Методика оформлення та логічна побудова курсової роботи

Випускну роботу виконують державною мовою і подають до захисту у формі рукопису або комп'ютерного набору з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) через два міжрядкових інтервали до 30 рядків на сторінці. Мінімальна висота шрифту 1,8 мм. Можна також використати папір форматів у межах від 203х288 до 210х297 мм і подати таблиці та ілюстрації на аркушах формату А3. Рукопис виконують чіткими літерами і цифрами чорною пастою.

Текст курсової роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: лівий - не менше 20 мм, правий - не менше 10 мм, верхній - не менше 20 мм, нижній - не менше 20 мм.

Текст основної частини випускної роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти.

Заголовки структурних частин курсової роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують або пишуть великими літерами симетрично до тексту, а при рукописному виконанні – тільки першу велику літеру (Зміст, Вступ). Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. У кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 1....2 інтервалам.

Кожну структурну частину курсової роботи треба починати з нової сторінки.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. У кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2.»(другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати у курсової роботи безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення. розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад:

Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).

Якщо у роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад:

«Продовження табл. 1.2».

Формули у роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркушу на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах одної сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1....

2....

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку.

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах одної сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку бокових.

Приклад побудови таблиці

Таблиця 4.1

Назва таблиці

Головка						Заголовки граф
						Підзаголовки граф
Рядки

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те ж», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Кожен розділ завершується скороченим висновком, який робиться на підставі проведених розрахунків і містіть результат проведених розрахунків.

Висновки курсової роботи формуються з найбільш важливих результатів, одержаних автором у роботі, що містять формулювання розв’язаної проблеми чи задачі і мають відповідне значення; вони є відзеркаленням теми, мети і завдання, що поставлені у роботі.

У першому пункті висновків коротко оцінюється стан питання, а далі чітко і конкретно розкривають методи вирішення задачі, їх аналіз і порівняння з уже відомими результатами.

Необхідною вимогою є висвітлення якісних і кількісних параметрів здобутих результатів, обґрунтування їх вірогідності.

Пропозиції повинна бути обов’язково наданою і складаються з врахуванням одержаних результатів і сформованих висновків, мають бути реальними до конкретних умов діяльності господарства (підприємства та ін.), носити переважно практичний характер і бачення автора стосовно впровадження їх у виробництво.

Рекомендуемая литература,

Основная литература:

1. Жебровский Л.С, Племенное дело. (Учебник для вузов). Уфа. 2000. 234 с.

2. Меркурьева Е.К. Генетические основы селекции в скотоводстве. Москва,

1977.

3. КахикалоВ.Г. , Иванова З.А., Лещук Т.Л., Предеина Н.Г. Практикум по племенному делу в скотоводстве.-Учебное пособие.-СПб.:Лань, 2010.-288с.

4. Красота В.Ф., Джапаридзе Т.Г., Костомахин Н.М. Разведение сельскохозяйственных животных. - М.: Колос. - 2005. - 424 с.

5. Эрнст Л.К. Генетические основы селекции сельскохозяйственных животных. - М.: РАСХН, ВГНИИ животноводства. - 2004. - 733 с

Дополнительная литература:

1. Антал Л. Размышления на тему : "Бык-половина стада"// Молочное и мясное скотоводство. - №1. - 2004. - С. 16-20.

2. Винничук Д. Парадоксы инбридинга// Молочное и мясное скотоводство. - 2003. - №5. - С. 2-4.

3. Дедов М.Д., Сивкин Н.В. Племенная работа в скотоводстве в современных условиях// Зоотехния. - 2002. - №11. - С. 2-3.

4. Емельянов Е.Г. Сохранение генофонда крупного рогатого скота костромской породы.- С.-Пб, 2003.

5. Емельянов Е.Г., Жебровский Л.С. Влияние межпородного скрещивания на совершенствование генофонда молочных пород скота по продуктивным качествам //Ученые записки института сельского хозяйства и природных ресурсов Нов ГУ – В.Новгород, 2006, т.14, вып.2, С. 10…14.

6. Жебровский Л.С., Емельянов Е.Г. Состояние генофонда скота молочных пород в Российской Федерации. Вестник РАСХН –2005.-№5.

7. Жебровский Л.С., Емельянов Е.Г. Использование генетического потенциала отечественных пород в Российской Федерации. Зоотехния, 2005.-№7.

8. Завертяев Б.П., Волгин В.И. Справочник зоотехника - селекционера по молоч­ному скотоводству. Москва. Изд. Колос. 1984. 222 с.

9. Инструкция по бонитировке крупного рогатого скота молочных и молочно-мясных пород. Москва. 1972. 24 с.

10. Кибкало Л., Жеребилов Н., Анненкова Н., Галкина Л. Аспекты продуктивного долголетия чистопородных и помесных коров// Молочное и мясное скотоводство. - 2005. - №2. - С. 24-25.

11. Недава В.Е., Павличенко Н.Ф.. Методические рекомендации по оценке и отбо­ру крупного рогатого скота по поведенческим признакам. Киев. 1985.

12. Овчинникова Л. Влияние линейной принадлежности коров на их продуктивное долголетие// Молочное и мясное скотоводство. - 2008. - №1. -С. 7-8.

13. Прохоренко П., Логинов Ж. Оценка быков-производителей - главный вопрос в селекции молочного скота// Молочное и мясное скотоводство. - 2005. - №5. - С. 15-17.

14. Прохоренко П.Н., Завертяев Б.П. Генетика и селекция молочного скота// Зоотехния. - 2004. - №9. - С. 2-8.

15. Суллер И.Л. Селекция молочных коров по продолжительности хозяйственного использования// Практик. - 2006. - №2. - С. 38-42.

16. Суллер И.Л., Введение в селекцию сельскохозяйственных животных, г.Санкт-Петербург. Изд. ЗАО «Крисмас» 2001. 140 с.

17. Шарафутдинов Г., Шайдуллин Р., Гиматова Р. Характеристика быков по продуктивному долголетию дочерей// Молочное и мясное скотоводство. - 2003. - №5. - С. 28-30.

Периодические издания:

1.Зоотехния. – М.: КолосС. 2.Племенное дело. Изд-во ВНИИ плем. 3.Достижения науки и техники АПК. 4.Генетика и селекция животных. (реферативный журнал). 5.Молочное и мясное скотоводство. – М.: КолосС. 6.Животноводство России. – М.: КолосС.