3. Галузеві та міжгалузеві державні нормативні акти з охорони праці. Принципи їх

кодифікації

Державнi мiжгалузевi та галузевi нормативнi акти про охорону працi - це правила, стандарти, норми, положення, iнструкцiї та iншi документи, яким надано чиннiсть правових норм, обов'язкових для виконання.

Опрацювання та прийняття нових, перегляд i скасування чинних державних мiжгалузевих та галузевих нормативних актiв про охорону працi проводяться органами державного нагляду за охороною працi за участю iнших державних органiв i професiйних спiлок у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Стандарти, технiчнi умови та iншi нормативно-технiчнi документи на засоби працi i технологiчнi процеси повиннi включати вимоги щодо охорони працi i погоджуватися з органами державного нагляду за охороною працi.

У разi вiдсутностi в нормативних актах про охорону працi вимог, якi необхiдно виконати для забезпечення безпечних i нешкідливих умов працi на певних роботах, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний вжити погоджених з органами державного нагляду за охороною праці заходів, що забезпечать безпеку працівників.

Кодифікація - це впорядкування правових норм, яке супро­воджується переробкою їх змісту, скасуванням застарілих і прийняттям нових норм права, об'єднанням нормативного ма­теріалу в єдину, логічно узгоджену, побудовану на наукових принципах систему.

4. Органи державного управління охороною праці та державного контролю за

охороною праці

Державне управління охороною праці здійснюють:

• Кабінет Міністрів України;

• центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці;

• міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

• Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють:

- центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці;

- спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки;

- спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки;

- спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці.

Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, суб'єктів підприємництва, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, їм не підзвітні і не підконтрольні.

5. Основні види інструктажів з питань охорони праці, їх призначеність та періодичність

За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці підрозділяються на: вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Вступний інструктаж з питань охорони праці проводиться з:

• усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу (постійну або тимчасову) незалежно від їх освіти, стажу роботи за цією професією або посади;

• працівниками, які знаходяться у відрядженні на підприємстві і беруть безпосередньо участь у виробничому процесіь з водіями транспортних засобів, які вперше в'їжджають на територію підприємства;

• учнями, вихованцями та студентами, які прибули на підприємство для проходження виробничої практики;

• учнями, вихованцями та студентами в навчально-виховних закладах перед початком трудового і професійного навчання в лабораторіях, майстернях, на полігонах тощо.

Вступний інструктаж проводить спеціаліст з охорони праці або особа, на яку наказом по підприємству (рішенням правління) покладено ці обов'язки, а з учнями в навчально-виховних закладах - викладач або особа, компетентна в питаннях охорони праці, на яку наказом по навчально-виховному закладу покладені ці обов'язки. На великих підприємствах окремі питання вступного інструктажу можуть висвітлювати відповідні фахівці.

Вступний інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці або в приміщенні, що спеціально для цього обладнано, з використанням сучасних технічних засобів навчання та наочних посібників (плакатів, натурних експонатів, макетів, моделей, кінофільмів, діафільмів, відеофільмів тощо).

Вступний інструктаж проводиться за програмою, що розроблена службою охорони праці із урахуванням особливостей виробництва. Програма та тривалість інструктажу затверджується керівником підприємства (виробництва), навчально-виховного закладу

(відділення, факультету). Орієнтовний перелік питань для складання програми вступного інструктажу додається.

Первинний інструктаж проводиться на робочому місці до початку роботи з:

• працівником, новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство;

• працівником, який переводиться з одного цеху виробництва до іншого;

• працівником, який буде виконувати нову для нього роботу;

• відрядженим працівником, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві;

• студентом, учнем та вихованцем, який прибув на виробничу практику; перед виконанням ним нових видів робіт; перед вивченням кожної нової теми під час проведення трудового і професійного навчання в учбових лабораторіях, класах, майстернях, на дільницях;

• під час проведення позашкільного навчання в гуртках та секціях тощо.

Програма первинного інструктажу розробляється керівником цеху, дільниці, узгоджується із службою охорони праці і затверджується керівником підприємства, навчального закладу або їх відповідного структурного підрозділу.

Усі робітники, у тому числі випускники професійних навчальних закладів, навчально-виробничих (курсових) комбінатів, після первинного інструктажу на робочому місці мають протягом 2-15 змін пройти стажування під керівництвом досвідчених, кваліфікованих робітників або спеціалістів, які призначаються наказом по підприємству

Повторний інструктаж проводиться на робочому місці з усіма працівниками: на роботах з підвищеною небезпекою - I раз у квартал, на інших роботах - I раз на півріччя.

Повторний інструктаж проводиться індивідуально або з групою працівників, які виконують однотипні роботи, за программою первинного інструктажу в повному обсязі.

Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці:

• при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;

• при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструменту, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на охорону праці;

• при порушенні працівником, студентом, учнем або вихованцем нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травми, аварії чи отруєння;

• на вимогу працівників органу державного нагляду за охороною праці, вищестоящої господарської організації, або державної виконавчої влади у випадку, якщо виявлено незнання працівником, студентом або учнем безпечних методів, прийомів праці чи нормативних актів про охорону праці;

• при перерві в роботі виконавця робіт більше ніж на 30 календарних днів - для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - більше 60 днів.

Цільовий інструктаж проводиться з працівниками при:

• виконанні разових робіт, що не пов'язані з безпосередніми обов'язками за фахом (навантаження, розвантаження, разові роботи за межами підприємства, цеху тощо);

• ліквідації аварії, стихійного лиха;

• проведенні робіт, на які оформлюється наряд-допуск, дозвіл та інші документи;

• екскурсіях на підприємства;

• організації масових заходів з учнями та вихованцями (екскурсії, походи, спортивні заходи тощо).

Цільовий інструктаж фіксується нарядом-допуском або іншою документацією, що дозволяє проведення робіт.

Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередньо керівник робіт.

Первинний, повторний, цільовий та позаплановий інструктажі затверджуються перевіркою знань усним опитуванням за допомогою технічних засобів навчання, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці. Знання перевіряє особа, яка проводила інструктаж.