Ефект селекціий (Sеф) та селекційний диференціал (Sd)

Розвиток окремих ознак залежить від здатності живих організмів передавати особинам наступного покоління морфоанатомічні, фізіологічні та біохімічні особливості своєї організації, а також від умов зовнішнього середовища.

Результати роботи науково-дослідних інститутів та практика тваринництва показують, що розвиток одних ознак у більшій мірі залежить від умов зовнішнього середовища, а інших – від спадковості, тому необхідно знайти, наскільки стійко будуть передаватися бажані особливості батьків їх потомкам.

З метою визначення загальної фенотипової мінливості тієї частини, яка зумовлюється спадковими відмінностями організму, використовують коефіцієнт успадковуваності h². За величиною коефіцієнта успадковуванності h², який виражає частку впливу генетичних факторів, судять про ефективність різних методів селекції. Відбір ефективний тоді, коли високий коефіцієнт успадковуванності h² і малоефективний, якщо коефіцієнт h² незначний. Визначити коефіцієнт h² прямим способом неможливо, тому користуються методом кореляційного, регресійного або дисперсійного аналізу.

За допомогою h²можна, з деяким наближенням, розрахувати на яку, в середньому величину відбудеться завдяки добору збільшення продуктивності в наступному поколінні. Це залежить від h² продуктивних якостей і показників відібраної для відтворення групи стада (племінного ядра).

Різниця між середньою продуктивністю тварин, відібраних для одержання від них ремонтного молодняку та середньою продуктивністю популяції, або гурту, називається селекційним диференціалом.Його розраховують за формулою:

Sd = племядра - гурту (популяції)

(32)

Чим більший коефіцієнт успадкованості і селекційний диференціал, тим вищі можливості селекції на покращення ознаки, тим значнішим буде зрушення продуктивності потомків у бік збільшення порівняно з середніми показниками у гурті за умови збереження того ж рівня годівлі і системи утримання, характерними для даного гурту. Sd i h² визначають ефективність селекції при відповідній організації добору і парування.

Коефіцієнт ефективності селекції Sеф показує, наскільки може змінитися ознака при відповідній організації техніки добору за одне покоління. Під технікою добору розуміють систему заходів, які включають підтверджений генетико - селекційним аналізом, метод оцінки генотипу, вибір показників добору, інтервал обліку кількісної сторони селекційних ознак, а також кількість, межі і послідовність генетичного покращення ознак добору.

Розраховують селекційний ефект добору за одне покоління за формулою:

Sеф = Sd · h²

(33)

При необхідності розраховують коефіцієнт ефективності селекції за один рік, використовуючи формулу:

Sеф = ,

(34)

де і - генеративний інтервал (в роках).

Генеративний інтервал до техніки добору не стосується, але суттєво впливає на ефективність добору. В товарних господарствах в середньому він дорівнює: скотарство - 4 роки, свинарство - 2 роки, вівчарство, козівництво - 3 роки, конярство - 5-6 років, птахівництво - 1 рік. Скорочення генеративного інтервалу дає суттєве прискорення селекційного процесу і досягнути цього можна за рахунок інтенсифікації онтогенезу і прискорення фізіологічної зрілості (в перспективі за рахунок дії гормональними препаратами і використання методів генної інженерії).

У підвищенні продуктивних якостей гурту суттєву роль відіграють плідники, в першу чергу перевірені за якістю потомків, за рахунок яких можна значно підвищити генетичний потенціал. Селекційний диференціал плідників розраховують за формулою:

S_dn = _д - _м,,