2. Основні риси навчальної та науково-творчої діяльності, необхідні для успішної роботи фахівця, а також характер навчально-пізнавальних проблем і завдань, що сприяють формуванню цих рис.

Предметом дисципліни «Трудове право» є основні доктринальні положення науки трудового права, тобто основні наукові теорії, ідеї, уявлення, концепції цієї науки; трудове право як галузь права, тобто органічна система підгалузей, інститутів та норм трудового права; трудове законодавство як система нормативно-правових актів, які є джерелами правового регулювання трудових відносин.

Структура дисципліни «Трудове право» може бути (із певною умовністю) представлена у вигляді органічного поєднання двох частин – Загальної та Особливої.

До Загальної частини належать такі загальнотеоретичні теми, як предмет та метод трудового права, його принципи й система; джерела трудового права; трудові правовідносини; правовий статус суб'єктів трудового права тощо.

Особлива частина містить матеріал про окремі інститути трудового права, а саме: колективний договір, трудовий договір, робочий час та час відпочинку, оплата праці, матеріальна відповідальність, дисциплінарна відповідальність, охорона праці, трудові спори тощо.

Міждисциплінарні зв'язки дисципліни «Трудове право» є досить різноманітними, що пояснюється системністю права як такого, системністю юридичної науки, комплексним характером трудового права та його генетичними зв’язками із традиційними галузями права.

Основні міждисциплінарні зв'язки дисципліна «Трудове право» має з такими навчальними дисциплінами: «Теорія держави і права», «Конституційне право», «Аграрне право», «Цивільне право», «Господарське право», «Адміністративне право».

3. Найважливіші світоглядні ідеї та категорії, які підлягають засвоєнню під час вивчення дисципліни «Трудове право»:

- уявлення про трудове право як самостійну комплексну галузь права, що характеризується своєрідними предметом, методом, принципами, функціями;

- свобода праці й заборона примусової праці ;

- захист прав людини у сфері застосування праці;

- рівність прав та можливостей і заборона дискримінації ;

- право на справедливі та безпечні умови праці ;

- свобода трудового договору;

- право на справедливу заробітну плату, що забезпечує гідний рівень життя;

- недопущення погіршення становища працівника, порівняно із законодавством ;

- особливий захист праці жінок, неповнолітніх та інвалідів;

- оптимальна узгодженість між інтересами працівників, роботодавців та держави;

4. Завдання вивчення дисципліни «Трудове право» спрямовується на оволодіння знаннями уміннями та навичками, які складають зміст цієї навчальної дисципліни, що передбачає досягнення такого рівня підготовки студента, при якому він повинен:

знати:

1) на понятійному рівні: поняття трудового права як самостійної галузі права; його предмет, метод, принципи та їх особливості; систему та джерела трудового права, поняття, класифікацію та особливості трудових правовідносин, їх елементи; поняття, особливості та класифікацію суб’єктів трудового права; поняття колективного договору; підстави виникнення, зміни та припинення трудових відносин; підстави та умови відповідальності у трудовому праві; поняття та види трудових спорів.

2) на фундаментальному рівні: парадигму та методологію пізнання трудового права; основні світоглядні ідеї, доктринальні положення науки трудового права; основні, наріжні загальноприйняті у науці трудового права наукові ідеї як найвищі форми розвитку наукового вчення про трудове право;

3) на практично-творчому рівні: - способи та методи орієнтування та пошуку норм трудового права у системі законодавства України; методику вирішення практичних завдань з трудового права; методику тлумачення і застосування його норм, в тому числі системно з нормами суміжних галузей права;

вміти:

1) на репродуктивному рівні: відтворювати основні поняття та конструкції трудового права; вирішувати тести та виконувати індивідуальні завдання;

2) на алгоритмічному рівні: застосовувати загальні та спеціальні алгоритми аналізу інститутів трудового права, самостійно працювати з нормативно-правовими актами;

3) на евристичному рівні: аналізувати положення та інститути трудового права; визначати зміст трудових відносин; давати вірну юридичну кваліфікацію означеним фактичним відносинам; тлумачити чинне законодавство, а так само і локальні нормативні акти; застосовувати чинне законодавство; виступати експертом та консультантом у навчанні інших; розробляти проекти процедурних, процесуальних документів та інших юридичних документів.

4) на творчому рівні: вичерпно, логічно та творчо викладати інформацію в усній і письмовій формі; ґрунтовно висловлюватися та дискувати, пов’язуючи при цьому теоретичний матеріал з трудового права із конкретними практичними питаннями регулювання трудових відносин.