Тема: Об’єктивна сторона злочину

Завдання 1. Н. на легковому автомобілі їхав ділянкою дороги зі швидкістю 72 км/год., в той час як швидкість руху на ній була обмежена до 50 км/год., про що повідомляв відповідний знак. Коли у 10 метрах перед автомобілем на вулицю вибіг 7-річний хлопчик, Н. не встиг зупинити автомобіль, стався наїзд. Ударом автомобіля потерпілому було заподіяно забій головного мозку, від якого настала смерть. За висновками судової авто технічної експертизи, гальмівна система автомобіля знаходилась в несправному стані (відсутні гальмівні колодки задньої осі). Окрім того встановлено, що Н. самовільно встановив на автомобілі державний номерний знак, який виготовлено не фабричним способом, а також в його автомобілі не працювало електроосвітлення.

Що таке об’єктивна сторона злочину, яке її значення? Зверніться до ст. 286 КК та опишіть, які ознаки характеризують об’єктивну сторону цього злочину. Чи є у описаному в задачі об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 286 КК? Якщо так, в чому вони виражаються в даному випадку? Визначте, до якого виду суспільно небезпечних діянь належить вчинене Н.?

Вирішення завдання:

1. Об'єкт злочину – це те, на що завжди посягає злочин і чому він завжди заподіює певної шкоди. Це ті суспільні відносини, що охороняються кримінальним законом.

Об'єктивна сторона – зовнішня сторона діяння, яка виражається у вчиненні передбаченого законом діяння (дії чи бездіяльності), що заподіює чи створює загрозу заподіяння шкоди об'єкту злочину.

Обов'язковими (необхідними) ознаками об'єктивної сторони як елемента складу злочину є: діяння (дію чи бездіяльність), суспільне небезпечні наслідки і причинний зв'язок. Тому у злочинах з так званим матеріальним складом має бути встановлений причинний зв'язок між дією (бездіяльністю) і суспільне небезпечним наслідком, що настав.

Значення об'єктивної сторони злочину:

• об'єктивна сторона є елементом складу злочину і входить до підстави кримінальної відповідальності – особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності лише тоді, коли у вчиненому нею діянні встановлені всі ознаки об'єктивної сторони складу злочину;

• ознаки об'єктивної сторони багато в чому визначають суспільну небезпечність злочину – характер діяння, спосіб його вчинення, місце, час, обстановка вчинення злочину, тяжкість суспільне небезпечних наслідків, що настали, є найважливішими показниками суспільної небезпечності як соціальної властивості злочину;

• об'єктивна сторона має важливе значення для правильної кваліфікації злочину;

• об'єктивна сторона має важливе значення для розмежування злочинів, а також відмежування злочинних діянь від незлочинних;

• врахування ознак об'єктивної сторони дозволяє суду в кожному конкретному випадку правильно визначити ступінь тяжкості вчиненого злочину і відповідно до цього призначити покарання, що відповідає вчиненому.

2. Ознаки об’єктивної сторони злочину, передбаченого статтею 286 КК «Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами»:

• порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту – діяння;

• нанесення потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження – суспільно небезпечні наслідки;

• настання смерті потерпілого або заподіяли йому тяжкого тілесного ушкодження – суспільно небезпечні наслідки;

• загибель кількох осіб – суспільно небезпечні наслідки;

• нанесення тілесних ушкоджень, смерть потерпілого або кількох осіб внаслідок порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту – причинний зв'язок.

3. Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 286 КК, у описаному в задачі:

• перевищення максимальної швидкості руху транспортного засобу, обмеженого відповідним знаком з урахуванням п. 12.5 Правил дорожнього руху («У житлових і пішохідних зонах швидкість руху не повинна перевищувати 20 км/год.») – діяння;

• керування несправним транспортним засобом – діяння;

• відсутність гальмівних колодок задньої осі та несправність електроосвітлення – причинний зв'язок;

• смерть потерпілого – суспільно небезпечний наслідок.

4. Діяння, вчинене Н. відповідно до описаних умов, належить до наступних видів суспільно небезпечних діянь:

• дія – перевищення максимальної швидкості руху транспортного засобу;

• дія – керування несправним транспортним засобом;

• бездіяльність – відмова від своєчасного виправлення гальмівної системи транспортного засобу.

Завдання 2. Н. та К. вживали спиртні напої у квартирі Н. Пізно вночі К., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, почав збиратися додому. Н. вимагав продовжити пити, не дозволяв піти, закрив двері. На цьому ґрунті між Н. та К. виникла сварка, що перейшла в бійку, під час якої К. упав на долівку, почав кашляти й блювати. Н. переконався, що той живий та дихає, підклав йому під голову згорнуту ковдру «щоб не захлинувся» і пішов з квартири.

Вранці К. знайшли мертвим. Судово-медична експертиза констатувала, що смерть настала від асфіксії: від пошкодження органів черевної порожнини, яке сталося внаслідок ударів твердим тупим предметом вночі у нього почалася блювота, він захлинувся. Н. було засуджено за умисне вбивство.

Що таке причинний зв'язок, які є його види та значення? Чи є причинний зв'язок між діями Н. та смертю К.? Якщо так, якого він виду? Чи вірний висновок зробив суд?