Вирішення завдання:

Ознаки об'єктивної сторони злочину. При виявленні злочину ми насамперед стикаємося з його об'єктивними ознаками – конкретним актом поведінки суб'єкта у виді дії чи бездіяльності, що завжди здійснюється у певній об'єктивній обстановці, у певному місці і в певний час.

Злочин завжди тягне за собою певні суспільне небезпечні наслідки, тому що в результаті його вчинення завдається істотна шкода суспільним відносинам, охоронюваним кримінальним законом. Причому діяння (дія чи бездіяльність) перебуває у причинному зв'язку із суспільне небезпечними наслідками. Ці ознаки притаманні будь-якому злочину як явищу реальної дійсності. Без цих ознак злочину бути не може. Вони мають місце завжди, у всіх випадках, коли вчиняється злочин.

Іноді злочин вчиняється з використанням тих або інших предметів матеріального світу: технічних пристосувань, вогнепальної або холодної зброї, підроблених документів чи інших засобів. Їхнє вибіркове використання багато в чому дозволяє злочинцю більш успішно вчинити злочинний намір, заподіяти більш тяжку шкоду.

Викладене дозволяє зробити висновок, що об'єктивна сторона злочину – це зовнішня сторона (зовнішнє вираження) злочину, що характеризується суспільно небезпечним діянням (дією чи бездіяльністю), суспільно небезпечними наслідками, причинним зв'язком між діянням і суспільно небезпечними наслідками, місцем, часом, обстановкою, способом, а також засобами вчинення злочину.

Усі ознаки об'єктивної сторони злочину з погляду їх описування (закріплення) у диспозиціях статей Особливої частини КК можна поділити на дві групи: обов'язкові (необхідні); факультативні.

До обов'язкових ознак належить діяння у формі дії або бездіяльності. Без діяння, інакше кажучи, без конкретного акту суспільне небезпечної поведінки людини, не може бути вчинений жоден злочин. Встановлення ознак такого діяння (дії чи бездіяльності) є обов'язковим у кожній кримінальній справі.

До факультативних ознак об'єктивної сторони складу злочину належать: суспільно небезпечні наслідки, причинний зв'язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками, місце, час, обстановка, спосіб і засоби вчинення злочину. Ці ознаки, фактично притаманні злочину як явищу реальної дійсності, далеко не завжди вказуються в законі як ознаки конкретного складу злочину. Однак якщо суспільно небезпечні наслідки, місце, час, спосіб, обстановка і засоби вчинення злочину прямо вказані у диспозиції статті Особливої частини КК або однозначно випливають з її змісту, то вони набувають значення обов'язкових ознак об'єктивної сторони складу злочину і їх встановлення в такому випадку є обов'язковим.

1. Стаття 119 КК України «Вбивство через необережність», стаття 367 КК України «Службова недбалість». Враховуючи те, що Л. коли зрозумів, що обірваний дріт під напругою, огородив місце обриву гілками дерев і з мобільного телефону зателефонував диспетчеру електромережі Д., який прийняв повідомлення – то в його діяннях відсутні ознаки об’єктивної сторони злочинів, передбачених у статтях 119, 367 КК України.

У діянні Д., який прийняв повідомлення про виявлений порив електромережі, вирішив, що вночі в парку виключена поява людей, а тому аварійну бригаду електромонтерів на місце обриву можна направити лише вранці – є ознаки об’єктивної сторони злочину, зазначеного у статті 367 КК України, тому що є чіткі обов’язкові ознаки об'єктивної сторони злочину – бездіяння (не направив вчасно аварійну бригаду електромонтерів на місце обриву), факультативні ознак об'єктивної сторони складу злочину – суспільно небезпечні наслідки (смертельно травмований електричним струмом від контакту з обірваним дротом підліток), причинний зв'язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками, місце, час тощо.

2. Відповідно до частини 2 статті 367 КК України, за службову недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого. Враховуючи те, що відповідно до опису ситуації відсутні пом’якшуючі обставини, а навпаки – в результаті даного злочину настала смерть потерпілого – то покарання за вчинений злочин Д. має бути максимальним відповідно до частини 2 статті 367 КК України.

Завдання 5. В., яка сиділа у кафе, зненацька стало зле. Вона прийняла пігулку та закрила очі, щоб перепочити. Це побачив С., що сидів за сусіднім столиком. Вважаючи, що В. втратила свідомість, він раптово підійшов до неї іззаду та швидко зняв з її шиї золотого ланцюжка, вартістю 560 грн. Заволодівши прикрасою він швидко сховався за рогом і втік з кафе. В. відчула, як щось різко здавило їй шию, але коли озирнулася, то злочинця не побачила.

При розслідуванні злочину між слідчим та начальником слідчого відділу виникла суперечка. Слідчий вважав, що С. скоїв викрадення майна таємним способом, а тому його дії слід кваліфікувати як крадіжку. На думку начальника слідчого відділу злочин є грабежем, бо спосіб викрадення був відкритим.

Що таке спосіб як ознака, що характеризує об'єктивну сторону злочину? Яке його місце серед ознак об'єктивної сторони?