Методика виконання розрахунків
При виконанні курсової роботи студент визначається з напрямком своєї роботи: скотарство, свинарство, вівчарство або конярства. Використовуючи державні племінні книги (ДПК) відповідного виду тварин та породи Південного регіону України вибирають дані про продуктивність представників однієї лінії (родини), яких утримували в одних підприємствах, з інтервалом не менш ніж три генерації. Кожен студент працює не менш ніж з двома лініями або родинами.
З обраних даних формується база даних, яка надається у курсовій роботу у окремих таблицях. Після формування яких починається біометрична обробка даних з визначенням наступних показників.
Біометрична оцінка окремих господарсько-корисних ознак
Середня арифметична
(
)
розраховується методом сум, тобто
одержують суму всіх варіант і ділять
її на їх кількість:
|
|
(1) |
,
де х1, х2, х2, хn – значення варіюючої ознаки, тобто значення окремих варіант;
n – кількість варіант.
Середнє квадратичне відхилення (σ) при малому числі спостережень розраховується за формулою:
|
|
(2) |
,
де 
- відхилення від середньої арифметичної
окремо кожної варіанти;
- сума квадратів
відхилень.
Коефіцієнт варіації - це відношення середнього квадратичного відхилення до середньої арифметичної, виражене у відсотках
|
|
(3) |
Розрахунок Сv за цією формулою проводять незалежно від того велика вибірка або мала.
Залежно від числового значення коефіцієнта варіації виділяють мінливість високу (Сv≥ 15 %), середню (Сv = 5 … 15 %) та низьку (Сv < 5%).
Цей показник виражається у відсотках і характеризує мінливість ознаки, що аналізується. Також його використовують для порівняння мінливості ознак різних одиниць вимірювання (живої маси та висоти в холці), або вибірок тварин різних видів. Знання про різноманітність ознаки або її вирівняність є важливими для проведення дослідів та їх оцінки.
Помилка середньої
арифметичної
(
)
для малої вибірки розраховується за
формулою:
|
|
(4) |
Розрахунок помилок
середнього арифметичного відхилення
(
)
та коефіцієнта варіації (
)
аналогічні великій вибірці:
|
|
(5) |
|
|
(6) |
Достовірність різних середніх величин
При проведенні наукових або науково-виробничих експериментів для визначення ефективності вирощування тварин різних генотипів, порід та ліній, застосування біостимуляторів, мікроелементів, нових лікувальних препаратів, зоогігієнічних прийомів при утриманні тварин і в інших випадках завжди формують дві або декілька груп тварин, одна з яких є контрольною, а інші – дослідними. Середні дані показників, які одержують в експерименті, можуть відрізнятися між собою. Виникає необхідність методами варіаційної статистики довести чи різниця між дослідною та контрольною групою випадкова, чи це закономірне явище. Тобто, необхідно довести достовірність різниці між одержаними середніми арифметичними.
Про достовірність різниці між середніми арифметичними двох вибіркових сукупностей судять за їх значенням
критерію
достовірності різниці
(
),
який розраховується за формулою:
|
|
(7) |
або
Таку формулу прийнято використовувати для порівняння показників у великих вибірках, а для порівняння показників у малих вибірках прийнято використовувати наступну формулу:
|
|
(8) |
Одержану величину критерію достовірності різниці порівнюють зі стандартним значенням критерію Стьюдента (таблиця 1). При цьому спочатку необхідно визначити число ступенів свободи (v):
|
V = n1 + n2 – 2, |
(9) |
де n1, n2 – об’єм вибірок, які порівнюються.
1 – Стандартні значення критерію достовірності Стьюдента
|
- число ступенів свободи |
t1, P 0,95 |
t2 P 0,99 |
t3 P 0,999 |
|
t1 P 0,95 |
t2 P 0,99 |
t3 P 0,999 |
|
1 |
12,70 |
63,66 |
673,0 |
17 |
2,11 |
2,90 |
3,97 |
|
2 |
4,30 |
9,93 |
31,60 |
18 |
2,10 |
2,88 |
3,92 |
|
3 |
3,18 |
5,84 |
12,94 |
19 |
2,09 |
2,86 |
3,88 |
|
4 |
2,78 |
4,60 |
8,61 |
20 |
2,09 |
2,85 |
3,85 |
|
5 |
2,57 |
4,03 |
6,86 |
21 |
2,08 |
2,83 |
3,82 |
|
6 |
2,45 |
3,71 |
5,96 |
22 |
2,07 |
2,82 |
3,79 |
|
7 |
2,37 |
3,50 |
5,41 |
23 |
2,07 |
2,81 |
3,77 |
|
8 |
2,31 |
3,36 |
5,04 |
24 |
2,06 |
2,80 |
3,75 |
|
9 |
2,26 |
3,25 |
4,78 |
25 |
2,06 |
2,79 |
3,73 |
|
10 |
2,23 |
3,17 |
4,59 |
26 |
2,06 |
2,78 |
3,71 |
|
11 |
2,20 |
3,11 |
4,44 |
27 |
2,05 |
2,77 |
3,69 |
|
12 |
2,18 |
3,06 |
4,32 |
28 |
2,05 |
2,76 |
3,67 |
|
13 |
2,16 |
3,01 |
4,22 |
29 |
2,05 |
2,75 |
3,66 |
|
14 |
2,15 |
2,98 |
4,14 |
30 |
2,04 |
2,75 |
3,65 |
|
15 |
2,13 |
2,95 |
4,07 |
∞ |
1,96 |
2,58 |
3,29 |
|
16 |
2,12 |
2,92 |
4,02 |
|
|
|
|
Оцінюючи ступінь достовірності різниці, розрізнюють три рівні імовірності: Р≥0,95; Р≥0,99; Р≥0,999. Їм відповідають мінімальні значення критерію достовірності, які знаходять за таблицею Стьюдента залежно від числа ступенів свободи.
У біології використовують три основних порога вірогідності безпомилкового прогнозу (табл. 2):
2. – Значення порогів вірогідності
|
Поріг |
Примітка |
Вірогідність безпомилкового прогнозу |
Число помилкових випадків |
Критерій надійності |
Об’єм вибірки |
|
1 |
У виробничих та науково-виробничих дослідженнях |
0,95 |
5 зі 100 |
1,96 |
30 |
|
2 |
У більшості біоло-гічних, зоотехнічних і ветеринарних дослідженнях |
0,99 |
1 зі 100 |
2,57 |
100 |
|
3 |
В роботах з дуже високими вимогами (перевірка гіпотез, дослідження лікар-ських та інших ре-човин) |
0,999 |
1 із 1000 |
3,29 |
200 |