
- •1. Основні розділи дисциплін «Основи охорони праці» та «Охорона праці в галузі»
- •2. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці. Загальні закони
- •3. Галузеві та міжгалузеві державні нормативні акти з охорони праці. Принципи їх
- •4. Органи державного управління охороною праці та державного контролю за
- •5. Основні види інструктажів з питань охорони праці, їх призначеність та періодичність
- •6. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій
- •7. Відшкодування збитку робітникам у випадку пошкодження їх здоров’я та штрафні
- •8. Гігієна праці та виробнича санітарія. Основні питання, що розглядаються в
- •9. Фізіологічні особливості сфери розумової діяльності
- •10. Вентиляція виробничих приміщень. Призначення та класифікація систем вентиляції
- •Я не нашла 2 вопроса 11 и 14! я не знаю где их искать!
- •13. Прилади для вимірювання папаметрів мікроклімату у вир. Приміщеннях.Принципи нормування мікроклімату та його гігієнісні нормативи у приміщеннях з робочими місцями сфери розумової дія-сті
- •15. Освітлення виробничих приміщень. Основні світлотехнічні поняття та одиниці.
- •Основні кількісні світлотехнічні показники:
- •Основні якісні світлотехнічні показники:
- •16. Види вироб. Освітлення ,принципи його нормування та гігієнічні нормативи у сфері розумової дія-сті
- •17. Принципи розрахунк у природного освітлення
- •Проектування та розрахунок штучного освітлення виробничих приміщень
- •1. Обирається система освітлення.
- •3. Обирається тип джерела світла та тип світильника.
- •4. Розміщуються світильники у приміщенні.
- •18, Фізичні хар-ки шуму.Вимірювання рівнів шуму та принципи його нормування.Гігієнічні нормативи шуму у приміщ. З рою місцями сфери розум. Дія-сті.
- •Класифікація вібрації
- •Гігієнічне нормування вібрації
- •Вимірювання вібрації
- •Заходи й засоби захисту працюючих від дії вібрації
- •Служба охорони праці об'єднання підприємств:
- •Служба охорони праці міністерства, державного комітету, концерну, корпорації та іншого об'єднання підприємств, створених за галузевим принципом:
- •Служба охорони праці обласних, міських та районних органів державної виконавчої влади:
- •28) Шкідливі та небезпечні виробничі фактори (загальноприйнята їх класифікація)
- •29. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •30. Порядок атестації робочого місця
- •31. Зміст карти умов праці та принципи її заповнення(коротше не можна – це закон)
- •Раздел I. Оценка факторов производственной среды и трудового процесса
- •Раздел II. Оценка технического и организационного уровня
- •Раздел III. Аттестация рабочего места
- •Раздел V. Льготы и компенсации
- •32. Електробезпека. Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини.
- •33. Фактори, що впливають на наслідки ураження людини електричним струмом.
- •34. Основні види електричних травм
- •35. Умови ураження людини струмом при доторканні до струмопровідних частин електромереж.
- •36. Надання медичної допомоги при ураженні людини електричним струмом
- •37. Електробезпека приміщень з використанням персональних комп’ютерів і відео дисплейних терміналів(більш нічого не нашла)
- •3. Гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища приміщень з вдт еом та пеом
- •38. Пожежна безпека. Основні причини пожеж.
- •39. Небезпечні та шкідливі чинники, що пов’язані з пожежами.
- •40. Основні теорії горіння та різновиди горіння. Необхідні умови для виникнення горіння.
- •42. Категорія приміщень за вибухо-та пожежонебезпечністю.
- •43. Система протипожежного захисту
- •44. Установки та засоби гасіння пожеж
- •45. Організація пожежної безпеки. Зу « Про пожежну безпеку».
- •46. Пожежна безпека у приміщеннях з робочими місцями, обладнаними пк та відео дисплейними терміналами.
Основні якісні світлотехнічні показники:
До основних якісних показників, що визначають умови зорової роботи, відносяться: фон, контраст між фоном, видимістю, показник осліпленість, коефіцієнт пульсації освітленості та показник дискомфорту.
Фон – поверхня, безпосередньо прилегла до об'єкта розбіжності, на якій він розглядається. Характеристики фону визначаються коефіцієнтом відбиття (Р), що уявляє собою відношення світлового потоку, відбитого від поверхні, до світлового потоку, падаючого на дану поверхню
Фон вважається при:
P < 0,2 – темним;
P від 0,2 до 0,4 – середнім;
P > 0,4 – світлим.
Контраст
об'єкта розбіжності з фоном
(К) – відношення різниці між блискучістю
об'єкта розбіжності
та
блискучістю фону
до
блискучості фону, на якому розглядається
даний об'єкт.
Контраст об'єкта розбіжності при значеннях:
К до < 0,2 – малий;
K від 0,2 до 0,5 – середній;
K > 0,2 – великий (об'єкт та фон різко відрізняються по блискучості).
Видимість (V) - здібність очей сприймати об'єкт при освітленості від 0, 1 до 105 лк:
,
де
–
контраст між об'єктом та фоном;
–
найменший
відрізнюваний контраст.
Показник осліпленості (Р) – критерій оцінки осліплюючої дії, що створюється освітньою установкою, значення якого визначається по формулі:
де S – коефіціент осліпленості:
,
–
видимість
об'єкта спостереження при екрануванні
блискучих джерел світла;
–
видимість
об'єкта спостереження за наявністю
блискучих джерел в полі зору.
Блискучість – підвищена яскравість світних поверхонь, що погіршує видимість об'єктів.
Коефіцієнт
пульсації освітленості
(
)
– критерій оцінки відносної глибини
коливань освітленості у результаті
зміни у часі світлового потоку
газорозрядних ламп при живленні їх
змінним струмом.
Коефіцієнт нерівномірності освітлення (Z) - визначається відношенням:
,
Робоча поверхня – поверхня столу, верстату, частини обладнання, на якій здійснюється робота та нормується або виміряється освітленість. Знаходиться частіше за все на висоті 0,8 м від рівня підлоги.
Об'єкт розрізнення – предмет, що розглядається, окрема його частина або дефект, що розрізнюється (крапка, лінія, товщина шрифту літер тощо).
16. Види вироб. Освітлення ,принципи його нормування та гігієнічні нормативи у сфері розумової дія-сті
Виробниче освітлення залежно від джерела світла може бути: природнім, штучним та суміщеним.
Природне освітлення обумовлено прямими сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу, змінюється залежно від географічної широти, ступеню хмарності, часу діб від сотень частин люкс вночі до десятків тисяч люкс вдень.
Штучне освітлення створюється штучними джерелами світла: лампами розжарювання або газорозрядними лампами.
Суміщене освітлення являє собою доповнення природного освітлення штучним в світлий час діб при недостатньому за нормами природним освітленням.
Природне освітлення підрозділяється на бокове – через світлові прорізи у зовнішніх стінах; верхнє – через ліхтарі та світлові прорізи у покритті , а також через прорізи у місцях перепаду висот будинку; комбіноване – освітлення, що сполучає бокове та верхнє природне.
Штучне освітлення по складу буває наступних систем: загальної та комбінованої. При загальному освітленні світильники розміщуються у верхній зоні (не нижче 2,5 м над підлогою) рівномірно (загальне рівномірне освітлення) або стосовно до розташування обладнання (загальне локалізоване освітлення).
Доповнення загального освітлення місцевим, світловий потік якого створюється від світильників встановлених безпосередньо на робочих місцях, називається комбінованим освітленням.
Місцеве освітлення застосовується тільки спільно з загальним освітленням.
По функціональному призначенню штучне освітлення підрозділяють на наступні види: робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне та чергове.
Робочим називають освітлення приміщень будинків, а також дільниць відкритих просторів, призначених для роботи, проходу людей та руху транспорту.
Аварійне освітлення використовується для продовження роботи при аварійному відключенні робочого освітлення. Найменша освітленість робочих поверхонь при аварійному режимі роботи повинна складати 5% освітленості, нормованої для робочого освітлення.
Евакуаційне освітлення передбачається для евакуації людей при аварійному відключенні робочого освітлення. Воно необхідне у проходах, на сходах, у виробничих приміщеннях, де працює більш 50 чоловік; у приміщеннях допоміжних будинків, де можуть одночасно знаходитись більш 100 чоловік. Найменша освітленість при евакуаційному освітленні на підлозі основних проходів та на ступенях сходів – 0,5 лк. Світильники аварійного та евакуаційного освітлення приєднують до незалежного джерела живлення.
Охоронне освітлення передбачається вздовж меж територій, що охороняються у нічний час. Освітленість має бути 0,5 лк на рівні землі у горизонтальній площини.
До чергового освітлення приміщень прибігають у неробочий час, при цьому використовуються частина світильників того або іншого виду освітлення.
Вибір нормованих параметрів, проектування та розрахунок освітлення здійснюються згідно до ДБН В.2.5-28-2006 (на зміну СНиП ІІ-4-79). Згідно цим нормам всі роботи розбиваються на 8 розрядів зорових робіт.
Розряд зорових робіт залежить від мінімального розміру об'єкта розглядання. Перші п'ять мають підрозряди (а, б, в, г), які визначаються фоном та контрастністю об'єкта з фоном.
Внаслідок непостійності природного освітлення протягом дня та пори року, кількісна оцінка цього виду освітлення здійснюється у залежності від розряду зорових робіт по коефіцієнту природного освітлення (КПО, е).
КПО
визначається відношенням (у відсотках)
освітленості в даній точці у середині
приміщення
до
одночасно виміряної зовнішньої
горизонтальної освітленості
,
що створюється світлом відкритого
небосхилу:
Прийнято роздільне нормування КПО для бокового та верхнього освітлення. В приміщенні, що освітлюється тільки боковим світлом, нормується мінімальне значення КПО у межах робочої зони, яке має бути забезпечене у точках, найбільш віддалених від вікон. В приміщенні з верхнім або комбінованим освітленням нормується середнє значення КПО у межах робочої зони.
Для штучного освітлення нормується абсолютне значення рівня освітленості на робочих поверхнях у виробничих приміщеннях, також залежно від розряду зорових робіт, фону, контрасту об'єкта з фоном та системи освітлення. Так для обчислювальних центрів величина штучної освітлення при виконанні робіт високої зорової точності (розряд ІІІ, підрозряд "г") при одному загальному освітленні повинна бути не нижче 200 лк.
При визначенні норми освітленості необхідно враховувати ряд умов, що викликають необхідність підвищення або зниження рівня освітленості. Норми освітленості слід підвищувати, наприклад, при виконанні робіт І-ІV розряду, якщо напружена зорова робота виконується на протязі всього робочого дня. В деяких випадках норму освітленості слід знижувати, наприклад, у приміщеннях де виконуються роботи малої та середньої точності, при короткочасному перебуванні людей.