- •1. Класифікація і коротка характеристика технічних каналів витоку інформації
- •2. АНаліз каналів витоку інформації та несанкціонованого доступу до інформації на даному об'єкті
- •3. Методи і засоби блокування каналів витоку інформації
- •4. Способи захисту від витоку інформації
- •5. Моделювання можливих каналів витоку інформації
- •7. Література
4. Способи захисту від витоку інформації
Електромагнітне екранування приміщень в широкому діапазоні частот є складною технічною задачею, потребує значних капітальних затрат, постійного контролю і не завжди можливе по естетичним та ергономічним параметрам. Криптографічне закриття інформації, або шифрування, є радикальним способом її захисту. Шифрування здійснюється або програмно, або апаратно з допомогою вбудованих засобів. Такий спосіб захисту виправдовує себе при передачі інформації на великі відстані по лініям зв'язку. Використання шифрування для захисту інформації, що міститься в службових сигналах цифрового електронного засобу, в наш час неможливе.
Активне радіотехнічне маскування передбачає формування та випромінення маскуючого сигналу безпосередньо біля об'єкту захисту.
Перетворення з часовими перестановками (скремблюванням) та інверсією елементів мовного сигналу зі статистичним законом перестановки
Принцип
роботи апаратури схожий з руйнуванням
і наступним поновленням мозаїчної
картини, що сприяло появі назви "апаратура
мозаїчних перетворень".
Даний клас апаратури потребує наявності в своєму складі блоку запам'ятовування сигналу з керованим доступом по запису та зчитуванню. Перестановка елементарних відрізків мовного сигналу і поновлення їх послідовності на прийомі займають відповідний інтервал часу. Тому обов'язковою властивістю такої апаратури є помітна затримка сигналу на приймальній стороні.
Чим менша тривалість елементарних відрізків, на які розбивається вихідний мовний сигнал і чим більше елементів приймають участь в операції перестановки, тим важчий процес відновлення мови по перехопленому лінійному сигналу.
Однак при передачі по каналу зв'язку виникають крайові викривлення елементарних відрізків. При відновленні мови на приймальній стороні це приводить до появи "зшивання", що погіршують якість відновленого сигналу. З врахуванням характеристик реальних телефонних каналів тривалість елементарних відрізків сигналу обмежена знизу на рівні 15 — 20 мс.
Збільшення числа елементів мозаїки, що перемішуються — збільшення "глибини перестановки" — обмежено зростанням затримки відновленого сигналу на прийомі. Під час діалогу помітні незручності виникають при затримці більше 0,3 сек., а при затримці більше 1 сек. діалог стає неможливим. Обидва вказаних фактори визначають глибину перестановки на рівні 16 — 64 елементарних відрізків мови.
Маскуюча дія на структуру сигналів у лінії зв'язку може бути досягнута часовою інверсією (відтворюванням в оберненому напрямку по відношенню до запису) всіх або окремих відрізків. Таке перетворення неефективне на коротких відрізках (з тривалістю менше тривалості одного елементарного звуку мови).
Застосування
довгих відрізків зменшує можливість
їх перемішування. Тому часова
інверсія застосовується виключно як додаткове перетворення в комбінації з
часовими перестановками. При цьому найбільш ефективна часова інверсія всіх відрізків.
Перетворення з часовими або частотними перестановками (скремблюванням) зі змінними перестановками під керуванням криптоблоку і комбіновані мозаїчні перетворення
Записування змінних перестановок дозволяє значно ускладнити відновлення мови джерела сигналу по перехвату сигналу в каналі. При правильному виборі криптоалгоритму вдалий підбір перестановки на одному інтервалі ніяк не сприяє підбору перестановок на наступних інтервалах. Крім того, введення криптоалгоритму з індивідуальним ключем виключає можливість використання для перехвату однотипного апарату.
Апаратура будується, як правило, на базі сигнальних процесорів, має в своєму складі АЦП, ЦАП, криптоблок керування перестановкою, систему вводу або формування ключа. Обов'язковим етапом робочого процесу є початкова синхронізація взаємодіючих апаратів та їх наступна підсинхронізація.
При переході в захищений режим по домовленості абонентів виникає інтервал переривання мовного зв'язку, котрий займає процес синхронізації і встановлення взаємодії криптоблоків. В ряді виробів в цей же час абонент, використовуючи тастатуру телефонного апарату або тестатуру скремблера, чи персональний вузол пам'яті, повинен ввести ключ. В результатів перехід в захищений режим може займати до 10 — 20 секунд. При цьому треба враховувати, що при поганій якості каналу синхронізація і перехід в захищений режим можуть не відбутися, хоча зв'язок у відкритому режимі, нехай і при поганій якості, підтримується.
Криптоблок,
що керує процесом перестановок, може
використовувати як симетричну,
так і несиметричну ("з відкритим
ключем") ключову систему.
Варіанти
з
несиметричною системою кращі, оскільки
спрощують експлуатаційний процес і
виключають відкривання запису при
викраденні особистого ключа. Однак і в
цьому випадку
застосування особистого пароля корисне,
так як виключає вхід у зв'язок сторонніх
осіб.
При розмові в лінії прослуховується характерний "рваний" сигнал, в якому достатньо легко визначається структура мови, що передається. Відновлений сигнал
має високу якість, що мало відрізняється від якості мови у відкритому режимі на тому ж каналі. Наявність сторонніх шумів у приміщенні, з якого ведеться передача, відбивається на якості відтвореного сигналу так само, як у відкритому режимі. Однак ритмічні завади, що створюють "шкалу часу" паралельну сигналу, що перетворюється, можуть впливати на стійкість захисного перетворення.
Апаратура може вмикатися між телефонним апаратом і лінією в стандартний двопровідний стик, між телефонним апаратом і мікротелефонною трубкою, може використовуватися у вигляді накладки на мікротелефонну трубку з акустичною передачею перетвореного сигналу.
Таким чином, основним напрямом протидії втраті інформації є забезпечення фізичної (технічні засоби, лінії зв’язку) та логічного (операційна система, прикладні програми та дані) захисту інформаційних ресурсів. При цьому безпека досягається комплексним застосуванням апаратних, програмних та криптографічних методів та засобів захисту, а також організаційні заходи [4].
1. Застосування акустогенераторів ,,Эхо”, ,,Эхо-кейс”.
2. Індикатор живлення ,,NG-220”.
3. Жалюзі.
4. Штори.
5. Віброакустогенератори ,,VNG-006D”.
6. Скремблери (,,Грот”).
7. Індикатори підключення піратських телефонних апаратів (ІПА-09).
8. Тестування приміщень за допомогою нелінійних локаторів (,,Циклон”).
9. Обмеження фізичного доступу.
10. Програмний захист від несанкціонованого доступу по мережі (Firewall).
11.
Програмний захист від вірусних програм
(Dr.Web, Лабораторія Касперського, NOD32).
12. Спеціальне екранування.
13. Індикатори розбиття скла.


Рис. 2. Схема розташування засобів захисту каналів витоку і несанкціонованого доступу до інформації в типовому одноповерховому офісі.
