якого на особі лежить обов'язок відповідати за вчинене перед державою. День набрання законної сили обвинувальним вироком суду є межею, що розділяє звільнення від кримінальної відповідальності і звільнення від покарання. Звільнення від кримінальної відповідальності - це реалізація державою в особі суду свого повноваження, згідно з яким вона відмовляється за наявності підстав, передбачених КК, від державного осуду особи, яка вчинила злочин, а також від покладання на неї обмежень особистого, майнового або іншого характеру, встановлених законом за вчинення цього злочину.