- •1 Практична робота №1
- •Теоретичні положення
- •1.1 Структура сучасної екології
- •1.2 Структура природно-антропогенної геосистеми
- •1.3 Варіанти виконання роботи
- •21 Структура сучасної екології
- •2 Практична робота № 2
- •Теоретичні положення
- •2.1 Будова та склад атмосфери Землі
- •2.2 Забруднення атмосферного повітря
- •2.3 Антропогенне забруднення атмосфери
- •2. 4 Глобальні наслідки забруднення атмосферного повітря
- •2.5 Заходи боротьби із забрудненням атмосферного повітря
- •2.6 Методика оцінки концентрацій шкідливих речовин в атмосферному повітрі
- •2.7 Варіанти виконання розрахункової роботи
- •2.8. Варіанти тем доповідей
- •3 Практична робота №3
- •Теоретичні положення
- •Екологія гідросфери
- •3.2 Види вод
- •3.3 Функції води:
- •3.4 Кругообіг води в природі
- •3.5 Джерела забруднення гідросфери
- •3.6 Вплив людської діяльності на Світовий океан
- •3.7 Способи очищення стічних вод
- •3.8 Методика оцінки збитків від забруднення водних ресурсів
- •3.9 Варіанти виконання розрахункової роботи
- •3.10 Теми для доповідей
- •4 Практична робота №4
- •Теоретичні відомості
- •4.1 Природний кругообіг речовин
- •4.2 Екологічна піраміда
- •4.3 Теми для доповідей
- •5 Практична робота №5
- •Теоретичні положення
- •Вихідні матеріали для виконання роботи
- •Варіанти для виконання практичної роботи
- •6 Питання для самоконтролю для підготовки до колоквіуму №1
- •4Структура сучасної екології.
- •7 Питання для самоконтролю для підготовки до колоквіуму №2
- •9 Перелік літературних джерел
3.7 Способи очищення стічних вод
Вода, яка використовується для побутових потреб і в технологічних процесах, потрапляє на очисні споруди.
Етапи очистки стічних вод - механічна очистка, біологічна очистка, доочистка, знезараження, обробка осаду.
Механічна очистка - видалення великих завислих і плаваючих домішок за допомогою решіток з дробинками, пісковловлювачами, відстійниками.
Біологічна - за допомогою мікроорганізмів, які «поїдають» органічні сполуки, потім стічні води потрапляють у вторинні відстійники, де відбувається доочистка мікроорганізмами від іонів важких металів, потім обов’язково проходить знезараження за допомогою хлорної води. У процесі біологічної очистки стічних вод утворюється значна кількість осаду, який висушують на мулових майданчиках, де він перегниває, його компостують. Цей мул – гарне органічне добриво і може використовуватися для потреб сільського господарства.
3.8 Методика оцінки збитків від забруднення водних ресурсів
Економічні збитки від скидання забруднених домішок у водне середовище певним джерелом (підприємством, населеним пунктом), визначається за формулою:
I= γ Gk М (3.1)
Де І- економічні збитки, грн./рік,
γ – множник рівний 400 грн./умовні тони,
Gk – константа, що має різні значення для водно-господарських об’єктів (для ріки Дністер і його водозбірної території Gk=1,84),
М – маса викидів домішок за рік.
Значення М вираховуємо за формулою
(3.2)
Де і – номер суміші, що викидається,
N – загальне число домішок,
Аі – показник відносної небезпеки викидів і-тої речовини у водне середовище,
mi –загальна маса викидів і-того домішку за рік в тонах
Числове значення Аі для кожного забруднювача:
(3.3)
Де ГДКр/хі– гранично допустима концентрація і-тої речовини у водних об’єктах
Константні значення Аі для найбільш поширених забруднювачів беруться із таблиці 1 при виборі свого варіанта кожним студентом окремо.
3.9 Варіанти виконання розрахункової роботи
Кожний студент виконує один із 14 можливих варіантів розрахунків відповідно до таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 – Варіанти виконання розрахункової роботи
№ч/ч |
Речовини забруднювачі |
ГДК, г/м3 |
mі, ум.т/т |
1 |
БПК |
3,0 |
0,33 |
2 |
Дисперсні речовини |
20,0 |
0,05 |
3 |
Сульфати |
- |
0,002 |
4 |
Хлориди |
- |
0,003 |
5 |
Азот загальний |
- |
0,1 |
6 |
СПАР |
0,5 |
2,0 |
7 |
Нафта і нафтопродукти |
0,05 |
20,0 |
8 |
Мідь |
0,01 |
100,0 |
9 |
Цинк |
0,01 |
100,0 |
10 |
Аміак |
0,05 |
20,0 |
11 |
Миш’як |
0,05 |
20,0 |
12 |
Ціаніти |
0,05 |
20,0 |
13 |
Стирол |
0,1 |
10,0 |
14 |
Формальдегіди |
0,1 |
10,0 |