3.2 Види вод

Поверхневі води - це води, які проходять процес переміщення вод атмосферного походження по земній поверхні під дією сили тяжіння.

Води ґрунтові - підземні води першого від поверхні Землі постійного водоносного горизонту. Утворюються головним чином за рахунок інфільтрації (просочування) вод атмосферних опадів, річок, конденсації водяних парів.

Підземні води - води, що знаходяться в гірських породах верхньої частини земної кори в рідкому, твердому та пароподібному стані. Підземні води найчастіше прісні. Містять багато газів (водень, вуглекислий газ, сірководень, метан). Мінералізація до 1 г/л.

Отже, вода і життя поняття нероздільні. Людина активно використовує прісні води, тому що вони придатні для господарських і промислових потреб. Хоча запаси прісної води потенційно великі, але для 20% міського населення , 75% сільського населення світу гостро постає проблема у воді. Споживання води промисловістю залежить від економічного розвитку країни (Канада 84%, Індія 1%). Найбільші водоємні галузі промисловості: сталеварна, хімічна, нафтохімічна, целюлозно-паперова, харчова, сільське господарство, вони використовують майже 70% води – це на Україні, а в середньому у світі іде на промисловість 20% води.

3.3 Функції води:

• вода - це основна складова частина всіх живих організмів (тіло людини, наприклад, на 70% складається з води, а деякі організми такі як медуза або огірок, на 98—99 %);

• за участю води здійснюються численні процеси в екосистемах (наприклад, обмін речовин, тепла);

• води Світового океану - основний кліматоутворюючий фактор, головний акумулятор сонячної енергії й «кухня» планети;

• вода один із найважливіших видів мінеральної сировини, основний природний ресурс, що споживається людством (сьогодні води використовується в тисячі разів більше, ніж нафти чи вугілля).

3.4 Кругообіг води в природі

Вода належить до основних речовин, необхідних для життя, та найпоширеніших у біосфері. Вода в трьох агрегатних станах (рідка вода, газоподібна водяна пара і твердий лід) присутня в усіх трьох складових біосфери: атмосфері, гідросфері та літосфері. Основну роль у біогеохімічному кругообігу відіграє атмосферна вода — переважно у вигляді водяної пари. Розподілена вона в атмосфері дуже нерівномірно і її розподіл залежить від географічної широти.

Під дією сонячної радіації вода випаровується з поверхні Світового океану і піднімається в атмосферу. Вологе повітря піднімається вгору, де водяна пара конденсується і утворює хмари. Завдяки охолодженню хмар вода у вигляді опадів — дощу, снігу та граду або у вигляді роси, після конденсації вологи на холодній поверхні, повертається на сушу чи в океан. В океан випадає близько 80 % загальної кількості опадів. Отже, переважно колообіг води здійснюється між атмосферою та океаном. На суші вода фільтрується в ґрунти, випаровується в атмосферу та поповнює річковий стік. Вода, що потрапила в ґрунт, використовується для живлення рос­лин, у процесі інфільтрації надходить у водоносні горизонти та підземні ріки. З поверхні суші та зелених рослин вода виділяється в атмосферу. Коренева система рослин також сприяє надходженню ґрунтової води в атмосферу. Рослини виділяють води тим більше, чим краще вони забезпечуються нею. Гектар лісу випаровує від 20 до 50 т води за добу. Сумарне випаровування води рослинами та з поверхні ґрунту відіграє головну роль у колообігу води на суходолі. Водяний стік на суші поповнює її втрати внаслідок випаровування та просочування. Поверхневий стік і води підземних горизонтів забезпечують у кінцевому підсумку повернення води в гідросферу. Упродовж 2 млн. років уся вода гідросфери зазнає повторного синтезу живими організмами.