Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
НЕ. 2.1. Народовладдя в Україні та форми його з...doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
15.08.2019
Размер:
192 Кб
Скачать

Н.Е.2.1. Народовладдя в Україні та форми його здійснення. План:

  1. Поняття, правові ознаки та призначення виборів. Види виборів.

  2. Поняття та види виборчого права. Принципи виборчого права.

  3. Поняття, види та особливості виборчої системи в Україні.

  4. Поняття, правові ознаки та види референдумів.

  5. Порядок проведення референдумів в Україні. Правові наслідки референдуму.

  6. Відповідальність за порушення виборчих прав громадян.

  1. Поняття, правові ознаки та призначення виборів. Види виборів.

Народовладдя є однією із найважливіших форм організації влади.

Народовладдя – це влада, що здійснюється народом в інтересах народу. Свою владу у державі народ може реалізовувати шляхом безпосередньої (прямої) і представницької (непрямої) демократії.

Представницька демократія – це вираження волі громадян через обраних ними представників до органів державної влади та місцевого управління (самоврядування). Представниками волі громадян є всенародно обраний президент, парламент, ради (муніципалітети) різних рівнів та інші представницькі органи. Від їхнього імені ці органи здійснюють свої повноваження та діяльність. Тобто громадяни делегують їм свої повноваження і можуть впливати на них. Це можуть бути накази виборців, відкликання депутата чи президента.

Безпосередня демократія – це пряме волевиявлення народу, що здійснюється шляхом референдумів, виборів, зборів, мітингів, сходів тощо.

Найпоширенішою формою прямого народовлад­дя є вибори, які, на відміну від інших його форм — ре­ферендумів, плебісцитів, постійно і періодично застосо­вуються у більшості країн світу. Шляхом виборів фор­муються різні органи публічної влади, як державні інституції — парламенти, посади глав держав, іноді уряди, судові органи, так і представницькі органи місцевого самоврядування.

Вибори – передбачена конституцією та законами форма прямого народовладдя, за якою шляхом таємного голосування формуються представницькі органи державної влади та місцевого управління (самоврядування).

Вибори в конституційному праві - спосіб формування органу державної влади, органу місцевого самоврядування або наділення повноваженнями їх посадової особи чи глави держави шляхом голосування громадян України.

Значення виборів полягає в наступному:

1.  Вибори є вихідним принципом організації державного механізму та системи місцевого самоврядування. У демократичній державі з республіканською формою правління взагалі не може бути органів, які набували би владних повноважень в інший, ніж пряме чи опосередковане волевиявлення народу, спосіб.

2.  Вибори, проведені з дотриманням вимог Конституції України та міжнародних стандартів, виступають необхідним засобом надання владі легітимного характеру. За їх допомогою народ визначає своїх представників в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, наділяє їх мандатом на здійснення у визначених Конституцією межах своїх суверенних прав.

3.  Вибори відіграють визначальну роль у формуванні політичної еліти суспільства. Саме за допомогою виборів відбувається процес селекції політичних лідерів - громадяни наділяють владними повноваженнями тих осіб, яким вони довіряють визначати основні напрямки зовнішньої та внутрішньої політики держави, вважають гідними здійснювати керівні функції.

Функції виборів:

  1. Управлінська;

  2. Інформаційна;

  3. Функція забезпечення політичної конкуренції;

  4. Соціальна

Залежно від підстав можна розрізняти кілька класифікацій видів виборів:

  • За територіальною ознакою вибори слід розрізняти:

а) загальнонаціональні (загальнодержавні), що здійснюються на те­риторії всієї країни: вибори народних депутатів до Верховної Ради України та вибори Президента України;

б) місцеві (іноді їх називають локальними, комунальними, адмініст­ративними) вибори до представницьких органів місцевого самоврядува­ння (сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, облас­них рад та сільських, селищних, міських голів; а також вибори депутатів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим).

  • За суб'єктами вибори розрізняють:

  1. вибори народних депутатів України;

  2. вибори Президента України;

  3. вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

  4. вибори депутатів сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад;

  5. вибори сільських, селищних і міських голів.

    • За часом проведення вибори поділяються на:

а) чергові вибори, що проводяться в період закінчення строку повно­важень, передбаченого Конституцією і законами України для забезпечення безперервності у функціонуванні певного виду виборного органу або посади;

б) позачергові або дострокові вибори, що проводяться у визначені строки в разі достро­кового припинення терміну повноважень певного виборного органу або посадової особи;

в) повторні вибори, проводяться у випадках, коли вибори у виборчо­му окрузі визнані недійсними або такими, що не відбулися, або у разі визнання особи такою, яка відмовилась від депутатського мандата;

г) проміжні - вибори замість депутатів, голів (сільських, селищних, міських рад), які вибули.

д) вибори, що проводяться в разі утворення нової адміністративно-територіальної одиниці.

  • За кількісною ознакою участі виборців вибори бувають:

а) загальними (основними), коли у виборах за законом мають право

брати участь всі виборці держави;

б) частковими (додатковими), коли, наприклад, поповнюється склад Верховної Ради України, місцевих рад в разі дострокового вибуття окре­мих депутатів.

  • З огляду на правові наслідки вибори поділяються на:

а) дійсні — це вибори, проведені у порядку, визначеному Конститу­цією України і відповідним виборчим законом;

б) недійсні — вибори, в ході яких мали місце порушення виборчого законодавства, що вплинули на підсумки виборів.

  • За способом обрання:

а) прямі;

б) непрямі.