Запитання на залік із курсу

“Екологічне право Європейського Союзу”

1. Історичні передумови та етапи формування екологічного права Європейського Союзу.

2. Етапи формування екологічного права Європейського Союзу.

3. Підходи до визначення екологічного права Європейського Союзу.

4. Загальна характеристика та особливості предмету екологічного права ЄС.

5. Структура та система екологічного права Європейського Союзу.

6. Місце екологічного права в системі права ЄС.

7. Співвідношення екологічного права ЄС та внутрішньодержавного права.

8. Джерела екологічного права ЄС- поняття та види.

9. Первинні джерела екологічного права ЄС.

10. Регламенти, директиви, рішення як вторинні джерела екологічного права ЄС: загальна характелистика та основні риси.

11. Принципи екологічного права ЄС.

12. Застосування принципу субсидіарності в екологічному праві ЄС.

13. Особливості нормотворчих процедур щодо прийняття еколого-правових норм в ЄС.

14. Сфера дії екологічного права ЄС. Принцип прямої дії законодавчих та нормативно-правових екологічних актів ЄС.

15. Рамкове законодавство. Екологічний блок законодавства “Білої книги” – загальна характеристика.

16. Етапи формування та розвитку екологічної політики ЄС.

17. Законодавче забезпечення екологічної політики ЄС.

18. Основні цілі, приорітети та принципи екологічної політики ЄС. Екологічні програми ЄС – загальна характеристика.

19. Компетенція органів ЄС у сфері охорони навколишнього середовища.

20. Рада Європейського Союзу. Європейський Парламент. Європейська Комісія. Суд Європейських Співтовариств. Уповноважений з прав людини Європейського Союзу. Європейський інвестиційний банк.

21. Спеціальні органи ЄС у сфері охорони навколишнього середовища. Європейське агенство з навколишнього середовища.

22. Консультативні органи у сфері охорони навколишнього середовища.

23. Історія формування та закріплення екологічних прав у праві ЄС.

24. Право на сприятливе навколишнє середовище: невід’ємне право людини та принцип екологічного права ЄС.

25. Класифікація екологічних прав людини. Процесуальні екологічні права. Право на доступ до інформації. Право на участь у прийнятті рішень. Доступ до правосуддя.

26. Механізм захисту екологічних прав громадян ЄС як елемент механізму забезпечення екологічної політики ЄС.

27. Роль Європейського суду з прав людини у захисті екологічних прав громадян ЄС.

28. Правові засади співробітництва України та Європейського Союзу (за законодавством України та Європейського Союзу).

29. Принципи та форми співробітництва України та Європейського Союзу.

30. Правові засади адаптації та гармонізації екологічного законодавства України до законодавства ЄС.

31. Екологічні пріорітети в процесі гармонізації законодавства України до законодавства ЄС.

32. Проблеми інституційно-функціонального забезпечення процесу адаптації та гармонізації законодавства України до законодавства ЄС.

33. Принципи поводження з відходами встановлені в Рамковій Директиві ЄС. Поняття відходів та їх класифікація.

34. Система законодавства ЄС про поводження з відходами – загальна характеристика.

35. Правове регулювання поводження із небезпечними відходами.

36. Особливості правового регулювання діяльності, пов”язаної з окремими категоріями відходів (зокрема, поліхлорованими біфенілами (ПХБ) та поліхлорованими трифенілами (ПХТ); використання активованого мулу; батарей та акумуляторів; відходів упаковки ).

37. Вимоги щодо діяльності підприємств, що здійснюють утилізацію відходів, в тому числі їх захоронення.

38. Особливості транспортування, імпорту та експорту відходів в межах ЄС.

39. Класифікація хімічних речовин за законодавством ЄС. Система контролю за поводженням із хімічними речовинами.Тестування та інформування про нові хімічні речовини - як основні інструменти контролю за діяльністю повязоною із хімічними речовинами.

40. Вимоги до пакування та маркування небезпечних хімічних речовин. Вимоги щодо оцінки екологічного ризиру діяльності, повязаної із небезпечними хімічними речовинами.

41. Принципи стандартної практики лабораторних робіт та перевірка їх застосування до аналізу хімічних речовин.

42. Обмеження збуту та використання деяких небезпечних речовин.

43. Вимоги до перевезення, експорту та імпорту хімічних та небезпечних речовин.

44. Система контролю за використванням генетичномодифікованих організмів.

1 Угода про співробітництво та партнерство між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами (Ратифікована Законом України №237/94-ВР від 10 листопада 1994 року)

2 Коментар до Конституції України. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України. – 1997.

30