Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Екзамен_з_Герладжі.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
08.12.2018
Размер:
419.33 Кб
Скачать

6. Назвіть та дайте характеристику основних типів кадрової політики.

Можна виділити такі типи кадрової політики: 1.Пасивна кадрова політика. Керівництво в ситуації подібної кадрової політики працює в режимі екстреного реагування на виникаючі конфліктні ситуації, що ринеться погасити будь-якими засобами, найчастіше без спроб зрозуміти причини і можливі наслідки. 2. Реактивна кадрова політика. У руслі цієї політики керівництво підприємства здійснює контроль за симптомами негативного стана в роботі з персоналом, причинами і ситуацією розвитку кризи: виникнення конфліктних ситуацій, відсутність достатньо кваліфікованої робочої сили для рішення задач, відсутність мотивації до високопродуктивної праці.  3. Превентивна кадрова політика.  Кадрова служба подібних підприємств розташовує не тільки засобами діагностики персоналу, але і прогнозування кадрової ситуації на середньостроковий період. В програмах розвитку організації утримуються короткостроковий і середньостроковий прогнози потреби в кадрах, як якісний, так і кількісний, сформульовані задачі з розвитку персоналу.  4. Активна кадрова політика. При ній керівництво має не тільки прогноз, але і засоби впливу на ситуацію, а кадрова служба спроможна розробити антикризові кадрові програми, проводити постійний моніторинг ситуації і коректувати виконання програм в відповідності з параметрами зовнішньої і внутрішньої ситуації.

Другою підставою для диференціації кадрових політик може бути принципова орієнтація на власний персонал або на зовнішній персонал, ступінь відкритості стосовно зовнішнього середовища при формуванні кадрового складу. По цій підставі традиційно виділяють два типи кадрової політики - відкриту і закриту. Відкрита кадрова політика характеризується тим, що організація готова прийняти на роботу будь-якого фахівця, якщо він має відповідну кваліфікацію, без урахування досвіду роботи в цей або родинних їй організаціях. Такого типу кадрова політика може бути адекватна для нових організацій, що ведуть агресивну політику завоювання ринку, орієнтованих на швидкий ріст і навальний вихід на передові позиції у своїй галузі.

Закрита кадрова політика характеризується тим, що організація орієнтується на вмикання нового персоналу тільки з нижчого посадового рівня, а заміщення відбувається тільки з числа співробітників організації.  Такого типу кадрова політика характерна для компаній, орієнтованих на створення визначеної корпоративної атмосфери, формування особливого духу причетності, а також працюючих в умовах дефіциту кадрових ресурсів.

13. Яке призначення та роль сучасних служб персоналу? Проблеми та тенденції розвитку сучасних кадрових служб

Сьогодні на підприємствах склалася ситуація, при якій керівництво єдиним процесом кадрової роботи здійснюють відразу декілька підрозділів відділ кадрів, підлеглий заступникові керівника по кадрах; відділ підготовки кадрів, підлеглий головному інженерові; служба соціального розвитку, підпорядкована, як правило, безпосередньо керівникові організації; відділ праці і зарплати, підлеглий головному економістові або заступникові керівника по економіці. Тому представляється доцільним зведення відділів організації праці і заробітної плати, що існують нині, підготовки кадрів, соціального розвитку в єдину кадрову службу під керівництвом керівника (директори) по людських ресурсах.

Додання цій службі необхідних науково-дослідницьких і освітньо- методичних підрозділів дозволить забезпечити комплексне управління персоналом, відповідно до сучасних вимог кадрової політики в процесі переходу до ринкових відносин. Аналіз господарської практики і перспектив розвитку суспільного виробництва дозволяє з достатнім ступенем точність припустити, що майбутнє в управлінні персоналом належить саме таким могутнім кадровим службам, здатним ефективно використовувати сучасні наукові розробки і новітні комп'ютерні технології в своїй практичній діяльності.

Підвищення ролі соціальною складовою підприємства обумовлює поява у сфері управлінської праці нової професії – менеджера по кадрах, тобто професійного керівника, висококваліфікованого фахівця з роботи з персоналом, підготовка якого і забезпечення його безперервної освіти встала сьогодні зі всією гостротою. Ринкова економіка пред'являє і нові вимоги до менеджерів кадрової служби, в числі яких: цілеспрямованість; масштабність; комунікативність; здатність аналізувати і вирішувати комплексні проблеми; синтезувати рішення в умовах невизначеності і обмеженості інформації; творчий початок і компетентність; організаторські здібності.

Від менеджерів даної служби потрібні також достатньо глибокі знання в області техніки і технології конкретного виробництва, організації і мотивації праці, трудового законодавства, психології і соціології праці і управління, виробничої педагогіки, організації сучасного діловодства. Їм необхідні міцні навики ефективного спілкування з людьми, використання інформаційно-обчислювальної техніки і ін. При цьому менеджер по кадрах є головним носієм і розповсюджувачем організаційної культури фірми, що вимагає від нього високого розвитку етично-психологічних якостей.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]