2.5 Заходи боротьби із забрудненням атмосферного повітря

1. архітектурно-планувальні - це правильне взаємне розміщення джерел викидів і житлової забудови: з урахуванням напрямку вітру, облаштування навколо промислових підприємств зелених зон.

2. техніко-технологічні заходи очистки викидів: є різні методи очистки викидів від твердих, рідких, газоподібних домішок. Для очищення газів від твердих і рідких часток використовують технології сухої, інерційної очистки газів, мокрої очистки газів, фільтрації, електростатичного осадження.

3. інженерно-організаційні - спрямовані на зниження інтенсивності руху автотранспорту (об’їзні і окружні дороги навколо міст і населених пунктів), збільшення висоти димових труб.

4. організація санітарно-захисних зон. ССЗ – смуга, яка відділяє джерело промислового забруднення від житлових або громадських будівель для захисту населення від викидів пилу, або інших видів забруднення середовища.

5. екологізація виробництв - впровадження безвідходних та маловідходних технологій.

Рисунок – 2.1. – Будова атмосфери

2.6 Методика оцінки концентрацій шкідливих речовин в атмосферному повітрі

Забруднюючі речовини в атмосферному повітрі на повинні перевищувати ГДК.

ГДК (граничнодопустима концентрація) полютанта – це такий його вміст у природному середовищі(ґрунті, воді, повітрі), який не знижує працездатність та самопочуття людей, не їхньому здоров’ю та не викликає негативних наслідків у нащадків.

Максимально разова ГДК викликає рефлекторні реакції у людей (запах, тепло, світло), внаслідок 20-ти хвилинної дії на людину.

Середньо добова ГДК не має шкідливого впливу на людину у разі тривалої дії.

При наявності в повітрі кількох забруднювачів їх сумарна концентрація не повинна перевищувати 1 (одиницю), що можна розрахувати за формулою:

(2.1)

де С₁ ,С₂, С₃,…С_n – фактична концентрація полютантів, мг/м³

ГДК₁ ,ГДК₂, ГДК₃, ГДК_n – їх відповідні граничні концентрації, мг/м³

Для об’єктів, що забруднюють атмосферне повітря, розраховують і встановлюють норму гранично допустимих викидів (ГДВ).

ГДВ – це така кількість шкідливих речовин, яка не повинна перевищуватись під час викиду в повітря за одиницю часу, щоб концентрація порлютантів в повітрі на межі ССЗ (санітарно-захисної зони) не була вищою ГДК.

ССЗ – це ділянки землі, яку відводять під зелені насадження навкого народно господарського об’єкту, з метою зменшення шкідливого впливу його на людей.

Приклади розрахунків за формулою (1):

ГДК ацетону=0,35 мг/м³ С₁=0,7 мг/м³

ГДК кселолу=0,2 мг/м³ С₂=0,2 мг/м³

ГДК толуолу=0,6 мг/м³ С₃=0,12 мг/м³

Висновок: сумарна концентрація забруднювачів перевищує 1, що свідчить про те, що викиди в атмосферне повітря великі, і тому потрібно впровадити заходи про зменшення викидів в атмосферу