- •Розділ 5 Продуктивність агрегатів
- •§ 5.1 Основні поняття і визначення
- •§ 5.2 Баланс часу зміни і його складові
- •§ 5.3 Розрахунок продуктивності агрегату за використанням потужності базової машини і двигуна
- •§ 5.4 Розрахунок продуктивності агрегату за тяговою потужністю базової машини і ефективною потужністю двигуна
- •§ 5.5 Продуктивність комплексів машин
- •§ 5.6 Розрахунок кількості транспортних засобів при роботі з одноковшовим екскаватором
- •§ 5.7 Розрахунок продуктивності багатомашинного агрегату
- •§ 5.8 Шляхи підвищення продуктивності агрегатів
- •Розділ 6. Комплектування агрегатів і керування експлуатаційними режимами їхньої роботи
- •§ 6.1 Розрахунок складу агрегату
- •Значення , що відповідають r max
- •§ 6.2 Швидкісні режими роботи агрегату
- •Розділ 7. Експлуатаційні затрати при роботі агрегатів
- •§ 7.1 Енергетичні затрати
- •§ 7.2 Витрата палива і мастильних матеріалів
- •§ 7.5 Аналіз експлуатаційних факторів, що впливають на затрати засобів
- •§ 7.6 Термін служби машини
- •§ 7.7 Моральний термін служби
- •§ 7.8 Затрати і ефективність праці
- •Розділ 8. Загальна характеристика виробничих процесів
- •§ 8.1 Техніко-економічні показники машинного парку
- •§ 8.2 Визначення кількісного складу парку машин
- •§ 8.3 Розрахунок річних потреб в паливо мастильних матеріалах
- •§ 8.4 Потреба в паливо мастильних матеріалах для автотранспорту Потреба в пмм для автотранспортув визначається за залежністю:
- •§ 8.5 Розрахунок виробничого запасу палива
Значення , що відповідають r max
Трактор |
Грунтовий фонд |
,% |
Колісний 4 х 2
|
Стерня Бетонна доріжка Грунт під посів |
11,0…13,0 3,5…5,0 13,0…17,0 |
Колісний 4 х 4 |
Стерня Бетонна доріжка Грунт під посів |
3,5…11,5 2,5…4,0 13,0…17,0 |
Колісний 4 х 4 з однаковими колесами |
Стерня Бетонна доріжка Глиниста доріжка Грунт під посів |
5,0…7,0 3,0…5,0 5,0…6,0 6,0…10,0 |
На гусеницях |
Глиниста доріжка Грунт під посів Стерня |
2,4…3,5 5,5…6,5 1,5…3,0 |
1.Визначають можливу в заданих умовах силу тяги трактора, користуючись графіками граничної і номінальної рушійних сил, тяговою або навантажувальною характеристикою трактора, значенням Nг.max або іншими даним, що відносяться до характеристики експлуатаційних властивостей даного трактора.
Якщо достатньо достовірні дані про тягові властивості трактора в заданих умовах відсутні, роблять наближений розрахунок, виходячи з номінальної потужності двигуна. У цьому випадку, користуючись формулами наведеними в розділі 4.2, одержують для щільних грунтів (коли лімітується рушійна сила за двигуном) і роботі на горизонтальній ділянці наступну залежність:
де: C – перевідний коефіцієнт.
В залежності від поставленного завдання (комплектування даного індивідуального трактора або типове комплектування, наприклад, для нормування), номінальну потужність двигуна треба прий-мати з врахуванням впливу ймовірнісного характеру навантаження (коефіцієнта варіації ). Для наближених розрахунків потужність Neн може бути прийнята за паспортними даними.
Достатність зчеплення з грунтом перевіряють за формулою:
При цьому з запасом приймають Pрдв рівна коловій силі Рк:
Якщо ця нерівність не виконується, то повинні бути прийняті заходи, що підвищують зчіпні властивості трактора, і тільки тоді, коли неможливо забезпечити достатню силу зчеплення, у розрахунках замість Рк приймають Fзч.
Для приводного агрегату в розрахунках приймають не весь номінальний момент (або номінальну потужність) двигуна, а тільки ту частину, що йде на утворення сили тяги. У цьому випадку номінальне гакове зусилля:
2.Визначають теоретичну (граничну) ширину захвату Втеор:
При комплектуванні агрегату з машинами, що обробляють грунт, за значенням Кпл і глибини обробки h визначають питомий опір.
При русі агрегату на підйом, розрахунок ведуть з врахуванням відповідних втрат тягового зусилля Р Gi, тобто
3.Визначають граничне число машин (або число робочих органів, наприклад, плужних корпусів) в агрегаті:
де:bк - конструктивна ширина захвату однієї машини (або одного робочого органу).
Щоб мати деякий запас тягового зусилля, отриманий результат округляють до цілого меншого числа.
4. Виявляють необхідність зчіпки (для багатомашинного агрегату), вибирають її тип і за довідковим даним визначають її вагу Gзч та коефіцієнт опору перекочування fзч.
Розрахований агрегат необхідно перевірити за ступенем використання сили тяги. Для цього визначають повний опір робочої частини агрегату, користуючись формулою:
За звичай R, приймають для випадку руху машини на підйом, тому що сила тяги повинна забезпечувати цей більш важкий режим. Але якщо передбачається різна ширина захвату агрегату при русі на підйом і на спуск, розрахунок Рг.н та Ra ведуть як для підйому, так і для спуску.
Середній розрахункова степінь використання сили тяги (завантаження) р з врахуванням ймовірнісного характеру опору і можливості його короткочасного значного підвищення повинна бути завжди менша одиниці:
Якщо на даній передачі трактора степінь завантаження далека від оптимальної, треба перевірити раціональність комплектування агрегату на іншій передачі, швидкість руху на якій не виходить за межі допустимої за технологічними і ншими вимогами. Остаточно судити про раціональність тієї або іншої передачі треба з врахуванням маневрових і інших характеристик агрегату.
Розрахунок навісних тягових агрегатів виконується в тієї ж послідовності, що і причіпних, з врахуванням того, що частина ваги машин передається на трактор. У зв'язку з цим збільшується опір коченню трактора і зменшується опір машини. При цьому варто незабувати, що коефіцієнти кочення трактора і навісної машини різні.
Рис. 6.1. Визначення складу агрегату по тяговій характеристиці трактора.
Для комплексних агрегатів розрахунок ведуть за сумарним питомим опором К, визначаючи число основних машин в агрегаті, а число допоміжних машин встановлюють за співвідношенням їхньої ширини захвату і ширини захвату основних машин з округленням до більшого цілого числа.
Розрахунок приводного агрегату можна здійснювати також за сумарним моментом опору Me, приведеним до колінчатого вала двигуна (з урахуванням відношення Me до Мен).
Крім розглянутого розрахункового методу визначення складу агрегатів, можуть бути застосовані графічні методи (наприклад, по тяговій характеристиці-рис. 6.1), графоаналітичний метод, при якому частина величин визначається графічно, а частина аналітично, а також розрахунки з використанням готових таблиць, що містять середні значення технічних даних про робочі та базові машини.
Всі ці методи розрахунку в більшому або меншому ступені є наближеними і можуть застосовуватися тільки для попереднього визначення складу агрегату або для планування (нормування) робіт.
Після комплектування агрегату в натурі необхідно на початку роботи перевірити раціональність його комплектування по швидкісному режиму, використанню потужності двигуна, продуктивності, витраті палива і при необхідності внести корективи в прийнятий склад агрегату.
В ряді випадків, особливо для навісних агрегатів, коли практично з даним трактором може працювати одна або визначене число машин, розрахунок складу агрегату проводити не потрібно. Необхідно лише встановити швидкісний режим роботи.
У багатьох випадках, зокрема при роботі з енергонасиченими тракторами, оптимальний ступінь завантаження трактора доцільно забезпечувати не за рахунок ширини захвату (кількісного складу машин), а за рахунок підвищення швидкості руху. Отже, розрахунок кількісного складу агрегату не завжди є визначальним. Агрегати для того самого трактора можуть бути підібрані різноманітного складу. Раціональне сполучення ширини захвату і швидкості руху агрегату обумовлюється головним чином техніко-економічними показниками роботи, що будуть розглянуті надалі.