Вирішення завдання:

1. Мотив – це внутрішнє спонукання, рушійна сила вчинку людини, що визначає його зміст і допомагає більш глибоко розкрити психічне ставлення особи до вчиненого. Мотив злочину – це спонукання до вчинення злочину. Мотив дозволяє визначити, чому особа вчиняє злочин. Про мотиви і мету злочину можна говорити лише у разі вчинення умисних злочинів.

2. У вчиненому А. злочині мотив є корисливим, тому що спочатку А. погрожував З. фізичною розправою з метою повернення боргу, а вже потім в одній зі сварок ударив З. викруткою в ліву частину грудної клітини. В даному випадку, ми маємо справу з непрямим умислом.

3. Мотив у складі злочину, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України (умисне вбивство з корисливих мотивів) є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину, бо відноситься до диспозиції статті.

4. Мотив має значення обов'язкової ознаки суб’єктивної сторони злочину лише в тих випадках, коли його названо в диспозиції закону як обов'язкову ознаку конкретного злочину. Мотив є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину у наступних злочинах, передбачених статтями розділу II Особливої частини КК України: ст. 115 «Умисне вбивство», ст. 116 «Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання», ст. 117 «Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини», ст. 120 «Доведення до самогубства», ст. 121 «Умисне тяжке тілесне ушкодження», ст. 122 «Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження», ст. 125 «Умисне легке тілесне ушкодження», ст. 126 «Побої і мордування», ст. 127 «Катування», ст. 129 «Погроза вбивством», ст. 130 «Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби», ст. 132 «Розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби», ст. 133 «Зараження венеричною хворобою», ст. 142 «Незаконне проведення дослідів над людиною», ст. 144 «Насильницьке донорство», ст. 145 «Незаконне розголошення лікарської таємниці».

Завдання 9. У. та С. у дворі будинку У. розпивали спиртні напої. Між чоловіками виникла сварка, що переросла у бійку. Під час неї С. ударив У. кулаком у підборіддя, і той, втративши рівновагу, упав, забившись потилицею о бетонний стовпчик, який лежав у дворі. Від удару У. помер на місці. Місцевим судом С. було засуджено за ч. 2 ст. 121 КК. Судово-медичною експертизою встановлено, що удар С. в обличчя заподіяв У. легке тілесне ушкодження без короткочасного розладу здоров'я, а причиною смерті є перелом кісток склепіння черепа й двосторонній крововилив під м'яку мозкову оболонку, що могли утворитися при ударі головою об бетонний стовп.

Звернувшись до ст.ст. 119, 121, 125, 128 КК, визначте форму вини у вчиненому. Чи вірне рішення ухвалено судом? Що таке змішана (складна) форма вини? Чи і можна в даному випадку вести мову про неї?

Вирішення завдання:

Відповідно по поданих в умові статей, необхідно визначити форму вини з-поміж наступних варіантів: вбивство через необережність, умисне тяжке ушкодження, умисне легке ушкодження, необережне тяжке ушкодження.

Виходячи з характеристик об’єктивної сторони злочину, робимо висновок, що це вбивство через необережність, оскільки наявне діянням у вигляді посягання на життя іншої людини; наслідками у виді смерті людини; причинним зв'язком між зазначеним діянням та наслідком.

Рішення, винесене місцевим судом є невірним, оскільки у складі злочину немає ознак умисного тяжкого ушкодження, тому виходячи з вищевикладеного висновку, що даний злочин являється вбивством через необережність, необхідно застосувати статтю 119 КК: Вбивство, вчинене через необережність, - карається обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Змішана форма вини являє собою різне психічне ставлення особи у формі умислу і необережності до різних об’єктивних ознак одного і того самого злочину.

При змішаній формі вини щодо одних об’єктивних ознак складу злочину має місце умисел (прямий чи непрямий), щодо інших – необережність (самовпевненість або недбалість).

В даному випадку змішана форма вини має місце, оскільки передумова здійснення злочину, тобто завдання С. У. легкого тілесного пошкодження має форму умислу, а вже наслідок (втрата рівноваги, смерть) є непередбачуваними не С., а отже й неумисними.

Завдання 10. Б. придбала в магазині рибні консерви, з яких виготовила салат. Салатом вона ввечері нагодувала свого чоловіка. В ночі йому стало погане, почалися сильні болі в животі. Довелося викликати медичну допомогу. В лікарні чоловік помер від враження печінки. За висновками судово-медичної експертизи, причиною смерті стало отруєння недоброякісними консервами.

Чи є винними дії Б.?